Копія
Ухвала
Іменем України
Справа №2-7359/10/0122
24.10.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шереніна Ю.Л.,
суддів Кукти М.В. ,
Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Благодатна О.Ю.) від 26.08.2010 у справі
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 6, місто Сімферополь, 95000)
про нарахування, виплату підвищення "Дітям війни",
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 26.08.2010 в порядку цивільного судочинства розглянутий по суті та задоволений частково позов ОСОБА_2 до Управління ПФУ в Сімферопольському районі АР Крим про стягнення недоотриманої щомісячної надбавки дітям війни; Управління ПФУ в Сімферопольському районі АР Крим зобов'язано нарахувати та виплатити позивачеві недоотримане підвищення до пенсії як дитині війни на підставі статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 22.05.2008 по 30.06.2010 (а. с. 11-12).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення від 26.08.2010.
Відповідно до пункту 2 розділу I Закону України від 18.02.2010 №1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" (набрав чинності з 10.03.2010), пункт 3 частини першої статті 18 КАС України виключено, а частину першу статті 15 ЦПК України викладено в новій редакції, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Законом України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус судів" було змінено юрисдикцію судів щодо вирішення справ соціального характеру і з 01.01.2011 передбачено їх розгляд адміністративними судами. Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону від 07.07.2010 №2453-VI) положення Закону щодо передачі до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них вводилися в дію з 01.01.2011.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 №19-рп/2010 у справі щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами, норми Закону України від 18.02.2010 №1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" та ЦПК України, відповідно до яких справи, пов'язані із соціальними виплатами, що підлягали розгляду адміністративними судами, було передано місцевим загальним судам для розгляду в порядку цивільного судочинства (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення), визнано такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18.02.2010 №1691-VI та ЦПК України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За таких обставин, з 09.09.2010 відновлено дію положення КАС України, що діяло до набрання чинності Законом України від 18.02.2010 №1691-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", зокрема положення пункту 3 частини першої статті 18 КАС України, виходячи з чого з 09.09.2010 розгляд справ, пов'язаних із соціальними виплатами, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України зазначеного Рішення 02.12.2010 Верховною Радою України було прийнято Закон України №2748-VI "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус судів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами", який набрав чинності з 30.12.2010, яким, зокрема, встановлена передача до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності Законом України від 02.12.2010 №2748-VI "Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус судів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами".
Таким чином, апеляційні скарги, які надійшли на рішення судів першої інстанції після 30.12.2010, розглядаються апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
Оскільки апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим була подана до суду першої інстанції після 30.12.2010, вона підлягає розгляду апеляційним судом у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004 (набрав чинності 01.01.2006).
Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2006, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 7 зазначеного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до паспортних даних позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4), тобто вона має правовий статус дитини війни та має право на отримання підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Право на отримання такого підвищення не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008 вихідним критерієм обрахунку розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, визначено мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.03.2003 встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У 2009 та 2010 роках законодавчих підстав для відмови в застосуванні положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в первинній редакції не було.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" №966-XIV від 15.07.1999 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на те, що надані державою громадянам пільги, компенсації і гарантії є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (статті 46, 48 Конституції України), застосування саме частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку підвищення як дітям війни є правомірним.
Отже, вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на отримання підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням трьохрічного строку позовної давності.
Враховуючи положення статті 5 КАС України, згідно з якою провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, при вирішенні питання розподілу судових витрат між сторонами застосуванню підлягає стаття 88 ЦПК, згідно з частиною першою якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим залишити без задоволення, заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 26.08.2010 у справі №2-7359/10 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками розгляду у письмовому провадженні, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена в порядку статті 212 КАС України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Ю.Л.Шеренін
Судді підпис М.В. Кукта
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін