Справа № 2/0109/3701/2012
Номер провадження 2/123/251/2013
10.01.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
Головуючого -судді Тонкоголосюка О.В.,
при секретарях - Селезньовій О.А., Чьорненької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Торговий дом «Фаворит», ПАТ «Сведбанк», треті особи -приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними,
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказує, що з 1991 р. вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2, який з 2002 р. по 2011 р. є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом «Фаворит». Розмір його внеску в статутний фонд в 2007р. становив 70000 грн. і згодом збільшився до 200000 грн. Відповідно до положень ч.ч. 3,4 ст.63 Господарського Кодексу України, ТОВ «ТД «Фаворит»було унітарним підприємством, як засноване на приватній власності засновника - її чоловіка ОСОБА_2.
19.09.2012р. Конституційний Суд України прийняв рішення № 17-рп/2012 у справі про офіційне роз'яснення положення ч.1 ст. 61 Сімейного кодексу України (справа № 1-8/2012), яким роз'яснив, що статутний капітал і майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Позивачка стверджує, що статутний капітал і майно ТОВ «ТД«Фаворит»сформовані за рахунок її з чоловіком спільної сумісної власності і є об'єктом їх спільною сумісною власністю, тому для укладення договорів стосовно цінного майна, повинна надаватися згода другого з подружжя, яка має бути подана в письмовому вигляді та нотаріально посвідчена.
Позивачка вказує, що в жовтні 2012 р. їй стало відомо, що в 2007-2009 роках між ТОВ «ТД«Фаворит»та ВАТ«Сведбанк», яке є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк»були укладені - Договори іпотеки № 5479 від 23.06.2007р., № 250 від 25.01.2008р., № 3879 від 03.07.2008р., № 7041 від 11.11.2008р. та № 1440 від 06.04.2009р., відповідно до умов яких ТОВ «ТД «Фаворит»передав в іпотеку ПАТ «Сведбанк»належне підприємству нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АР Крим, м.Ялта, пгт.Краснокаменка, вул.Алуштинська (Сімферопольське шосе) д. 18; літнє кафе в мансарді, та нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, пмт.Гурзуф, вул.Ленінградська (Урочище куріпка) вул.Ялтинська), д . 30; нежитлові приміщення - консервний цех, загальною площею 2474,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, с.Фонтани, житловий квартал «Овражний», вул.Озенбашська, буд.4; судно «Корчев Юг»і риболовецьке судно «Юг».
Зазначені договори про розпорядження майном, яке є її з чоловіком загальною сумісною власністю були укладені ОСОБА_2, як генеральним директором ТОВ «ТД «Фаворит» та нотаріально засвідчені приватними нотаріусами Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і ОСОБА_5 Своєї згоди на укладення зазначених договорів вона не давала і не засвідчувала згоду нотаріально.
Тому, посилаючись на положення ст.ст. 66, 191 ГК України, ст.ст. 203,215,369 ЦК України та ч. 2 ст. 65 СК України, позивач просить визнати недійсними договори іпотеки № 5479 від 23.06.2007р., № 250 від 25.01.2008р., № 3879 від 03.07.2008р., № 7041 від 11.11,2008р. № 1440 від 06.04.2009р., укладені між ТОВ «Торговий Дом «Фаворит»та ПАТ«Сведбанк», яке є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк»та ВАТ«Сведбанк».
Позивачка в судове засіданні не явилася, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, наполягала на задоволенні її вимог з підстав викладений в позовній заяві.
Представник ПАТ «Сведбанк»проти позову заперечував посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість на підтвердження чого надав суду письмові заперечення на позов, які були додані до матеріалів справи.
Представник відповідачів ТОВ «Торговий дом «Фаворит»та ОСОБА_2 в останнє судове засідання не явився, про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином причини неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності по доказах, що є в наявності.
Треті особи в судове засідання не явилися, про дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи є заяви від останніх про розгляд справи за їх відсутності. Крім того, приватний нотаріус ОСОБА_3 надала суду письмові заперечення на позов, які додані до матеріалів справи.
Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.
За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 14 серпня 1997 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб від 15.02.2011 року, виданим повторно, актовий запис № 695 ( ас. 4).
В 2007 році ОСОБА_2 разом із ОСОБА_7, як учасники створили підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит», що підтверджується відповідними Статутом ( ас. 5-10). З цього часу до Статуту підприємства декілька разів були внесені зміни щодо розміру Статутного капіталу, при цьому частка кожного з Учасників змінювалась. Так, ОСОБА_2 має 1% Статутного капіталу, а ОСОБА_7 -99%.
В період часу з 2007 до 2009 року між ТОВ «ТД«Фаворит»та ВАТ«Сведбанк », яке є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк»були укладені - Договори іпотеки № 5479 від 23.06.2007р., № 250 від 25.01.2008р., № 3879 від 03.07.2008р., № 7041 від 11.11.2008р. та № 1440 від 06.04.2009р, відповідно до умов яких ТОВ «ТД«Фаворит»передав в іпотеку ПАТ «Сведбанк» належне підприємству рухоме та нерухоме майно.
Так, з нотаріальної справи по укладенню ТОВ «Торговий дом «Фаворит»та АКБ «ТАС-Комерцбанк»(ПАТ «Сведбанк») іпотечного договору № 579 від 23.06.2007 року, копія якої була надана приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та додана до матеріалів справи, вбачається наступне.
ТОВ «ТД «Фаворит», в особі генерального директора ОСОБА_2 та АКБ «ТАС-Комерцбанк», в особі Директора Кримського відділення - керуючого Кримським регіональним департаментом АКБ «ТАС-Комерцбанк»Юріковою Н.В., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, в забезпечення виконання умов Генеральної кредитної угоди № 31 від 22.06.2007 року підписали іпотечний договір за умовами якого іпотекодавець (ТОВ «ТД «Фаворит») передав іпотекодержателю (АКБ «ТАС-Комерцбанк») належне йому на праві власності майно, а саме: нежитлові будівлі - консервний цех, загальною площею 2474,9кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Фонтани, «Овражний», житловий квартал, вулиця Озенбашська, будинок №4 (чотири).
Вказане нерухоме майно належить на праві власності ТОВ «ТД «Фаворит»на підставі Свідоцтва про право власності на 81/100 частки консервного цеху №3395, виданого 29.10.2002 року Головою Сімферопольської райдержадміністрації Автономної Республіки Крим на підставі розпорядження №1695-р від 28.10.2002 року та, зареєстрованого 29.10.2002 року Сімферопольським районним бюро реєстрації і технічної інвентаризації в реєстровій книзі №26 за реєстровим №98, та 19/100 частки на підставі договору купівлі-продажу консервного цеху посвідченого 10.10.2003 року приватним нотаріусом Сімферопольського районного округу ОСОБА_11 за реєстровим №3625, що реєстровано 13.10.2003 Сімферопольським районним бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майн, реєстровий номер 887284. ( ас. 44-74 т. 1).
Крім того, в матеріалах справи є також копії нотаріальних справ щодо укладання іпотечних договорів № 250 від 25.01.2008р., № 3879 від 03.07.2008р., № 7041 від 11.11.2008р. та № 1440 від 06.04.2009р, між ТОВ «ТД«Фаворит»та ПАТ «Сведбанк», наданих приватним нотаріусом ОСОБА_3 зі змісту яких вбачається, наступне.
25 січня 2008 року між ТОВ «ТД «Фаворит», в особі генерального директора ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКТ «ТАС-Комерцбанк», в особі Директора Кримського відділення - керуючого Кримським регіональним департаментом ВАТ «Сведбанк» Юріковою Н.В., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підписали угоду № 250 про наступне.
На забезпечення виконання Основного зобов'язання -умов Кредитного договору №06Т24102007К від «25» січня 2008 року Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: літнє кафе в мансарді, розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Ленінградська (урочище «Куропатка») (вул. Ялтінська), буд. 30 (тридцять), на підставі Ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.12.2005 року по справі №2-8/16575-2005 та Акту прийому-передачі від 16.01.2006 року, зареєстрованих 24.01.2006 року Комунальним підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстр номер 12422108, згідно Витягу №16811564 від 27.11.2007 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
А також, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. смт Гурзуф, вул. Ленінградська (урочище «Куропатка») (вул. Ялтінська), буд. 30, які належать на праві власності Іпотекодавцю на підставі Ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2007 року по справі №2-6/10368-2007, зареєстрованої 28.08.2007 року Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації в Реєстрі власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 19303735, згідно Витягу №16811564 від 27.11.2007 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно ( ас. 87-145 т.1).
03 липня 2008 року між ТОВ «ТД «Фаворит», в особі генерального директора ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк», в особі Директора Кримського відділення - керуючого Кримським регіональним департаментом ВАТ «Сведбанк»Юріковою Н.В., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підписали угоду № 3879 про наступне.
На забезпечення виконання Основного зобов'язання - умов Кредитного договору № 34Т13022008К від «03»липня 2008 року Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Краснокам'янка, вул. Алуштинська (Сімферопольське шосе), буд. 18 літ. А, на підставі Ухвали Господарського Автономної Республіки Крим від 20.08.2007 року по справі №2-6/10368-2007, зареєстрованої 28.08.2007 року Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 19305344, згідно Витягу №19365847 від 10.07.2008 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно ( ас. 146-192 т. 1).
