Постанова від 22.01.2013 по справі 5015/3588/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.13 Справа № 5015/3588/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Гриців В.М.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Малехівської сільської ради, с. Малехів Жовківського

району Львівської області №561/02-13 від 14.11.2012 р. (вхідний № 47 від 08.01.2013 р.),

на рішення Господарського суду Львівської області від 31.10.12 року,

у справі № 5015/3588/12

за позовом: Малехівської сільської ради, с. Малехів Жовківського району Львівської

області

до відповідача: ДП "Львівдіпрокомунбуд" м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Жовківської міжрайонної

державної фінансової інспекції, м. Жовква Львівської області,

про: стягнення 62 967, 40 грн. завищеної вартості робіт за договорами

за участю представників:

від позивача: Савочка Н.А (довіреність б/н від 16.01.2013 року);

від відповідача: Самардак І.С., Маргаль Н.Б. (довіреність №17 від 20.01.2013 року);

від третьої особи: не з'явились ;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.10.2012 року (суддя Кидисюк Р.А. ) у справі №5015/3588/12 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач - Малехівська сільська рада, не погоджуючись із постановленим рішенням подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати, оскільки вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте за неповного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення даної справи. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги покликається на акт Жовківської міжрайонної інспекції та зазначає, що відповідач порушив вимоги Д.Б.Н. Д.1.1-7-2000, внаслідок чого державі в особі Малехівської сільської ради завдано матеріальну шкоду (збитки) в сумі 62 967,40 грн.

Відповідач - ДП "Львівдіпрокомунбуд" заперечуючи доводи апеляційної скарги, у відзиві на неї (за вих.№03/14 від 17.12.2012 року) покликається на приписи ст.ст.843,887 Цивільного кодексу України та зазначає, що у договорах, укладених між сторонами, ціна є твердою та визначена кошторисом, що погоджений із замовником, а тому не може бути змінена сторонами. Крім того, вважає безпідставним покликання позивача на акт перевірки, яким встановлено завищення вартості виконаних робіт ДП "Львівдіпрокомунбуд", оскільки такий акт складено за наслідками проведеної перевірки саме позивача, а не відповідача.

Третя особа - Жовківська міжрайонна державна фінансова інспекція правом наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України не скористалася, відзиву на апеляційну скаргу не подала та явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року у складі колегії: головуючого судді Юрченка Я.О., суддів: Давид Л.Л. та Данко Л.С. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

У зв'язку із перебуванням у відрядженні судді Давид Л.Л., розпорядженням в.о. голови суду від 21.01.2013 року в склад судової колегії для розгляду апеляційної скарги у даній справі, введено суддю Гриців В.М.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та відзиві неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2012 року у справі №5015/3588/12 - залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2012 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовом у даній справі про стягнення із відповідача в сумі 62 967,40 грн. завищеної вартості робіт за договорами, на підставі акту Жовківської міжрайонної фінансової інспекції від 25.05.2012 року (далі - акт). Дослідженням акту ревізії фінансово-господарської діяльності установ, що фінансуються з бюджету Малехівської сільської ради за період з 01.11.2009 року по 01.03.2012 року Жовківської міжрайонної державної фінансової інспекції від 25.05.2012 року (підстава позову) колегією суддів встановлено, що перевіркою наявних в сільській раді документів, а також документів, які були надані ДП «Львівдіпрокомунбуд» в ході зустрічних звірок, встановлено не дотримання вимог абзацу «а» п.1.5 розділу першого та пп.2.2.1 розділу 2 ДБН Д.1.1-7-2000, якими передбачено визначення кошторисної вартості вишукувальних робіт (інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних, тощо) з дотриманням вимог Збірника цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по справам будівництва від 16.07.1981 №121 (із врахуванням доповнень, затверджених постановою Державного комітету СРСР по справам будівництва від 01.03.1990 №22) (далі - Збірник цін на вишукувальні роботи). В цьому ж акті також вказано, що за наслідками проведеного перерахунку встановлено, що вартість проектних та вишукувальних робіт, виконаних ДП «Львівдіпрокомунбуд», є завищеною на 62 967,40 грн., що і стало підставою позову у даній справі.

Предметом даної справи(згідно із позовними вимогами) є стягнення в сумі 62 967,40 грн., яка виникла внаслідок завищення вартості виконаних робіт.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що між Малехівською сільською радою (замовник) та державним підприємством Львівським державним інститутом проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд» (виконавець) укладено наступні договори на виконання проектних та вишукувальних робіт: договір № 4444/К від 11.11.2009 року на суму 33 829 грн., договір № 4800 від 05.07.2010 року на суму 65 797 грн., договір № 4768 від 10.10.2009 року на суму 36 468 грн., договір № 4832 від 06.06.2011 року на суму 54 468 грн., договір № 4840 від 14.06.2011 року на суму 39694 грн., договір № 4838 від 03.10.2011 року на суму 198 103,2 грн.

Згідно із п.3.1. вищевказаних договорів, договірна вартість робіт визначається відповідно до зведеного кошторису, який є невід'ємним додатком кожного із договорів.

Пунктами 3.5 укладених між сторонами договорів передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником не пізніше 10 днів з моменту видачі готової проектно-вишукувальної документації.

Відповідно до п.5.1 договорів на виконання проектних та вишукувальних робіт передача, оформленої у встановленому порядку, документації по етапах робіт здійснюється виконавцем і оформляється «Актом здачі-приймання проектних і вишукувальних робіт».

З метою погодження договірної вартості робіт, які є предметом укладених договорів на виконання проектних та вишукувальних робіт, сторонами підписано протоколи узгодження договірної ціни, на підставі яких складено зведені кошториси до кожного із договорів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, сторони, за взаємною згодою, без жодних зауважень та/або заперечень, у відповідності до умов укладених договорів, погодили вартість робіт по кожному із договорів. Наведене підтверджується матеріалами справи, докази, що спростовують викладене відсутні, а сторонами суду не надано.

В силу вимог ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та/або виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтовані.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок укладення договорів на виконання проектних та вишукувальних робіт, а саме: договору № 4444/К від 11.11.2009 року, договору № 4800 від 05.07.2010 року, договору № 4768 від 10.10.2009 року, договору № 4832 від 06.06.2011 року, договору № 4840 від 14.06.2011 року, договору №4838 від 03.10.2011 року між сторонами виникли господарські правовідносини.

На виконання взятих на себе зобов'язань згідно із укладеними договорами, сторонами підписані акти здачі-приймання проектної продукції (а.с.16,26,38,45,56,67-т.1), в яких сторони зазначили зокрема, що проектна продукція відповідає умовам договорів, виконана у визначені строки та прийнята замовником. Зазначені акти підписані сторонами без жодних зауважень та/або заперечень.

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що позивач приймаючи виконання робіт від відповідача на підставі договорів на виконання проектних та вишукувальних робіт, а саме: договору № 4444/К від 11.11.2009 року, договору № 4800 від 05.07.2010 року, договору № 4768 від 10.10.2009 року, договору № 4832 від 06.06.2011 року, договору № 4840 від 14.06.2011 року, договору № 4838 від 03.10.2011 року, погодився із якістю, об'ємом та вартістю виконаних робіт (виготовленої проектно-вишукувальної продукції).

При цьому, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні, а сторонами суду не надано доказів, які встановлюють факт неналежного виконання своїх обов'язків позивачем та/або відповідачем щодо оплати та/або виконання робіт, виконання яких було предметом укладених між сторонами договорів на виконання проектно-вишукувальних робіт. Натомість, обставина, щодо належності виконання сторонами укладених договорів на виконання проектних та вишукувальних робіт встановлена колегією суддів на підставі дослідження наявних у справі документальних доказів.

Згідно із ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Крім того, укладені між сторонами договори не були визнані нікчемними та/або недійсними у встановленому законом порядку, докази, які спростовують викладене в матеріалах справи відсутні та сторонами такі суду не надано.

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що відповідно до акту ревізії фінансово-господарської діяльності установ, що фінансуються з бюджету Малехівської сільської ради за період з 01.11.2009 року по 01.03.2012 року Жовківської міжрайонної державної фінансової інспекції від 25.05.2012 року об'єктом ревізії була саме фінансово-господарська діяльність позивача, а не відповідача. Натомість, дослідженням документальних доказів встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які встановлюють факт проведення зустрічної звірки відповідача з метою дослідження фінансово-бухгалтерських документів останнього, на предмет дотримання вимог укладених договорів між сторонами.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що встановлюють невідповідність об'ємів виконаної роботи (виготовленої проектно-вишукувальної продукції) на підставі укладених договорів, об'ємам зазначеним в актах приймання-здачі, підписаними сторонами. Відтак, об'єми виконаних відповідачем робіт, відповідають умовам договорів.

Колегією суддів встановлено, що місцевий господарський суд з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, ухвалою від 18.10.2012 року витребував у Прокуратури Жовківського району Львівської області належно завірені копії документів, які підтверджують факт завищення ДП "Львівдіпрокомунбуд" вартості робіт за договорами на виконання проектних та вишукувальних робіт, що є предметом позовної заяви у даній справі. На виконання вищевказаної ухвали, Прокуратурою Жовківського району Львівської області надіслано до господарського суду Львівської області лист за №53/3333 вих.12 від 25.10.2012 року, в якому зазначено, зокрема, що матеріали ревізії фінансово-господарської діяльності Малехівської сільської ради знаходяться у позивача - Малехівської сільської ради, а також третьої особи - Жовківської міжрайонної фінансової інспекції. Також Прокуратурою надано, лист за №53/3242вих.12 від 17.10.2012 року про відсутність підстав для вжиття заходів прокурорського реагування за результатами розгляду матеріалів ревізії фінансово-господарської діяльності Малехівської сільської ради.

Таким чином, звертаючись із позовом у даній справі, позивачем всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено факт завищення відповідачем вартості виконаних робіт на спірну суму, на підставі укладених між сторонами договорів.

Перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів не розцінює твердження апелянта про порушення відповідачем вимог ДБН Д.1.1-7-2000, затверджених наказом Держбуду від 14.12.2000 р. № 285 як такі, що мають значення ля вирішення даної справи, оскільки, згідно із ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відтак, сторони укладаючи договори на виконання проектних та вишукувальних робіт діяли за своїм спільним волевиявленням, що гарантується ЦК України, тобто нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу по відношенню до підзаконного правового акта. При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваного рішення, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про встановлення для цього виду правовідносин державних фіксованих чи регульованих цін. Так, нормативні приписи Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в редакції, яка діяла на момент укладення відповідних угод не вимагали особливої процедури здійснення правочинів за державні кошти.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сукупність наведених норм процесуального права свідчить про те, що оцінка наданих сторонами доказів на підтвердження відповідних фактів, повинна відбуватись з урахуванням сукупності всіх обставин, які існують на момент розгляду справи.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2013 року, у задоволенні клопотання скаржника про відстрочку у сплаті судового збору відмовлено з підстав, визначених в ухвалі суду та зобов'язано скаржника надати суду належним чином оформлені докази доплати та зарахування судового збору на рахунок, відкритий для зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду. Однак, апелянт зазначені вимоги не виконав, надавши при цьому, гарантійний лист за вих. №24/02-13 від 18.01.2013 року про доплату судового збору в розмірі 268,25 грн.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 8 п.1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» з 1 січня 2012 року мінімальну заробітну плату визначено у місячному розмірі 1073 гривень.

Відповідно до пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, у випадку коли характер спору майновий, сплачується судовий збір в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви - 1 % ціни позову, але не менше 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, тобто в даному випаду - 804,75 грн.

Відтак, зважаючи на здійснення часткової оплати судового збору в сумі 536,50 грн. згідно із платіжним дорученням №7 від 15.11.2012 року, скаржника слід зобов'язати доплатити судовий збір в розмірі 268,25 грн. (804,75 грн. - 536,50 грн. = 268,25грн.).

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Малехівської сільської ради, с. Малехів Жовківського району Львівської області №561/02-13 від 14.11.2012 р. відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 31.10.2012 року у справі №5015/3588/12 залишити без змін.

3. Стягнути з Малехівської сільської ради 268,25 грн. судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України за перегляд судового рішення в апеляційному порядку (Банк: ГУДКУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м.Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок:31216206782006).

4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена вкасаційному порядку.

6. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено: 25.01.2013 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Данко Л.С.

Попередній документ
28826200
Наступний документ
28826202
Інформація про рішення:
№ рішення: 28826201
№ справи: 5015/3588/12
Дата рішення: 22.01.2013
Дата публікації: 25.01.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги