"23" січня 2013 р.Справа № 5017/3204/2012
За позовом: Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Одеській області в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області
До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж"; Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області
про визнання недійсними рішення, договору суперфіцію та повернення земельної ділянки
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від прокуратури Доброжан Н.І., представник за посвідченням
Від Державної інспекції сільського господарства у Одеській області: не з'явився
Від Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області: Мачинський Д.В., представник діючий на підставі довіреності
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж": Шамшуріна М.В., представник діючий на підставі довіреності
Суть спору: Прокурор Комінтернівського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Державної інспекції сільського господарства у Одеській області, в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" та Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, у якій просить суд визнати недійсним рішення сесії Новобілярської селищної ради №198-V від 26.06.2008р. „Про укладення договору щодо надання ТОВ „Боріваж" права користування земельною ділянкою площею 2,152 га для забудови з метою будівництва під'їзної дороги з інфраструктурою морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області", визнати недійсним договір суперфіцію від 09.07.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Боріваж" та Новобілярською селищною радою Комінтернівського району Одеської області та зобов'язати ТОВ „Боріваж" повернути земельну ділянку площею 2,152 га, розташовану по вул. Лиманній в с. Нові Біляри Комінтернівського району до комунальної власності.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Боріваж" проти позовних вимог заперечує, що вбачається з письмових заперечень на позовну заяву, просить суд відмовити в позові у повному обсязі. 22.01.2013р. представником ТОВ „Боріваж" було надано суду клопотання в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України про відмову в позові, у зв'язку зі спливом строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.
22.01.2013р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" заявлено суду клопотання про припинення провадження у справі в частині позовної вимоги про повернення земельної ділянки площею 2,152 га, розташованої по вул. Лиманній в с. Нові Біляри Комінтернівського району до комунальної власності, у зв'язку з тим, що 24.12.2012р. між Новобілярською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Боріваж" було укладено Договір про розірвання договору суперфіцію від 24.12.2012р., у зв'язку з чим 24.12.2012р. на підставі акту передання-приймання права користування земельною ділянкою Товариством з обмеженою відповідальністю „Боріваж" передано право користування земельною ділянкою площею 2,152 га, що розташована по вул. Лиманній в с. Нові Біляри Комінтернівського району Новобілярській селищній раді, що, на думку представника відповідача засвідчує відсутність предмету спору в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача ТОВ „Боріваж" повернути земельну ділянку Новобілярській селищній раді. Вказане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, на земельній ділянці, відносно якої виник спір, розташоване нерухоме майно, що належить ТОВ „Боріваж", використання спірної земельної ділянки триває, у зв'язку з чим правових підстав для припинення провадження у справі немає.
Відповідач Новобілярська селищна рада Комінтернівського району Одеської області письмового відзиву на заявлені позовні вимоги у справі не надав, від надання відповідних письмових пояснень щодо своєї позиції відносно позовних вимог у справі представник селищної ради утримався.
Позивач - Державна інспекція сільського господарства у Одеській області позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні, що вбачається з наданих суду письмових пояснень повноважного представника.
Позивач - Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області під час розгляду справи письмових пояснень на заявлені вимоги не надав, представники Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області у судових засіданнях присутніми не були.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутні представників сторін, суд встановив.
26.06.2008р. рішенням Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області №198-V „Про укладення договору щодо надання ТОВ „Боріваж" права користування земельною ділянкою площею 2,152 га для забудови з метою будівництва під'їзної дороги з інфраструктурою морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області" доручено укласти договір суперфіцію про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Боріваж" права користування земельною ділянкою площею 2,152 га, що розташована по вул. Лиманній в с. Нові Біляри Комінтернівського району для забудови з метою будівництва під'їзної дороги з інфраструктурою морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів на території Новобілярської селищної ради між Новобілярською селищною радою та ТОВ „Боріваж" строком на 49 років, затверджено розмір нормативної оцінки земельної ділянки та затверджено розмір плати за користування земельною ділянкою на рівні 35708,40 грн.
09.07.2008р. між Новобілярською селищною радою Комінтернівського району Одеської області (власник земельної ділянки) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Боріваж" (Землекористувач) було укладено Договір суперфіцію, (надалі за текстом -Договір), згідно якого Новобілярська селищна рада передала, а землекористувач - ТОВ „Боріваж" прийняв право користування для забудови, загальною площею 2,152 га, яка знаходиться за адресою: смт. Нові Біляри, Комінтернівського району Одеської області, вул. Лиманна, з метою будівництва під'їзної дороги з інфраструктурою морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів з розвиненою інфраструктурою та експлуатації на ній зведених об'єктів. З урахуванням положень п.п. 3.1, 4.1 договору договір укладався строком на 49 років з внесенням плати за користування земельною ділянкою у розмірі 35708,40 грн. на рік. Договір посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Корчевською Т.І., про було внесено запис у реєстрі за № 1026.
На виконання умов договору суперфіцію 09.07.2008р. право користування земельною ділянкою для забудови, загальною площею 2,152 га, яка знаходиться за адресою: смт. Нові Біляри, Комінтернівського району Одеської області, вул. Лиманна було фактично передано Товариству з обмеженою відповідальністю „Боріваж", у зв'язку з чим між сторонами договору було складено та підписано акт передачі-приймання права користування земельною ділянкою, копія якого наявна у матеріалах справи.
В подальшому, що вбачається з акту готовності об'єкта до експлуатації №282 від 28.05.2009р., технічного паспорту на виробничий будинок літ „А" від 01.04.2009р., даних інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно КП „Комінтернівське РБТІ" від 16.11.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Боріваж" було проведено будівництво морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів з причалом та зареєстровано у встановленому порядку право власності на вказане нерухоме майно.
Відповідно до залучених до матеріалів справи копій клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель від 17.03.2009р. та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.03.2009р. Управління з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області, вказаним контролюючим органом проводилась позапланова перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства. Згідно даних акту перевірки від 18.03.2009р. встановлено, що земельні ділянки площею 13,48 га та 2,152 га використовувались згідно договорів оренди від 13.12.2003р. та суперфіцію від 09.07.2008р., порушень вимог земельного законодавства у акті не зафіксовано.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурором Комінтернівського району Одеської області вказується на те, що укладенням оспорюваного договору суперфіцію від 09.07.2008р. було порушено встановлений на законодавчому рівні порядок передачі земельних ділянок у користування для містобудівних потреб, оскільки договір був укладений без розробки та затвердження проекту відведення земельної ділянки, надання земельної ділянки у користування проводилось без погодження з контролюючими органами, визначеними ч.6 ст. 123 Земельного кодексу України. Крім того, при укладенні договору його сторонами не враховано відсутність генерального плану населеного пункту або іншої містобудівної документації с. Нові Біляри, яка б передбачала будівництво об'єкту.
В підтвердження такої позиції до матеріалів справи залучено довідки Новобілярської селищної ради від 15.05.2012р., Головного управління Держкомзему в Одеській області від 24.05.2012р., з яких вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розроблявся, не затверджувався та до Головного управління Держкомзему в Одеській області не направлявся.
24.12.2012р. між Новобілярською селищною радою Комінтернівського району Одеської області (власник земельної ділянки) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Боріваж" (Землекористувач) було укладено Договір про розірвання договору суперфіцію від 24.12.2012р., у зв'язку з чим 24.12.2012р. на підставі акту передання-приймання права користування земельною ділянкою Товариством з обмеженою відповідальністю „Боріваж" передано право користування земельною ділянкою площею 2,152 га, що розташована по вул. Лиманній в с. Нові Біляри Комінтернівського району Новобілярській селищній раді.
