Справа №2601/19468/12
Провадження № 2/752/598/13
Іменем України
18.01.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Овдій А.В.,
розглянувши у вікритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сом.форт»про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСББ «Сом.форт»про зобов»язання відповідачів повернути із незаконного володіння металеві двері в належному зовнішньому та внутрішньому вигляді, повному справному стані, зобов»язання при неможливості повернення металевих дверей в належному зовнішньому та внутрішньому вигляді, повному справному стані здійснити компенсацію вартості металевих дверей з розрахунку їх вартості на момент проведення розрахунку -1300 гривень, стягнення з відповідачів моральної шкоди в сумі 1700 гривень, визначивши розмір відшкодування з урахуванням ступеня вини кожного з них, стягнення з відповідачів солідарно збитків в розмірі 1300 гривень.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно договору інвестування він придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира передавалась йому забудовником в технічному стані з металевими дверми. Через деякий час він змінив вхідні металеві двері на броньовані, а замінені металеві двері поставив у вхідну частину до підвалу будинку. В подальшому на дверях підвалу він поставив власний замок і ключі від них залишив у себе, а інший примірник передав ОСОБА_2, щоб у разі необхідності міг відчинити підвальне приміщення. Влітку 2011 року ОСОБА_2 без попередження змінив замок на дверях до підвалу.
В обгрунтування свого позову позивач зазначає, що в жовтні 2011 року він звернувся до ОСОБА_2 з проханням відчинити підвал та повернути металеві двері, однак йому було відмовлено, в подальшому він звертався із зазначеним проханням до ОСОБА_3 та голови ОСББ «Сомфорт», однак йому також було відмовлено.
В жовтні 2011 р. та 09.12.2011 р. він звернувся з заявами до Голосіївського РУ ГУ МВС України про вчинення злочину та викрадення у нього металевих дверей та проханням повернути двері із незаконного володіння. У відповідь на свої звернення він отримав листи про наявність цивільно-правових відносин між сторонами.
Після звернення 02.02.2012 р. до голови ОСББ «Сом.форт»з заявою з проханням посприяти у поверненні дверей він отримав відповідь щодо можливості повернення дверей в присутності всіх заінтересованих осіб в зв»язку зі зверненням до правоохоронних органів та передачі їх за актом.
Однак, металеві двері так і не були йому повернуті, знаходяться у незаконному володінні відповідачів, в зв»язку з чим він вимушений звернутись до суду.
Зазначеними незаконними, на думку позивача, діями відповідачів йому була завдана моральна шкода, що призвело до погіршення стану здоров»я та втрати нормальних життєвих зв»язків.
Крім того, за звичайних обставин шляхом продажу даних металевих дверей він мав змогу отримати дохід в розмірі 1300 гривень, що є упущеною вигодою, яку він просить стягнути з відповідачів.
В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги і обгрунтування позову в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач не довів факт належності йому металевих дверей в підвальному приміщенні, а про їх знаходження там їй відомо лише зі слів позивача, оскільки всі металеві двері до квартир були встановлені забудовником і зовні мали однаковий вигляд. Крім того, відповідач посилалась на те, що позивач сам відмовляється забрати металеві двері з підвального приміщення, хоча йому це неодноразово пропонувалось, його запрошували з участю свідків забрати двері, однак останній не вчинив жодних дій для врегулювання даного конфлікту, а лише звертається до правоохоронних органів про викрадення у нього дверей та подав позов до суду, хоча не довів факт незаконного заволодіння зазначеними дверми.
Голова ОСББ «Сом.форт»заперечувала проти задоволення даного позову, посилаючись на те, що дійсно в підвальному приміщенні будинку знаходяться металеві двері, однак про те, що вони належать позивачу, їй відомо лише з його слів. Крім того, після звернення позивача до неї, як голови ОСББ про сприяння у поверненні дверей, нею неодноразово пропонувалось позивачу в присутності свідків, оскільки було звернення до правоохоронних органів про викрадення цих дверей, шляхом передачі за відповідним актом врегулювати даний конфлікт, що виник з ініціативи ОСОБА_1, однак останній не з»являється за запрошеннями, не з»явився для отримання дверей у час, наданий судом для врегулювання спору в позасудовому порядку.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, надавши клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1
Дана квартира передавалась забудовником позивачу відповідно до характеристики оздоблення та оснащення квартири, що була Додатком № 1 до Договору інвестування № 30 від 10.12.2002 р.
Відповідно до положень даної характеристики квартира передавалась з вхідними металевими дверями.
Як зазначає позивач, влітку 2011 р. він здійснив заміну вхідних дверей до своєї квартири, а металеві двері поставив до входу в підвальне приміщення, на яке встановив замок і один із ключів від підвального приміщення передав ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_3 не заперечував той факт, що, дійсно, влітку 2011 р. позивач повідомив їм про те, що він поставив до підвального приміщення будинку металеві двері та передав один із комплектів ключів її чоловікові.
Судом встановлено, і це не заперечувалось в ході розгляду справи головою ОСББ «Сом.форт», про те, що після створення мешканцями будинку 44 по вул.Червонопрапорній в м.Києві ОСББ «Сом.форт», яке відповідає за утримання будинку і прибудинкової території в належному стані, була проведена заміна замків на вхідних дверях до підвального приміщення, оскільки там знаходяться комунікації і вільний доступ до згаданого приміщення сторонніх осіб без погодження з керівництвом ОСББ, яке несе відповідальність за їх збереження, є неприпустимим.
Дійсно, як підтвердила голова ОСББ «Сом.форт», один із комплектів ключів від підвального приміщення за дорученням правління ОСББ знаходився у ОСОБА_2 для забезпечення доступу у разі виникнення аварійної ситуації у відсутність голови ОСББ до підвальних приміщень.
06.10.2011 р. позивач звернувся до ОСОБА_2 з проханням повернути металеві двері, на що останній порадив йому звернутися до голови ОСББ «Сом.форт»за отриманням дозволу для доступу до підвального приміщення.
Натомість 18.10.2011 р. та 09.12.2011 р. позивач звернувся до правоохороних органів, а саме до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві, з заявами про вчинення злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -викрадення металевих дверей.
02.02.2012 р. позивач звернувся до голови ОСББ «Сом.форт»з заявою у тому числі щодо сприяння у поверненні металевих дверей, які знаходяться в підвальному приміщенні будинку.
29.02.2012 р. йому була надана відповідь з пропозицією щодо передачі дверей у присутності заінтересованих осіб, дільничого інспектора та керівництва ОСББ, та засвідчення даного факту відповідним актом, оскільки були подані заяви до правоохоронних органів про вчинення злочину.
Позивач відмовився отримати двері у зазначений спосіб, жодних дій для передачі йому дверей не вчиняв.
22.09.2012 р. позивач звернувся з письмовою вимого до ОСОБА_2 про передачу йому дверей у п»ятиденний строк з моменту отримання листа.
09.10.2012 р. позивач звернувся до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування шкоди.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просить витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Відповідно до ст.397 Цивільного кодексу України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Згідно з ст. 398 Цивільного кодексу України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано, а також на інших підставах, встановлених законом.
Як встановлено ст.ст.399, 400 Цивільного кодексу України право володіння чужим майном припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна.
Недобросовісний володілець зобов»язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов»язку заінтересована особа має право пред»явити позов про витребування цього майна.
На підставі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
З огляду на зазначені правові норми, відповідачі у справі не є недобросовісними набувачами майна, оскільки позивач добровільно залишив металеві двері в підвальному приміщенні будинку, а факт незаконного заволодіння даним майном не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.
Дані металеві двері не знаходяться у володінні відповідачів, вони не здійснюють фактичне користування ними.
Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що позивач уникає можливості повернення йому металевих дверей, що знаходяться в підвальному приміщенні будинку, хоча фактично достатніх доказів, що металеві двері, які знаходяться там належать саме позивачу, суду не надано, а дані обставини підтверджуються лише поясненнями позивача.
Ідентифікувати металеві двері, які знаходяться в підвальному приміщенні, за певними родовими ознаками і визначити належність їх позивачу неможливо, оскільки забудовником були встановлені однакові вхідні двері до всіх квартир, що не заперечувалось сторонами в ході розгляду справи.
Судом надавався сторонам строк для врегулювання даного спору в позасудовому порядку.
З наданих суду письмових доказів вбачається, що керівництвом ОСББ «Сом.форт»вживались неодноразові заходи для забезпечення доступу позивачу до підвального приміщення будинку з метою повернення металевих дверей, які там знаходяться, однак останній у визначений час не з»явився, хоча був повідомлений про це належним чином.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані у справі докази, суд вважає, що даний позов не може бути задоволений оскільки в ході розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт незаконного заволодіння відповідачами чужим майном, належність металевих дверей саме позивачу не доведена відповідними доказами і їх ідентифікація за родовими ознаками є не можливою.
В зв»язку з недоведеністю вимог щодо незаконного заволодіння відповідачами чужим майном не можуть бути задоволенні вимоги щодо відшкодування збитків та моральної шкоди.
Зважаючи на викладені обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.88 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати у справі в зв»язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сом.форт»про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя