ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа №5011-70/17064-2012 21.01.13
За позовом: Фізичної особи-підприємця Вислоух Анни Володимирівни, м.Київ
до: Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", м.Київ
про: відшкодування збитків 10 934,55 грн.
Судя: Капцова Т.П.
Представники:
від позивача: Вислоух А.В.
від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець Вислоух Анна Володимирівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного Акціонерного Товариства "Європейський страховий альянс" про відшкодування збитків 10 934, 55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.05.2009 р. на вул. Червоноармійській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Санг Йонг», державний номер АА 7631 ЕН, під управлінням Павлової А.М. та автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», державний номер АА 4110 ЕН, під керуванням Ситнік Ольги Вікторівни. Акціонерним страховим товариством «Вексель», як страховиком за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-9930/08 від 19.11.2008р., виплачено страхувальнику Павловій Аллі Миколаївні страхове відшкодування, внаслідок чого, до Акціонерного страхового товариства «Вексель», в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до відповідача, яким застраховано цивільно-правову відповідальність Ситнік Ольги Вікторівни, особи з вини якої сталася ДТП. З огляду на те, що на підставі Договору купівлі-продажу №3 від 28.05.2012р. Акціонерним страховим товариством «Вексель» було відступлено позивачу право вимоги за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-9930/08 у розмірі виплаченого Павловій А.М. страхового відшкодування, а тому, оскільки, відповідачем страхове відшкодування виплачено на користь позивача не було, останній звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.12р. порушено провадження по справі №5011-70/17064-2012 та призначено розгляд справи на 24.12.12р.
Позивачем через канцелярію суду 24.12.12р. подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 24.12.12р. представник позивача з'явився. Представник відповідача у судове засідання 24.12.12р. не з'явився, проте 24.12.12р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №4159/8 від 19.12.12р., в якому вказав, що позивачем не було надано відповідачу всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування, якими би підтверджувалося настання страхового випадку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.12р. відкладено розгляд справи на 21.01.2013р. через нез'явлення у судове засідання повноважних представників відповідача та невиконання ними вимог суду.
У судове засідання 21.01.13р. представник позивача з'явився. Представник відповідача на виклик суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 30.11.12 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 24.12.2012 р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, враховуючи те, що представником відповідача було надано відзив на позов, відповідач вважається обізнаним та повідомленим про розгляд справи судом (ст.64 ГПК України).
Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
У судовому засіданні 21.01.13р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 21.01.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
19.11.2008 р. між Акціонерним страховим товариством «Вексель» (страховик) та Павловою Аллою Миколаївною (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-9930/08, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - «Санг Йонг», державний номер АА 7631 ЕН.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як встановлено судом, 05.05.2009 р. на вул. Червоноармійській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Санг Йонг», державний номер АА 7631 ЕН, під управлінням Павлової А.М. та автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», державний номер АА 4110 ЕН, під керуванням Ситнік Ольги Вікторівни.
При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Акціонерному страховому товаристві «Вексель» автомобіль «Санг Йонг», державний номер АА 7631 ЕН.
У відповідності до постанови Печерського районного суду м. Києва від 28.05.2009р. у справі №3-2798/9 Ситнік О.В. визнано винною у скоєнні правопорушення, що сталось 05.05.2009 р. на вул. Червоноармійській в м. Києві за участю автомобілів «Санг Йонг», державний номер АА 7631 ЕН та автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», державний номер АА 4110 ЕН.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту про оцінку автомобіля №532 від 08.05.2009 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Санг Йонг», державний номер АА 7631 ЕН склала 12 372,05 грн.
01.06.2009 р. Акціонерним страховим товариством «Вексель» було складено страховий акт № 5071/09, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 11 527,55 грн.
Відповідно до зазначених вище звіту про оцінку автомобіля, страхового акту Акціонерним страховим товариством «Вексель» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 11 444,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7284 від 04.06.2009 р. (копія - у матеріалах справи).
28.05.2012 р. між Акціонерним страховим товариством «Вексель» та Фізичною особою-підприємцем Вислоух Анною Володимирівною на підставі повторних відкритих торгів з продажу належних АСТ «Вексель» прав вимоги було укладено договір купівлі-продажу №3 від 28.05.2012 р., згідно якого АСТ «Вексель» було передано ФОП Вислоух Анні Володимирівні право вимоги до Ситнік Ольги Вікторівни у розмірі 11 444,55 грн.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №3 від 28.05.2012 р. Акціонерним страховим товариством «Вексель» (первісний кредитор) відступлено позивачу (новий кредитор) право вимоги за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-9930/08 у розмірі 11 444,55 грн. виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора у зобов'язанні переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
24.10.2012 р. позивачем направлено відповідачеві заяву про заміну кредитора від 24.10.2012 р., що підтверджується фіскальним чеком №7479 від 24.10.2012 р. та описом вкладення у цінний лист.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Фізична особа-підприємець Вислоух Анна Володимирівна зазначає, що Акціонерним страховим товариством «Вексель» було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Санг Йонг», державний номер АА 7631 ЕН, у зв'язку з чим, до нього, як до страховика за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-9930/08 від 19.11.2008р., відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду.
Тож, враховуючи те, що на підставі договору купівлі-продажу №3 від 28.05.2012 р. Акціонерним страховим товариством «Вексель» відступлено позивачу право вимоги за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-9930/08 від 19.11.2008р., а також враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Сузукі Гранд Вітара», державний номер АА 4110 ЕН застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Європейський страховий альянс" за полісом №ВА/2334989 і водія автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», державний номер АА 4110 ЕН визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Ситнік О. В. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», державний номер АА 4110 ЕН була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Європейський страховий альянс" за полісом №ВА/2334989.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку - пошкодженням Ситнік О. В. автомобіля «Санг Йонг», державний номер АА 7631 ЕН у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «Санг Йонг», державний номер АА 7631 ЕН у розмірі 11 444,55 грн., було сплачено Акціонерним страховим товариством «Вексель» на підставі договору страхування.
Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що Акціонерне страхове товариство «Вексель» виплатило страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Санг Йонг», державний номер АА 7631 ЕН та передало право вимоги позивача, у останнього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс".
22.05.2012 р. Акціонерне страхове товариство «Вексель» звернулося до відповідача із регресною вимогою №б/н від 21.05.2012 р. про відшкодування в порядку регресу 11 527,55 грн., яка отримана ним 30.05.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі визнання страховиком вимог заявника обґрунтованими, останній зобов?язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів розгляду регресної вимоги Акціонерного страхового товариства «Вексель» та перерахування коштів у якості регресного відшкодування позивачеві на суму 11 444,55 грн.
Посилання представника відповідача на те, що необхідні документи для виплати страхового відшкодування надані не були не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Представником відповідача до матеріалів справи долучено лист №1456/13 від 08.06.12р., в якому повідомлялось про необхідність надання копій документів, що підтверджують оплату страхового відшкодування (платіжні доручення з мокрим штампом «проведено банком»), копій кваліфікаційних документів експерта, копію рахунку-фактури СПД Холевчук Н.О.
Відповідно до ст. 35.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент звернення до відповідача з регресною вимогою), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.
Відповідно до п. 35.2. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з регресною вимогою) до заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
З огляду на те, що пунктом 35.2. ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надання копій кваліфікаційних документів експерта, копій рахунків-фактур не передбачено, суд не погоджується з доводами відповідача про необхідність надання вказаних документів для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.
Одночасно з цим, посилання представника відповідача на неможливість прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування, у зв'язку з ненадання позивачем документа, що підтверджує розмір виплати страхового відшкодування спростовуються долученим до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист №0303601193283 від 22.05.12р., з якого вбачається, що на адресу відповідача було направлено копію платіжного доручення №7284 від 04.06.2009р., відповідно до якого Акціонерним страховим товариством «Вексель» було виплачено страхове відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-9930/08 Павловій А.М. Твердження представника відповідача про необхідність надання платіжного доручення саме з мокрим штампом «проведено банком» є необґрунтованим, оскільки така вимога законодавчо не передбачена. Крім того, представником відповідача не надано доказів направлення листа №1456/13 від 08.06.12р. ані Акціонерному страховому товариству «Вексель», ані позивачу.
З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 67,50 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 1 609,50 грн., однак сплатив - 1 677,00 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) на користь Фізичної особи-підприємця Вислоух Анни Володимирівни (03138, м.Київ, вул.Червона, буд.46, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів 3099220884) страхове відшкодування в сумі 10 934 (десять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 55 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Вислоух Анни Володимирівни (03138, м.Київ, вул.Червона, буд.46, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів 3099220884) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 67 (шістдесят сім) грн. 50 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 24.01.2013 р.
Суддя Капцова Т.П.