13 листопада 2006 р.
№ 53/37-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скарги
Нововодолазького підприємства теплових мереж, смт. Нова Водолага, Харківської області
на
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2006р.
у справі
господарського суду Харківської області № 53/37-06
за позовом
Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України», м. Київ
до
Нововодолазького підприємства теплових мереж
про
стягнення 79 860 грн. 50 коп
за участю представників сторін:
від позивача: Мандригеля Р.С.;
від відповідача: не з'явилися.
У лютому 2006р. Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» звернулися до господарського суду Харківської області з позовною заявою, якою просили стягнути з Нововодолазького підприємства теплових мереж на їх користь суму основного боргу за поставлений природний газ -49 794,06грн., пеню -9 197,24грн., штраф -3 483,48, суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів -13 563,58грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки -3 852,14грн.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що 24.01.2003р. між ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» (постачальник) та Обласним комунальним підприємством теплових мереж (покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 06/03-929 ТЕ-31, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язувався передати покупцю в період січня -грудня 2003р. природний газ, а останній -прийняти та оплатити його. Свої зобов'язання ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» виконали, а Обласне комунальне підприємство теплових мереж - лише частково.
Відповідно до розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 116 від 18.04.2006р. “Про реорганізацію обласного комунального підприємства теплових мереж» Обласне комунальне підприємство теплових мереж реорганізовано шляхом виділення районних філій у самостійні юридичні особи та визнано виділені підприємства його правонаступниками в межах розподільчих актів балансу. Проведено передачу активів та пасивів по статтям балансу, в тому числі заборгованість за природний газ перед ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» по договору № 06/03-929 ТЕ-31 від 24.01.2003р. Новодолазькому підприємству теплових мереж. Отримавши заборгованість по зазначеному договору Новодолазьке ПТМ борг не сплатило.
Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що оскільки договірні відносини існували між ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз України» та Обласним комунальним підприємством теплових мереж, останнє на підставі договору доручення № 13-Л-ДК від 01.07.2003р. зобов'язувалось від імені та за рахунок Новодолазького ПТМ сплатити заборгованість ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз за поставлений природний газ. Згідно актів виконаних робіт за липень-грудень 2003р. Обласне комунальне підприємство теплових мереж свої зобов'язання виконали та сплатили позивачеві 29 764,06грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2006р. залучено до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача Обласне комунальне підприємство теплових мереж.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.2006р. (суддя Прохоров С.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2006р. (судді: Карбань І.С. -головуючий, Бабаков Л.М., Шутенко І.А.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Нововодолазького підприємства теплових мереж на користь Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» 49 794,06грн. основного боргу, 919,72грн. пені, 13 563,58грн. інфляційних витрат, 3 852,14грн. 3 % річних та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено. Рішення та постанова мотивовані відсутністю належних доказів погашення заборгованості перед ДК “Газ України» НАК “Нафтогаз» України за договором на постачання природного газу № 06/03-929 ТЕ-31 від 24.01.2003р. як зі сторони Новодолазького ПТМ, так і Обласного комунального підприємства теплових мереж.
У касаційні скарзі Нововодолазьке ПТМ просили зазначені рішення і постанову скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на не повно встановлені судами фактичні обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши представника позивача та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При ухваленні судових рішень, судами правильно встановлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного та безпосереднього дослідження наявних у матеріалах справи доказах. Правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Обґрунтовано, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказах, суди обох інстанцій дійшли висновку про неналежне виконання Обласним комунальним підприємством теплових мереж взятих на себе зобов'язань за договором доручення № 13-Л-ДК від 01.07.2003р. та те, що, ця обставина не звільняє Нововодолазьке ПТМ від виконання свого зобов'язання щодо сплати позивачу боргу за поставлений природний газ у сумі 49 794,06грн.
Оскільки, відповідно до ст.510, 527 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 528 ЦК України передбачає, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Разом з тим, частина друга цієї статті визначає, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Також, суди правильно застосували положення ст. 625 Цивільного кодексу відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та стягнули з відповідача 13 563,58грн. інфляційних витрат і 3 852,14грн. 3% річних.
Правомірно та обґрунтовано судами було зменшено розмір пені до 919,72грн. та відмовлено у стягненні штрафу.
Беручи до уваги зазначене колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судових рішень.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2006р. та рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2006р. у справі № 53/37-06 залишити без змін, а касаційну скаргу Нововодолазького підприємства теплових мереж -без задоволення.
Головуючий суддя
В.Я. Карабань
Суддя
Л.В. Ковтонюк
Суддя
В.В. Чабан