ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа №5011-70/16782-2012 21.01.13
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія"Українська страхова група", м.Київ
до: Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія", м.Київ про: відшкодування шкоди в розмірі 3184,80 грн.
Суддя: Капцова Т.П.
Представники :
від позивача: не з'явився
від відповідача: Павлушкіна О. С.
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в розмірі 3184,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 05.12.2011 року на вул.Тираспольській в м.Херсоні сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ21124», державний реєстраційний номер ВТ5098 АО, під керуванням Карпенко Олександра Михайловича та транспортного засобу «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КРКА Україна», під керуванням Чернобай Геннадія Юрійовича.
Позивачем, як страховиком, виплачено страхувальнику Товариству з обмеженою відповідальністю «КРКА Україна» страхове відшкодування, внаслідок чого, до позивача, в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до відповідача, як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність Карпенко Олександра Михайловича, особи з вини якої сталася ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.12р. порушено провадження у справі №5011-70/16782-2012 та призначено розгляд справи 24.12.12р.
Через канцелярію суду 06.12.12р. представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, вимоги ухвали суду від 26.11.12р. позивачем у повному обсязі не виконано.
У судове засідання 24.12.12р. з'явився представник відповідача. На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі представником відповідача надано відзив на позовну заяву, інші вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі відповідачем не виконано, у зв'язку з чим виникла необхідність відкласти розгляд справи.
11.01.2013р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява №11/4444 від 08.01.2013р., відповідно до якої представник позивача просить суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача. В заяві №11/4444 від 08.01.2013р., позивач, посилаючись на норми ст. 34 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказує про те, що обов'язок щодо проведення експертизи лежить на відповідачу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.12р. відкладено розгляд справи на 21.01.2013р.
У судове засідання 21.01.2013р. представник позивача не з'явився. Представник відповідача у судове засідання 21.01.2013р. з'явився та надав пояснення по справі.
З огляду на те, що в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти чого не заперечує відповідач, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника позивача.
21.01.2013р. у судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Відповідач вказав, що позивачем не надано звіт або висновок експерта (експертного дослідження), який би підтверджував розмір матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК, а також зазначив про те, що до регресної вимоги позивачем долучено копію Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-1860/0000018, з якої не вбачається чи був такий договір укладений, оскільки він не підписаний та не завірений печатками підприємств.
У судовому засіданні 21.01.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-
Як зазначено позивачем в позовній заяві, 02.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія"Українська страхова група" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРКА Україна» (страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-1860/0000018, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК.
05.12.2011 року на вул.Тираспольській в м.Херсоні сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ21124», державний реєстраційний номер ВТ5098 АО, під керуванням Карпенко Олександра Михайловича та транспортного засобу «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КРКА Україна», під керуванням Чернобай Геннадія Юрійовича, що підтверджується Довідкою №8922854 про дорожньо-транспортну пригоду від 05.12.11р.
Матеріали справи свідчать про те, що 05.12.11р. о 10 год. 00 хв. Карпенко О.М., керуючи транспортним засобом «ВАЗ21124», державний реєстраційний номер ВТ5098 АО та рухаючись заднім ходом не впевнився, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до інших осіб та здійснив наїзд на автомобіль «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК, під керуванням Чернобай Геннадія Юрійовича, внаслідок чого, автомобіль «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК отримав механічні пошкодження.
Постановою Суворовського районного суду м.Херсона від 22.12.2011р. у справі №3-4553/11 водія транспортного засобу «ВАЗ21124», державний реєстраційний номер ВТ5098АО Карпенко Олександра Миколайовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно Рахунку-фактури №АВТ-000023 від 18.01.2012р., виставленого ТОВ «Автомир-Херсон Юг» за ремонт автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК, сума виконаних робіт по ремонту вказаного автомобіля склала 3 184,80 грн.
Страховим актом №КА-1343 від 13.02.2012р. позивачем пошкодження транспортного засобу марки «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.12.2011р., визнано позивачем страховим випадком, на підставі Рахунку-фактури №АВТ-000023 від 18.01.2012р., виставленого ТОВ «Автомир-Херсон Юг» визначено розмір страхового відшкодування та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 3 184,80 грн.
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 3 184,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1378 від 13.02.2012р., копія якого долучена до матеріалів справи.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з Полісу №АА/6044963 станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність Карпенко Олександра Миколайовича, власника транспортного засобу марки «ВАЗ21124», державний реєстраційний номер ВТ5098АО, була застрахована відповідачем.
Позивачем було направлено відповідачу заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу №11/1721 від 30.03.2012р.
У відповідь відповідач Листом №2166 від 31.08.2012р. повідомив позивача про необхідність надання для прийняття позивачем рішення про виплату страхового відшкодування копії Договору добровільного страхування наземних транспортниї засобів №28-0199-1860/0000018 від 02.05.2011р. та документа, яким би підтверджувалась згода страховика і страхувальника щодо розміру страхового відшкодування, з огляду на відсутність в комплекті надісланих позивачем документів до заяви на виплату страхового відшкодування звіту автотоварознавчого дослідження про встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК.
Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що відповідачем виплата страхового відшкодування здійснено не було, у зв'язку з чим, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 3 184,80 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що позивачем не надано до позовної заяви звіт або висновок експерта (експертного дослідження), який би підтверджував розмір матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Як вбачається з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Отже, належним доказом, який підтверджує вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу є саме звіт або висновок експерта (експертного дослідження).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 33/694 від 21.10.2010 р.
Як вбачається зі Страхового акту №КА-1343 від 13.02.2012р. та як вказує позивач в позовній заяві, розрахунок страхового відшкодування було здійснено ним на підставі виставленого ТОВ «Автомир-Херсон Юг» Рахунку-фактури №АВТ-000023 від 18.01.2012р. за ремонт автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК.
На підтвердження того, що ТОВ «Автомир-Херсон Юг» в контексті ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" є оцінювачем позивачем належних доказів не надано.
Зазначений Рахунок-фактура №АВТ-000023 від 18.01.2012р. не є документом, на підставі якого встановлюється вартість матеріального збитку, оскільки такий документ є лише розцінками окремо взятого суб'єкту господарювання, а саме ТОВ «Автомир-Херсон Юг».
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На вимогу суду позивачем не надано звіту або висновку експерта (експертного дослідження), що підтверджує розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля «Skoda Fabia», державний реєстраційний номер АА 1730 ІК внаслідок ДТП, яка сталась 05.12.11р.
Твердження представника позивача про те, що обов'язок по проведенню експертизи лежить на відповідачу, з огляду на норми ст. 34 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не приймається судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до п. 34.2. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на дату ДТП), протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Таким чином, обов'язку страховика направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків передує отримання ним повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Крім того, такий обов'язок виникає у певних випадках, передбачених статтею 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Позивачем не доведено, що відповідачем було отримано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 05.12.2011р. за участю забезпеченого транспортного засобу суду, а також не доведено настання випадку, передбаченого статтею 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача обов'язок страховика направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків не виник.
З огляду на те, що з вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу звернувся саме позивач, а відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, обов'язок довести розмір завданої шкоди, лежить саме на позивачу.
Оскільки, позивачем не доведено належними доказами розмір завданої шкоди, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 3 184,80 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 24.01.2013 р.
Суддя Капцова Т. П.