Справа № 1711/2090/12
24 січня 2013 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Зейкана І.Ю.
при секретарі судового засідання Нафєєвої Н.В.
за участю
прокурора Поліщука О.В.
підсудного ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
захисників підсудного ОСОБА_3
ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кузнецовська, Рівненської області, громадянина України, керівника гуртка Будинку дитячої та юнацької творчості Кузнецовської міської ради, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого, за ч.1 ст. 122 КК України,-
10 жовтня 2012 року біля 02 год. 20 хв. поблизу кафе-бару «Піраміда», що по проспекту Шевченка, 5 м.Кузнецовська, ОСОБА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин вчинив сварку із ОСОБА_2, в ході якої наніс для останнього удар кулаком правої руки по обличчю зліва, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді двобічного травматичного зламу нижньої щелепи зправа в ментальній ділянці, зліва в ділянці кута. Дані тілесні ушкодження згідно висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, спричинивших тривалий розлад здоров'я.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що в ніч з 9 на 10 жовтня 2012 року, він зайшов в кафе-бар «Піраміда», що по пр.Шевченка м.Кузнецовська. Біля 2 години ночі 10.10.12 р. вийшов на вулицю покурити. Вийшовши, з порогу повернув вліво, і на відстані 1-2 м. від порогу зупинився, почав курити. Недалеко від нього стояли двоє хлопців, один з них потерпілий, іншого він не знав. Хлопці голосно розмовляли, сперечалися між собою, виражалися нецензурною лайкою. Він зробив хлопцям зауваження, вони йому щось заперечили. З цього приводу між ними виникла суперечка. В ході сварки, він розізлившись, вдарив кулаком правої руки по обличчю зправа потерпілого, який впав на землю. На цьому конфлікт закінчився, він пішов додому.
З аналізу показань підсудного вбачається, що він визнав свою вину у вчиненому злочині повністю, примирився з потерпілим, повністю відшкодував завдані збитки. Просив не призначати покарання пов'язане з фінансовими санкціями, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Показання потерпілого ОСОБА_2 щодо обставин вчинення злочину, є аналогічними за змістом до показань підсудного. У судовому засіданні потерпілий подав заяву про примирення з підсудним та просив призначити останньому найбільш мінімальне покарання, оскільки ОСОБА_6 повністю відшкодував йому завдану шкоду і будь-яких майнових та моральних претензій до нього не має і не матиме у майбутньому.
Під час судового слідства підсудний ОСОБА_1, його захисник, потерпілий ОСОБА_2, його представник та прокурор просили суд не досліджувати зібраних у справі доказів, стосовно фактичних обставин справи щодо умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_2, тобто умисного тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розгляд здоров'я. Просили обмежитись лише допитом підсудного, потерпілого та дослідити матеріали що характеризують особу ОСОБА_6
Судом з'ясовано, що підсудний, захисник, потерпілий та його представник, а також прокурор правильно розуміють зміст обставин справи, які не оспорюються ними. Вбачається, також, добровільність та істинність їх позицій в поданні такого клопотання про недоцільність дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи. Судом роз'яснено, що у такому разі сторони будуть позбавленні права оспорювати визнані фактичні обставини у апеляційному порядку.
Показання підсудного та потерпілого, дані у суді відповідають фактичним обставинам справи, є послідовними, а тому суд вважає їх достовірними.
Таким чином, проаналізувавши і оцінивши всі досліджені докази по справі у сукупності, перевіривши доводи підсудного у свій захист, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому злочину повністю доведена.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, тобто як заподіяння умисного середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Довідками ДЗ «СМСЧ №3»від 16.10.2012 року підтверджується, що ОСОБА_1 на обліках у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває. Із характеристики за місцем проживання підсудного виданого ЖЕД № 1 Кузнецовського МКП, не вбачається позитивних чи негативних рис, що були б властиві йому. За місцем роботи та навчання у ПТУ ВП РАЕС характеризується позитивно. Вимогою про судимість підтверджено, що він не судимий. Проживає разом з матір'ю, батьком та сестрою.
Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості проти здоров'я, раніше не судимий, працює на посаді керівника гуртка туристсько-краєзнавчого напрямку Будинку дитячої та юнацької творчості Кузнецовської міської ради, навчається заочно у Луцькому національному технічному університеті за спеціальністю електротехніка та електротехнології.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, відповідно до ст.67 КК України, під час розгляду справи не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує обставини, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання, а саме щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Сукупність пом'якшуючих обставин дає суду можливість, на підставі ст.69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого основного виду покарання не зазначеного у санкції ч.1 ст.122 КК України, яка йому інкримінується та призначати покарання у виді громадських робіт.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (1960 року), суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 150 годин.
До вступу вироку у законну силу засудженому ОСОБА_1 запобіжний захід підписку про невиїзд залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляції через Кузнецовський міський суд Рівненської області.
Головуючий суддя І.Зейкан