11 листопада 2008 року між ТОВ «ТД «Фаворит», в особі генерального директора ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк», в особі Директора Кримського відділення - керуючого Кримським регіональним департаментом ВАТ «Сведбанк»Юріковою Н.В., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підписали угоду № 7041 про наступне.
На забезпечення виконання Основного зобов'язання -Договору про надання гарантії №12-Г/Т04102005І від «10»листопада 2008 року Іпотекодавець передає в наступну іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: літнє кафе в мансарді, що знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська (урочище «Куропатка») (вул. Ялтинська), буд. 30, на підставі Ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.12.2005 року по справі №2-8/16575-2005 та Акту прийому-передачі від 16.01.2006 року, зареєстрованих 24.01.2006 року Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 12422108, згідно Витягу №20214025 від 12.09.2008 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно; та нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська (урочище «Куропатка») (вул. Ялтінська), буд. 30 літ. А,, на підставі Ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.08.2007 року по справі №2-6/10368-2007, зареєстрованої 28.08.2007 року Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 19303735, згідно Витягу №20213971 від 12.09.2008 року з Реєстру прав власності на нерухоме майно ( ас. 193-258 т.).
06 квітня 2009 року між ТОВ «ТД «Фаворит», в особі генерального директора ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк», в особі Директора Кримського відділення ВАТ «Сведбанк»Мальцевої Л.Є., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підписали угоду № 7041 про наступне.
На забезпечення виконання Основного зобов'язання - Генеральної кредитної угоди №31 від 22.06.2007 року Іпотекодавець передає в наступну іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: судно КОРЧЕВ-ЮГ, що розташоване (юридична алреса судновласника): 95053, Автономна АДРЕСА_1., на підставі свідоцтва про право власності на судно сері РУ №02040, виданого від №280 від 21 лютого 2008 року Капітаном Севастопольського морського рибного порту та зареєстрованого в Державному судновому реєстрі Севастопольського міського рибного порту України під №280 від 21 лютого 2008 року згідно зі свідоцтвом про право плавання під Державним прапором України (судновий патент) серії РР №02092, виданого під №280 від 21 лютого 2008 року Капітаном Севастопольського морськог рибного порту ( ас. 1-51 т2).
Позивачка посилаючись на положення Сімейного кодексу України та рішення Конституційний Суд України від 19.09.2012р. № 17-рп/2012 просить визнати вказані договори іпотеки недійсними.
Проте, суд не може погодитися з такою думкою позивача виходячи з наступного.
Дійсно, у відповідності до ст. 63 ГК України, залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Відповідно до положень ст.66 ГК України, матеріальну основу діяльності підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства; джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, отримані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні внески і дотації бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела не заборонені законодавством України.
Внесок у статутний капітал і виділене з спільної сумісної власності подружжя майно (кошти) передаються у власність приватного підприємства. У відповідності зі ст.191 ГК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, який використовується для здійснення підприємницької діяльності; до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання, інвентар , сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також права на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом; підприємство, як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.
19.09.2012р. Конституційний Суд України прийняв рішення № 17-рп/2012 у справі про офіційне роз'яснення положення ч.1 ст. 61 Сімейного кодексу України (справа № 1-8/2012), яким роз'яснив, що статутний капітал і майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У відповідності з положенням ч.2 ст.65 Сімейного кодексу України, дружина має право на звернення до суду з позовом про визнання договорів недійсними, як таких, які
укладені іншим із подружжя без її згоди, якщо ці договори виходять за межі дрібних побутових.
Відповідно до положень ч. 4 ст.369 Цивільного кодексу України, правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинене одним із співвласників, може бути визнана судом недійсною за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена ???законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
У відповідності з вимогами 4.1 ст.203 Цивільного кодексу України, (в редакції що діяла на момент укладення спірних договорів), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно із зазначеними актами цивільного законодавства, нотаріально посвідчена згода другого з подружжя на укладення спірних договорів є їх обов'язковим і істотною умовою, відсутність зазначеної згоди також є підставою недійсності спірних договорів відповідно до положень ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.
Проте, в даному випадку слід звернути увагу на те, що Рішення Конституційного суду України від 19.09.2012 року №17-рп/2012, згідно якому, в аспекті конституційного звернення щодо роз'яснення положення частини першої ст. 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно Приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто йдеться про Приватне підприємство, яке відповідно до п.1 ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України - діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).
Договори іпотеки укладались та підписувались уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю (яке є зовсім іншою формою підприємництва) яке відповідно до ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України, є господарським товариством, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
В позовній заяві зазначено, що ТОВ «Торговий дом «Фаворит»було створено лише на підставі приватної власності чоловіка Позивачки ОСОБА_2, але відповідно до Статуту ТОВ «Торговий дом «Фаворит»Розділ 8, п.8.4. Частки учасників у Статутному капіталі Товариства становлять: ОСОБА_2 - 70 000 (сімдесят тисяч) гривень - 1% у статутному капіталі, ОСОБА_7 - 6 930 000 (шість мільйонів дев'ятсот тридцять тисяч) гривень - 99% у статутному капіталі. Тобто посилання на положення ч.ч. 3, 4 ст. 63 Господарського кодексу України є не відповідаючим дійсним обставинам, в даному випадку ТОВ «Торговий дом «Фаворит»відповідно до ч.ч. 3,5 ст. 63 Господарського кодексу України є корпоративним підприємством яке утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Відповідно до п. 41 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (г0283- 04), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882, яка діяла на час посвідчення цих договорів іпотеки, при перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов'язаний ознайомитись з установчими документами цієї юридичної особи і перевірити чи відповідає нотаріальна дія яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності, безпосередньо пункт 3.4. Договору іпотеки від 25.01.2008 року реєстровий №250 свідчить про те, що «на момент підписання вказаного договору Іпотекодавець (ТОВ «Торговий дом «Фаворит») є юридичною особою, яка належним чином створена та існує за законодавством України, має повну цивільну правоздатність і всі необхідні права та повноваження юридичної особи для укладення цього Договору і виконання зобов'язань, які випливають з цього Договору. Усі органи Іпотекодавця, згода яких відповідно до установчих документів Іпотекодавця необхідна для іпотеки Предмета іпотеки, ознайомлені з усіма положеннями Основного зобов'язання і дали згоду на укладання цього Договору. Представник Іпотекодавця є належним чином призначеною посадовою особою, яка від імені Іпотекодавця уповноважена на підписання цього Договору і має всі належним чином оформлені повноваження для такого підписання; реалізація цих повноважень не потребує наступного схвалення іншим органом Іпотекодавця та будь-якими іншими органами чи особами», такі ж самі підтвердження повноважень та повного обсягу правоздатності та дієздатності містяться у інших Договорах іпотеки.
Майно, яке було передано в іпотеку відповідно до вказаних Договорів іпотеки ніякого відношення до статутного капіталу (фонду) ТОВ «Торговий дом «Фаворит»не має, оскільки не було передано Товариству як внесок до статутного капіталу (фонду), воно знаходиться на балансі, як матеріальні активи Товариства, які набуті при здійсненні основних напрямків діяльності Товариства.
Більш того, як пояснив в ході судового розгляду справи в 2009 році в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами між Банком та фізичною особою - ОСОБА_2 (фінансовий поручитель) було укладено договори поруки, на укладення яких було отримано згоду дружини фінансового поручителя - ОСОБА_1, на підтвердження чого надав відповідні документи, які були долучені до матеріалів справи ( ас. 77-91 т.2).
Позивач стверджує, що вона дізналась про укладення оскаржуємих іпотечних договорів нібито лише у жовтні 2012 року, однак з цього приводу виникають сумніви.
В силу ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
Вирішуючи спір про визнання іпотечних договорів недійсними, має бути встановлена наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Оскаржуєми договори іпотеки були укладені відповідно до норм діючого законодавства України Цивільного кодексу України та ін. Жодних порушень, при укладанні оскаржуємих іпотечних договорів, не вбачається.
Відповідно до умов іпотечних договорів ТОВ ТД «Фаворит»поручився за виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами нерухомим майном, яке належить юридичній особі на праві власності.
При укладанні іпотечних договорів з юридичною особою не потребується наявність нотаріальної згоди дружини керівника юридичної особи.
Таким чином, на порушення приписів ч. З ст. 10, ст. 57, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суд вважає що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, а саме: не доведено підстав недійсності правочинів, визначених ст. 203 ЦК України.
На підставі викладеного, ст. ст.61,65 Сімейного кодексу України, ст.. ст.. 63, 66, 80, 179, 191 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 202-203, 215-216, 369 ЦК України, Рішення Конституційного суду України від 19.09.2012 року №17-рп/2012, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 (г0283- 04), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 84, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України суд ,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Торговий дом «Фаворит», ПАТ «Сведбанк», треті особи -приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Тонкоголосюк Олександр Володимирович