79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
22.01.13 Справа № 5015/3513/12
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Хабіб М.І.
суддів Гриців В.М.
Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, б/н від 25.10.2012р.
на рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2012 року
у справі № 5015/3513/12
за позовом: фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Дрогобич
до відповідача: комунального підприємства "Дрогобицький ринок", м. Дрогобич
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Буд Л", м. Дрогобич
про зобов'язання до належного виконання договору оренди, а саме: усунення перешкод у користуванні торговим місцем №35, шляхом знесення загорож з двох входів у додатковий ряд
За участю представників:
позивача: не з'явився (належно повідомлений);
відповідача: Шумеляк О.М. - представник (довіреність в матеріалах справи);
третьої особи: не з'явився (належно повідомлений).
Згідно з ухвалою апеляційного суду від 02.11.2012р. апеляційну скаргу у справі № 5015/3513/12 прийнято до провадження колегією суддів у складі: суддя - доповідач Хабіб М.І., судді Гриців В.М., Якімець Г.Г., призначено скаргу до розгляду на 13.11.12р.
У зв'язку з перебуванням судді Гриців В.М. у відрядженні розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 року у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість судді Гриців В.М. введено суддю Кордюк Г.Т.
Відповідно до розпорядженням голови суду від 11.12.12р. у зв'язку з зайнятістю судді Якімець Г.Г. в іншому судовому засіданні у склад колегії суддів замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Гриців В.М.
У зв'язку зі зміною у складі колегії суддів розгляд справи розпочато спочатку.
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2012 року у справі № 5015/3513/12 (суддя Бортник О.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення місцевого суду мотивоване, зокрема, тим, що договір оренди торгового місця №846 після закінчення його дії 31.12.2011р. не був продовжений у встановленому порядку, що загорожу встановлено не відповідачем, а третьою особою, яка здійснює будівництво.
Позивач - фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, оскаржила рішення суду. В апеляційній скарзі позивач просить зупинити провадження у справі до прийняття рішень в адміністративних справах, а також просить скасувати рішення місцевого суду, провадження у справі припинити. Скаржник вважає, що договір оренди був продовжений на такий самий строк і на тих же умовах, оскільки відповідач не заявляв про свій намір припинити договірні відносини та приймав через касу ринку орендні платежі. Скаржник зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги визнання відповідачем листом від 22.05.2012р. №147 договірних відносин та акту приймання-передачі від 26.12.2011р. та неправомірно не застосував до спірних відносин положень ст.764 ЦК та ч.4 ст.284 ГК. На думку скаржника, намагання відповідача розірвати договір оренди пов'язані з будівництвом торгового центру на ринку. Своє клопотання про зупинення провадження у справі апелянт обґрунтував відкриттям провадження в адміністративних справах за його позовами про скасування містобудівних умов і обмежень на будівництво торгового центру та про скасування декларації на початок виконання будівельних робіт на будівництво торгового центру.
Разом з тим скаржник зазначає, враховуючи те, що будівництво торгового центру закінчується, позовні вимоги втрачають свою актуальність, тому не наполягає на їх задоволенні та просить припинити провадження у справі.
У відзиві від 09.11.2012р. на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скаржника, посилаючись на п 6.4 договору, вважає, що договір оренди припинив свою дію.
Клопотання про зупинення провадження у справі відхилене апеляційним судом з підстав, викладених в ухвалі від 13.11.2012р.
В судовому засіданні 11.12.2012р. позивач та його представник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили рішення господарського суду Львівської області від 15.10.12р. скасувати та припинити провадження у справі.
В судове засідання 22.01.2013р. позивач не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів скаржника, просив залишити рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
30.12.2010р. позивачем та відповідачем був укладений договір № 846 про надання в оренду торгового місця та послуг ринку на території КП « Дрогобицький ринок», відповідно до умов якого КП «Дрогобицький ринок» передає, а підприємець приймає в строкове платне користування торгове місце №35, яке являє собою контейнер, в додатковому ряді на території КП «Дрогобицький ринок» по вул.П.Орлика, для зведення кіоску з легких конструкцій згідно проекту.
