12 жовтня 2006 р.
№ 6/81
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:
Першикова Є.В.,
суддів:
Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.
розглянула
касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром-2003" (далі Товариство)
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від
19.06.06
за скаргою
Товариства
на дії
державної виконавчої служби у Жовтневому районі м.Дніпропетровська (далі Виконавча служба)
у справі
№ 6/81
господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Промуголь" (далі ТОВ "Промуголь")
до
Товариства
про
стягнення 43 204,89 грн.
В засіданні взяли участь представники
- позивача:
не з'явилися;
- відповідача:
не з'явилися.
Ухвалою від 06.09.06 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Шаргало В.І., Жаботина Г.В., утвореному розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 04.09.06, касаційна скарга Товариства була прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 21.09.06.
У зв'язку з виходом судді Ходаківської І.П. з відпустки, розпорядженням від 21.09.06 заступника голови Вищого господарського суду України для розгляду справи № 6/81 господарського суду Дніпропетровської області, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 21.09.06 колегією суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді Шаргало В.І., Жаботина Г.В. без початку перегляду по суті, утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий -Першиков Є.В., судді Шаргало В.І., Ходаківська І.П.
У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання 21.09.06, ухвалою від 21.09.06 колегії суддів Вищого господарського суду України розгляд справи було відкладено на 12.10.06.
Вказані ухвали суду були направлені сторонам у справі в установленому порядку, документів які б свідчили про їх неотримання сторонами у справі до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
У судове засідання 12.10.06 сторони по справі не з'явилися, у зв'язку з чим касаційна скарга Товариства розглядається за наявними матеріалами справи, а повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється сторонам у справі в установленому законом порядку.
У зв'язку з виходом суддів Савенко Г.В. з відпустки справа розглядається колегією суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Савенко Г.В., Ходаківська І.П., утвореному розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 09.04.04.
Ухвалою від 06.04.06 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Коваленко О.О.) визнано незаконним та скасовано акт опису та арешту майна серії АА № 425693 від 18.11.04, додаток до акту опису та арешту майна серії АА № 315028 від 18.11.04 та акт опису та арешту майна серії АА № 425993 від 18.11.04, складені державним виконавцем Виконавчої служби Свистун Ф.А.
Ухвала суду першої інстанції мотивована положеннями ст.ст. 50, 55 Закону України "Про виконавче провадження" та тим, що матеріалами справи підтверджено факт наявності та руху грошових коштів на рахунку боржника, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про невжиття держаним виконавцем всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів, а отже відсутність правових підстав для арешту майна боржника.
Постановою від 19.06.06 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Коршун А.О., суддів -Виноградник О.М., Джихур О.В.) апеляційну скаргу Виконавчої служби задоволено.
Ухвалу від 06.04.06 господарського суду Дніпропетровської області скасовано.
В задоволенні скарги Товариства на дії Виконавчої служби відмовлено.
При винесенні постанови апеляційний суд врахував положення ч. 6 ст. 24, ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі яких прийшов до висновку, що при здійснення 18.11.04 опису та арешту майна боржника який добровільно судові рішення не виконував, державним виконавцем порядок проведення опису та арешту порушено не було.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 19.06.06 Дніпропетровського апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі ухвалу від 06.04.06 господарського суду Дніпропетровської області.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженої постанови було порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що всупереч вимог Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга виконавчої служби була неправомірна прийнята до розгляду, оскільки була підписана представником, який не мав повноважень діяти від імені Виконавчої служби.
Також, скаржник зазначає про помилковість висновку апеляційного суду про те, що опис та арешт майна здійснювався у відповідності до вимог п. 6 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".
На день розгляду справи по суті у судовому засіданні 12.10.06 письмові відзиви на касаційну скаргу Товариства від Виконавчої служби та ТОВ "Промуголь" не надійшли.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, оцінивши та дослідивши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 07.12.04 господарським судом Дніпропетровської області було зареєстровано скаргу Товариства по зведеному виконавчому провадженню щодо стягнення з нього заборгованості, яка була мотивована тим, що державним виконавцем 26.08.04 та 09.09.04 були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень і державний виконавець, не пересвідчившись в тому, що вказані постанови були отримані боржником, почав примусове виконання рішень суду, у зв'язку з чим Товариство вважає таке виконання незаконним, оскільки було порушено право боржника на оскарження відповідної постанови.