В обґрунтування своїх заперечень представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Боріваж" зазначається, що позовні вимоги заявлені неправомірно, оскільки спірні правовідносини сторін не порушують охоронюваних законом прав та інтересів позивачів у справі - Державної інспекції сільського господарства у Одеській області та Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, оскільки вказані органи здійснюють контролюючі та управлінські функції та не мають відповідних прав щодо розпорядженнями земельними ділянками комунальної власності, у зв'язку з чим оспорюване рішення Новобілярської селищної ради і укладений між відповідачами договір не впливають на виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків позивачів у справі.
Крім наведеного, представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Боріваж" звертається увага суду на те, що контролюючим органом - Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області Держземінспекції України, яку згодом було ліквідовано та її функції покладено на Державну інспекцію сільського господарства у Одеській області Держсільгоспінспекції України, вже перевірялись обставини законності перебування земельної ділянки площею 2,152 га, що розташована по вул. Лиманній в с. Нові Біляри, що засвідчує наявний у матеріалах справи акт перевірки від 18.03.2009р., відповідно, позивач (його попередник) був обізнаний або міг бути обізнаний з фактом використання ТОВ „Боріваж" земельної ділянки на підставі оспорюваних рішення та договору. В свою чергу, Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області була також обізнана з фактом використання ТОВ „Боріваж" земельної ділянки на підставі оспорюваних рішення та договору починаючи з 28.05.2009р., так як її представник входив до складу приймальної комісії при введенні морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів з причалом до експлуатації. За викладених обставин, представником ТОВ „Боріваж" зверталась увага суду на пропущенні строку позовної давності для звернення до суду з відповідними вимогами, з приводу чого 22.01.2013р. представником відповідача надано суду відповідне письмове клопотання в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України.
Також, в обґрунтування заперечень, представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Боріваж" вказується, що на укладення договору суперфіцію не поширювались положення ст. 123 Земельного кодексу щодо необхідності розробки проекту відведення земельної ділянки, оскільки положення вказаної норми закону поширювали свою дію на правовідносини передачі земельних ділянок у постійне користування, про що зазначено у ст. 123 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин.
Позовні вимоги залишені прокурором у первісній редакції, направлені на визнання недійсним рішення сесії Новобілярської селищної ради №198-V від 26.06.2008р., визнання недійсним, укладеного на підставі рішення договору суперфіцію від 09.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Боріваж" та Новобілярською селищною радою Комінтернівського району Одеської області та зобов'язання ТОВ „Боріваж" повернути земельну ділянку площею 2,152 га, розташовану по вул. Лиманній в с. Нові Біляри Комінтернівського району до комунальної власності.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки Управління Дерземагенства у Комінтернівському районі Одеської області від 19.11.2012р. №13-13-04/800 та довідки Новобілярської селищної ради від 04.01.2013р. №СР-02-18-04, спірна земельна ділянка площею 2,152 га, що розташована по вул. Лиманній на території населеного пункту с. Нові Біляри Комінтернівського району перебуває у комунальній власності Новобілярської селищної ради, що також не заперечується учасниками судового процесу.
Положеннями ст. 80 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, Новобілярська селищна рада є органом територіальної громади, який наділений повноваженнями розпорядження земельною ділянкою площею 2,152 га, що розташована по вул. Лиманній на території населеного пункту с. Нові Біляри Комінтернівського району.
Згідно ч. 2 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. А відповідно до положень ч. 2 ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. З урахуванням ч. 2 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Згідно з ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011 Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
У відповідності до п. п. 3, 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України основними завданнями Держсільгоспінспекції України є реалізація державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у зазначених сферах на виконання яких посадові особи Держсільгоспінспекції України в межах своїх повноважень мають право, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держсільгоспінспекцію України завдань; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.
Згідно Положення про державну інспекцію сільського господарства в Одеській області (в редакції 05.03.2012 р.) основними завданнями Держсількоспінспекції є реалізація повноважень Державної інспекції сільського господарства України в межах Одеської області, у зв'язку з чим п. 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Одеській області, яким регламентовано права посадових осіб, відповідають аналогічному за змістом п. 5 Положення про Держсільгоспінспекцію України.