Орендна плата встановлена в розмір 75 грн. в місяць та сплачується до 5 числа поточного місяця (п.5.1). Термін дії договору встановлений до 31.12.2011р.( п.6.1).
Пунктом 6.4 передбачено, що договір продовжується виключно за заявою підприємця на продовження договору, поданою в місячний термін до закінчення терміну дії договору, та необхідних документів.
Торгове місце передане орендарю по акту приймання-передачі № 835 від 14.01.2011р.
Згідно з актом приймання-передачі від 26.12.2011р. торгове місце №35 повторно передане позивачеві.
В названих актах від 14.01.2011р. та від 26.12.2011р. є підписи та штампи відповідача, які підтверджують сплату позивачем орендної плати за 2011р. та за січень-червень 2012р.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з необхідністю проведення реконструкції незавершеного будівництвом критого ринку по вул. П. Орлика, рішенням Дрогобицької міської ради від 07.07.2011р. №289 погоджено КП «Дрогобицький ринок» місце розміщення групи малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності на вул. П.Орлика згідно з план-схемою.
Листом від 15.05.2012р. №120 відповідач повідомив позивача про перенесення з 01.07.2012р. його торгового місця на інше місце по вул. П. Орлика (навпроти проминку) та просив для здійснення подальшої торговельної діяльності до 31.07.2012р. перенести майно на нове місце та укласти договір оренди.
Листом від 22.05.2012р. №147 відповідач повторно звернувся до позивача про перенесення торгового місця на інше місце, в якому просив укласти договір на нове торгове місце та зазначив, що до укладення договору на користування новим торговим місцем, правовідносини між сторонами регулюються договором № 846 від 30.12.2010р.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не погодився перейти на нове торгове місце.
На підставі інвестиційного договору на будівництво об'єкту нерухомості, укладеного відповідачем та третьою особою 30.08.2011р., третя особа розпочала будівельні роботи з реконструкції незавершеного будівництвом критого ринку по вул. П. Орлика, у зв'язку з чим огородила будівельний майданчик, в зоні якого опинився додатковий ряд на ринку, в т.ч. торгове місце №35.
Дослідивши всі обставини справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з п.2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 року № 57/188/84/105 (далі - Правила) ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від? попиту і пропозицій.
Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності (далі - продавці) (п.4 Правил).
Згідно із пунктом 13 вказаних Правил, торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.
Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, пер?елік послуг, які надає ринок, та їх вартість (пункт 20 Правил).
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу Укр?аїни за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
За приписами ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина 2 ст.17 Закону).
Аналогічні положення передбачені ст.764 ЦК та ч.4 ст.284 ГК України..
Матеріалами справи підтверджено, що 30.12.2010р. позивачем та відповідачем був укладений договір №846 про надання в оренду торгового місця №35, яке являє собою контейнер, в додатковому ряді на території КП « Дрогобицький ринок» по вул. П.Орлика , для зведення кіоску з легких конструкцій згідно проекту. Термін дії договору встановлений до 31.12.2011р.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що договір продовжується виключно за заявою підприємця на продовження договору, поданою в місячний термін до закінчення терміну дії договору, та необхідних документів.
Як встановлено місцевим судом, позивач не звертався до відповідача із заявою про продовження договору в порядку передбаченому п.6.4 договору.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після закінчення терміну дії договору №846 позивач продовжував користуватися торговим місцем №35 і жодних заперечень чи заяв про припинення договору з боку відповідача упродовж місяця після закінчення терміну дії договору не було.
Більш того, по акту приймання-передачі від 26.12.2011р. торгове місце №35 повторно було передане позивачеві, позивач сплатив за березень-червень 2012р. в касу ринку орендну плату, а в листі від 22.05.2012р. №147 відповідач підтвердив, що правовідносини між сторонами регулюються договором № 846 від 30.12.2010р.