Судовими інстанціями встановлено, що у своїй скарзі Товариство, зокрема, зазначало, що 09.09.04 державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження на підставі заяви стягувача, а 18.11.04 були складені акти опису та арешту майна, які підлягають скасуванню, оскільки, на думку Товариства, державним виконавцем не була з'ясована відсутність грошових коштів на його рахунках, крім того у виконавця не було підтверджень, що арештоване майно належить боржнику на праві власності.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що посилаючись також на інші порушення, Товариство просило: десятиденний строк для подачі скарги рахувати з 03.12.04 (з часу надання державним виконавцем ксерокопій матеріалів виконавчого провадження); всі дії (акти та постанови) Виконавчої служби, винесені по виконавчому провадженню щодо Товариства визнати незаконними, крім постанов про відкриття виконавчого провадження.
Судовими інстанціями встановлено, що в процесі розгляду справи Товариством неодноразово уточнювало вимоги скарги і в своїй останній заяві від 06.04.06 воно просило суд визнати незаконним та скасувати акти опису та арешту майна Товариства від 18.11.04.
На підставі наданих сторонами доказів по справі судовими інстанціями встановлено, що рішенням від 27.04.04 господарського суду Дніпропетровської області у даній справі, залишеним без змін постановою від 29.07.04 Дніпропетровського апеляційного господарського суду, з Товариства на користь ТОВ "Промуголь" стягнуто 41 243,30 грн. боргу, 1 961,59 грн. пені, 412,43 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Також, судовими інстанціями встановлено, що постановою від 31.08.04 Виконавчої служби було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду у справі № 6/81.
Крім того, встановлено, що постановою від 03.09.04 Виконавчої служби було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду від 11.08.04 у справі № 6/42 про стягнення з Товариства на користь ТОВ фірма "Кассіопея-ГЗФ Михайлівська" 850,00 грн., а постановою 09.09.04 Виконавчої служби відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду від 11.08.04 у справі № 23/143 про стягнення з Товариства на користь ТОВ ВКП "Укртрансгаз-Сервіс" 207 960,77 грн.
При цьому, при вирішенні спору по суті судом першої інстанції встановлено, що вказані постанови про відкриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку боржникові не надсилалися.
Водночас, постанова суду апеляційної інстанції містить висновки про направлення копій вказаних постанов боржникові поштою.
Також, при вирішенні спору судовими інстанціями встановлено, що постановою від 19.09.04 Виконавчої служби виконавчі провадження по виконанню наказів суду від 11.08.04 у справах №№ 6/82 та 23/143 об'єднані у зведене виконавче провадження № 755, а постановою Виконавчої служби від 07.10.04 виконавче провадження по виконанню наказу суду № 6/81 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 755.
Судовими інстанціями встановлено, що при примусовому виконанні наказів № 6/42, № 6/81 та № 23/143 про стягнення з Товариства на користь ТОВ фірма "Кассіопея-ГЗФ Михайлівська" 850,00 грн., на користь ТОВ ВКП "Укртрансгаз-Сервіс" 207 960,77 грн., та на користь ТОВ "Промуголь" 43 735,77 грн., 18.11.04 Виконавчою службою було складено акт опису та арешту майна серії АА №4 25693 з додатком до нього серії АА № 315028 та акт опису та арешту майна серії АА № 425993.
На підставі матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Промуголь" та ТОВ ВКП "Укртрансгаз-Сервіс" у своїх заявах про відкриття виконавчих проваджень, зокрема, просили забезпечити виконання рішення суду шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно боржника та шляхом проведення опису та арешту майна боржника.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606-XIV (далі Закон).
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 24 Закону, зокрема, встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 55 Закону якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.
Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.
За змістом ст. 55 Закону державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
При цьому встановлено, що арешт застосовується: 1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації; 2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника; 3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було керуватися вказаними нормами в комплексі.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що суди першої та апеляційної інстанцій у своїх рішеннях прийшли до протилежних висновків щодо, власне, обставин справи, зокрема, щодо надсилання боржникові винесених Виконавчою службою постанов. При розгляді справи судом апеляційної інстанції не було підтверджено чи спростовано доводів суду першої інстанції щодо того, що Виконавчою службою не в повному обсязі було вчинено передбачені законом дії щодо встановлення відсутності коштів у боржника та складення актів опису та арешту майна боржника з порушенням вимог Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.99 за № 865/4158.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення апеляційною інстанцією не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що оцінка доказів, не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром-2003" задовольнити частково.
Рішення від 06.04.06 господарського суду Дніпропетровської області та постанову від 19.06.06 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 6/81 господарського суду Дніпропетровської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий
Є.Першиков
судді:
Г.Савенко
І.Ходаківська