Згідно зі статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.
В свою чергу, згідно положень ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок, розгляду звернень юридичних і фізичних осіб, участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель, проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
При цьому, положеннями ст. 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори контролюючого органу наділені правом звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Державна інспекція сільського господарства у Одеській області не наділена діючим законодавством, у розумінні положень ст. 2 ГПК України повноваженнями на подання позовних заяв у спірних правовідносинах, відповідно, Державна інспекція сільського господарства у Одеській області не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У листі Вищого господарського суду України від 11.06.2012 р. №01-06/805/2012 „Про деякі питання практики розгляду справ зі спорів, пов'язаних із здійсненням державного контролю за використанням і охороною земель" визначено, що з огляду на приписи зазначеної норми ГПК господарським судам слід, у разі звернення такого державного органу з відповідним позовом, з'ясувати наявність у нього передбаченого законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання позову до суду. Якщо позов подано державним органом за відсутності передбачених законом повноважень господарський суд повинен з цієї підстави відмовити державному органу в позові.
З приводу правомірності заявлених вимог прокурором Комінтернівського району Одеської області в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області суд зазначає наступне.
В силу положень ст. 16 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
З урахуванням змісту ст. 80 Земельного кодексу України держава є одним із суб'єктів права власності на землю та реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.
З урахуванням положень ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 35 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.
Як було встановлено судом, спірна земельна ділянка площею 2,152 га перебуває у комунальній власності Новобілярської селищної ради, відповідно, порушення відповідачами порядку передачі земельної ділянки комунальної власності у користування (як підстава позову) не порушує прав та законних інтересів Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, відповідно, правових підстав у прокурора Комінтернівського району Одеської області для звернення до суду з відповідним позовом в оосбі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області - не було.
Згідно положень ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. А згідно до положень п.1 ст. 261 цього кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В свою чергу, положення ст. 257 Цивільного кодексу України визначають загальний строк для звернення за захистом свого цивільного права або інтересу - у три роки.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області була обізнана (або могла бути обізнана) з фактом використання ТОВ „Боріваж" земельної ділянки на підставі оспорюваних рішення та договору починаючи з 28.05.2009р., так як її представник входив до складу приймальної комісії при введенні до експлуатації об'єкту нерухомості, розташованого на даній земельній ділянці - морського перевантажувально-складського комплексу зернових вантажів з причалом.
Однак, не зважаючи на вищевикладене, прокурором заявлено позовні вимоги в особі Комінтернівської районної державної адміністрації лише 08.11.2012р., тобто вже після завершення загального строку для звернення за захистом свого цивільного права або інтересу, визначеного ст. 257 Цивільного кодексу України.
З урахуванням положень п. п. 3,4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідно, 22.01.2013р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" було надано суду письмову заяву в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України про відмову в позові, у зв'язку зі спливом строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом, що за встановлених судом обставин є самостійною підставою для відмови у позові.
Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання ТОВ „Боріваж" повернути земельну ділянку площею 2,152 га, розташовану по вул. Лиманній в с. Нові Біляри Комінтернівського району до комунальної власності, суд вважає за необхідне додатково зазначити наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, даних інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно КП „Комінтернівське РБТІ" від 16.11.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю „Боріваж" - є власником нерухомого майна розташованого на спірній земельній ділянці.
В силу вимог ст. 321Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, позовні вимоги про зобов'язання ТОВ „Боріваж" повернути земельну ділянку площею 2,152 га, розташовану по вул. Лиманній в с. Нові Біляри Комінтернівського району до комунальної власності є незаконними, в силу приписів ст. 321 Цивільного кодексу України, так як направлені на обмеження прав власника майна володіти та користуватись даним майном.
За викладених обставин, позовні вимоги у справі є неправомірними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню судом.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору судом на відповідачів не покладаються.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
У позові відмовити.
Повний текст рішення складено 25.01.2013р.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Д'яченко Т.Г.