Отже, названі обставини та норми ст.764 ЦК та ч.4 ст.284 ГК України, ч 2 ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" дають підстави для висновку, що договір №846 вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відтак, апеляційний суд вважає помилковим висновок місцевого суду про те, що договір №846 не був продовжений, проте такий висновок місцевого суду не впливає на правомірність рішення про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, що загорожу встановлено третьою особою у справі, яка на підставі інвестиційного договору на будівництво об'єкту нерухомості, укладеного з відповідачем, проводить будівельні роботи по реконструкції незавершеного будівництвом критого ринку по вул. П. Орлика, і з метою забезпечення комплексної безпеки будівництва, загородила будівельний майданчик. Суду не подано доказів, що договір, на підставі якого проводяться будівельні роботи, розірваний чи визнаний недійсним, не подано також доказів, що будівництво здійснюється з порушенням норм чинного законодавства. В листах Держархбудінспекції України від 03.07.2012р. № 40-19-4639 та Генеральної прокуратури України від 07.08.2012р. № 07/1/3-17369-12, вказано, що будівництво проводиться на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції 17.08.2012р. за № ЛВ 08311029768. Чинним законодавством (ДБН А.3.1-5-2009 Організація будівельного виробництва) на підрядника покладається обов'язок забезпечення комплексної безпеки будівництва, зокрема, огородження будівельного майданчика.
Згідно з п.7 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. N 868, реконструкція (переобладнання, модернізація) та закриття ринку здійснюються в установленому порядку за умови забезпечення підприємців іншими торговельними місцями з урахуванням рекомендацій місцевої галузевої ради підприємців.
Суб'єкт господарювання за рік до початку проведення робіт з реконструкції (переобладнання, модернізації) та закриття ринку повідомляє про це підприємців, які провадять торговельну діяльність на території ринку, та подає до органу місцевого самоврядування заяву про необхідність забезпечення таких підприємців іншими торговельними місцями.
Аналогічні положення містить пункт 3.3.4 договору в редакції Додатку №1 від 01.02.2011р.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору та п.7 названого Положення про проведення робіт по реконструкції незавершеного будівництвом критого ринку по вул. П. Орлика та необхідність перенесення торгового місця №35 на нове місце на вул. П. Орлика (навпроти проминку), погоджене рішенням Дрогобицької міської ради від 07.07.2011р., відповідач повідомив позивача про лише в травні 2012р.
Слід зазначити, що в судовому засіданні позивач пояснив свою відмову від перенесення торгового місця тим, що торгове місце не можна перенести без втрати його цільового призначення та без його руйнування. Такі пояснення позивача апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач не встановив кіоск з легких конструкцій, як це передбачено договором №846, а здійснював торгівлю з контейнера, наданого йому відповідачем, що не заперечується позивачем. Перенесення контейнера на нове місце не тягне за собою його руйнування та втрату цільового призначення.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що порушення відповідачем строків повідомлення позивача про необхідність перенесення торгового місця у зв'язку з проведенням будівельних робіт, не може бути підставою для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні торговим місцем №35, шляхом знесення загорожі з двох входів у додатковий ряд, оскільки задоволення такої позовної вимоги призведе до порушення вимог чинного законодавства щодо організації проведення будівельних робіт, і крім того, вимога заявлена до особи, яка не встановлювала огорожі, знесення якої є предметом спору.
Крім того, слід зазначити, в апеляційній скарзі позивач не наполягає на задоволенні позову та просить припинити провадження у справі, оскільки будівництво торгового центру закінчується і позовні вимоги втрачають для нього свою актуальність, що є фактично відмовою від позову на стадії апеляційного провадження. Однак, згідно з нормами ГПК (ст.22 ГПК) позивач вправі відмовитися від позову до прийняття рішення судом першої інстанції. На стадії апеляційного провадження скаржник вправі відмовитися від апеляційної скарги, а не від позову ( ст. 100 ГПК).
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що скаржником не доведено, доказів не подано наявності підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1.Рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2012 року у справі № 5015/3513/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3.Справу повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя Хабіб М.І.
суддя Гриців В.М.
суддя Кордюк Г.Т