Номер провадження №22ц/791/108/2013 Головуючий в І інстанції: Сіденко С.І.
Категорія: 2 Доповідач: Чиркова К.Г.
2013 року січня місяця 22 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Пузанової Л.В.
Суддів: Чиркової К.Г.
Фурман Т.Г.
при секретарі: Красношапка О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за частку у майні,
У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за частку в спільній частковій власності, зазначаючи, що рішенням Цюрупинського районного суду від 12.01.2012 року ухваленим у справі про поділ майна подружжя, за ним та відповідачкою визнано право власності на 1/2 частини автомобіля НОМЕР_1, 2007 року, автомобіль залишено в спільній частковій власності, оскільки він є неподільною річчю. Після припинення шлюбних відносин автомобіль залишився у користуванні відповідачки, яка перешкоджає йому користуватися автомобілем.
З огляду на викладене, просив суд стягнути з відповідачки на його користь грошову компенсацію в сумі 27400 грн., вартість 1/2 частини його частки майна, що перебуває у спільній частковій власності та визнати за відповідачкою право власності на автомобіль НОМЕР_1, 2007 року.
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, вказується на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, зокрема, суд не врахував, що майно знаходиться у відповідачки, вона ним користується, а він будучи власником 1/2 частини спірного автомобіля не має можливості користуватися належним йому майном і тому має право на стягнення грошової компенсації вартості його частки.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 її доводів не визнала, рішення суду просить залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суду першої інстанції виходив із того, що грошова компенсація відповідачкою не внесена на депозитний рахунок суду, а спільне майно сторін, неможливо реально поділити між ними.
Проте до такого висновку суд дійшов в порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
В силу ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно з ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках, і в порядку, встановлених законом.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі неможливий (частина друга ст. 183 цього Кодексу), власник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частини. Компенсація співвласнику може бути надана лише за його згодою.
Із матеріалів справи та доводів позивача в ході судового розгляду справи вбачається, що рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 12.01.2012 року при вирішенні спору про поділ майна подружжя, суд визнав за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності кожного на 1/2 частину автомобіля ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_2, 2007 року, автомобіль залишив у їх спільній частковій власності.
На даний час автомобіль перебуває в користуванні ОСОБА_3, що унеможливлює його спільне володіння і користування ним і сторони не можуть дійти спільної згоди у даному питанні.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про те, що грошова компенсація за частку позивача у належному сторонам на праві спільної часткової власності автомобіля може бути стягнута з іншого співвласника, лише за умови внесення останнім грошової компенсації на депозитний рахунок суду, оскільки зазначене застереження не стосується права співвласника, який бажає виділу на одержання за його згодою від інших співвласників грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Матеріалами справи встановлено, що вартість спірного автомобіля визначена сторонами в ході судового розгляду справи про поділ майна подружжя і станом на 12.01.2012 року становить 54800 грн., вартість 1/2 частини становить 27400 грн. і саме на такій грошовій компенсації наполягає позивач, а заперечуючи проти зазначеної суми відповідачка доказів на підтвердження іншої вартості не надала, призначена в ході судового розгляду справи судово -автотоварознавча експертиза не була проведена з її вини (а.с. 34, 38 -43).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що в ході судового розгляду справи встановлені всі істотні обставини для одержання позивачем від іншого співвласника автомобіля грошової компенсації вартості його частини в сумі 27 400 грн. та припинення у зв'язку із цим права власності на 1/2 частину автомобіля. Сума грошової компенсації не спростована відповідачкою, що відповідно до вимог процесуального закону є її обов'язком.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду, як незаконне підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог із наведених вище підстав.
На підставі викладеного, ст.ст.317, 319, 321, 364 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 листопада 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину автомобіля ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску. Визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску в розмірі 27 400 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: