01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.07.2006 № 48/261
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів: Данилової Т.Б.
Малетича М.М.
при секретарі:
За участю представників:
позивача - Боярчуков М.Г. (довір. від 06.04.06)
відповідача - Турко А.Г. (довір. від 20.01.06)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельторіто"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.06.2006
у справі № 48/261 (Сулім В.В.)
за позовом Державного житлово - комунального підприємства Національної академії Наук України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельторіто"
про зобов"язати звільнити приміщення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.06 у справі № 48/261 задоволено позовні вимоги Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельторіто» звільнити нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Володимиро-Либідська, 16 загальною площею 233,0 кв.м., стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельторіто» на користь Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України 203 грн. судових витрат.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що між позивачем і відповідачем укладено договір оренди приміщення, термін дії якого скінчився 31.12.05, позивач 25.11.05 надіслав відповідачеві лист № 463 від 24.11.05, в якому повідомив про закінчення дії договору оренди і звільнення приміщення. Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2006.
В апеляційній скарги відповідач вказує на те, що з 01.03.05 будинок № 16 по вул. Володимиро-Либідська, в тому числі орендоване ТОВ «Ельторіто» приміщення, знаходиться у комунальній власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва, отже, з 01.03.05 права за договором оренди № 13 від 15.12.2000, укладеного між позивачем та відповідачем перейшли до Голосіївської районної у м. Києві ради. Оскільки ні ТОВ «Ельторіто», ні Голосіївська районна в м. Києві рада наміру припинити дію договору оренди не виявили, тому договір оренди майна № 13 від 15.12.2000 продовжений на той самий термін і на тих же умовах.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
За договором № 13 від 15.12.2000 р. Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Ельторіто» в оренду вбудоване приміщення площею 233,0 кв.м. по вул. Володимиро-Либідська, 16 в м. Києві. Пунктом 10.1 договору сторони визначили термін його дії з 15.12.2000 по 31.12.05.
Пунктом 10.6 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
25.11.05 позивач надіслав відповідачеві повідомлення № 463, в якому вказав на закінчення терміну дії договору оренди, відсутність наміру продовжувати з відповідачем орендні відносини та про необхідність звільнення орендованих приміщень.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пункти 4, 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлюють, що до договорів, укладених до 1 січня 2004 року і які продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ, у разі припинення договору найму.
Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно зі статтею 317 даного Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Безпідставним є доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що будинок № 16 по вул. Володимиро-Либідська знаходиться у комунальній власності територіальної громади Голосіївського району міста Києва, яка не виявила наміру припинити дію договору оренди. Листом № 14076 від 18.04.06 Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна повідомило, що по відомчому фонду будівля за адресою: м. Київ, вул. Володимиро-Либідська, 16 знаходиться у віданні ЖКК-2 АН УРСР. Київською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження № 440 від 06.03.2002 щодо прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передачі до комунальної власності територіальних громад, зокрема Голосіївського району у місті Києві відомчого житлового фонду згідно з додатком 1, а саме жилий будинок № 16 на вул. Володимиро-Либідській. Згідно акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність від 01.03.05 виконавчий комітет Голосіївської районної ради у м. Києві прийняв технічний паспорт на будинок, план підвалів, схеми надвірних прибуткових мереж та внутрішніх технічних засобів, домові книги. Даний акт не підтверджує передачі орендованого майна до відання Голосіївської районної ради. Орендоване майно знаходиться у віданні та на балансі позивача, про що свідчать матеріали справи. Відповідно до частини 3 статті 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.06 по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.06 у справі № 48/261 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельторіто» без задоволення.
2. Матеріали справи № 48/261 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Капацин Н.В.
Судді Данилова Т.Б. (переведена)
Малетич М.М.