Ухвала від 24.01.2013 по справі 2-9/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/774/423 /13 Головуючий в I інстанції - Якименко Л.Г.

Категорія 2 Доповідач -Городнича В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Лисичної Н.М., Баранніка О.П.,

при секретарі -Косенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння в натурі, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл домоволодіння в натурі, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору про право забудови та користування земельною ділянкою від 15.04.1955 року, реєстровий №1-1636, було збудовано житловий будинок АДРЕСА_1, який був зареєстрований в КП «ДМБТІ»15.03.1984 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину спірного домоволодіння. Спадкоємцями після його смерті є його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також дружина ОСОБА_4, які 06.03.2004 року отримали свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину спірного домоволодіння, тобто по 1/6 частині за кожною. Таким чином, ОСОБА_4 стало належати 4/6 частини домоволодіння, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - по 1/6 частині. У зв'язку з тим, що сторони не можуть дійти згоди щодо порядку користування домоволодінням ОСОБА_1 просила суд розподілити домоволодіння в натурі, поділивши їй у користування житлову кімнату 1-5 площею 5,9 м.кв., та житлову кімнату 1-6 площею 12,3 м.кв. та стягнути з неї 1728 грн. компенсації.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовом до ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору про право забудови та користування земельною ділянкою від 15.04.1955 року, реєстровий №1-1636, було збудовано житловий будинок АДРЕСА_1, який був зареєстрований в КП «ДМБТІ»15.03.1984 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину спірного домоволодіння. Спадкоємцями після його смерті є його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також дружина ОСОБА_4, які 06.03.2004 року отримали свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину спірного домоволодіння, тобто по 1/6 частині за кожною. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 актовий запис №400. Вона склала заповіт, яким все своє майно заповіла доньці ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_2 стало належати 5/6 частини домоволодіння, а ОСОБА_1 - 1/6 частина спірного домоволодіння. У зв'язку з цим ОСОБА_2 просила суд виділити їй в натурі 5/6 частини домоволодіння, стягнути з неї на користь ОСОБА_1 вартість 1/6 частини домоволодіння та визнати за нею право власності на 1/6 частину спірного домоволодіння.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2012 року у позовних вимогах позивачів було відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимогах та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі подружжям на підставі договору про право забудови та користування земельною ділянкою від 15.04.1955 року, реєстровий №1-1636, було збудовано житловий будинок АДРЕСА_1, який був зареєстрований в КП «ДМБТІ»15.03.1984 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину спірного домоволодіння. Спадкоємцями після його смерті є його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також дружина ОСОБА_4, які 06.03.2004 року отримали свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину спірного домоволодіння, тобто по 1/6 частині за кожною. Таким чином, ОСОБА_4 стало належати 4/6 частини домоволодіння, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -по 1/6 частині.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 актовий запис №400. За час свого життя вона склала заповіт, яким все своє майно заповіла доньці ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_2 стало належати 5/6 частини домоволодіння, а ОСОБА_1 -1/6 частина спірного домоволодіння.

Відповідно до висновку № 347 судової будівельно-технічної експертизи від 22.04.2004 року, складеного Дніпропетровським НДІ судових експертиз, виділити у домоволодінні АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ. А-1 житловою площею 37,1 м.кв., загальною площею 59,7 м.кв., сараї літ. Б, Е, літньої кухні літ. В, вбиральні літ. Г, душу літ. З, гаражу літ. Д, навісу літ. Ж, споруд № 1-15, 1/6 частину не можливо , оскільки на 1/6 частину будинку приходиться лише 9,95 м.кв. житлової площі. При можливому варіанті розподілу необхідно виділити власнику 1/6 частини житлову площу 18,2 м.кв., що майже удвічі перевищує належну їй частину.

Згідно з висновком №2304-2305 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 17.02.2009 року, складеного Дніпропетровським НДІ судових експертиз, виділити у домоволодінні АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку літ. А-1 житловою площею 37,1 м.кв., загальною площею 59,7 м.кв., сараї літ. Б, Е, літньої кухні літ. В, вбиральні літ. Г, душу літ. З, гаражу літ. Д, навісу літ. Ж, споруд № 1-15, 1/6 частину не можливо. Ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 складає 123 054 грн., тобто вартість 1/6 частини, яка належить ОСОБА_1 складає 20 509 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти суми компенсації за належну їй 1/6 частину домоволодіння у розмірі 20 509 грн. та наполягала на розподілі спірного домоволодіння в натурі, а також те, що ОСОБА_2 пояснила суду, що коштів на виплату компенсації на теперішній час е має, а тому суму вартості 1/6 частини на депозитний рахунок не внесла, суд дійшов до законного та обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивачів, як по первинному так і по зустрічному позовах.

З'ясувавши в достатньому обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

В своїй скарзі апелянт посилається на те, що на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи від 22.04.2005 року, складеного Дніпропетровським НДІ судових експертиз,суд мав можливість винести рішення про розподіл домоволодіння АДРЕСА_1 в натурі між власниками або вирішити питання шляхом грошової компенсації власниками.

Однак, саме ОСОБА_1 заперечувала проти отримання суми компенсації за належну їй 1/6 частину домоволодіння у розмірі 20 509 грн. та наполягала на розподілі домоволодіння в натурі та виділі їй у користування житлову кімнату 1-5 площею 5,9 м.кв. та житлову кімнату 1-6 площею 12,3 м.кв. в будинку літ. А-1 в домоволодінні АДРЕСА_1, однак згідно висновку експертизи виділити в натурі 1/6 частину спірного домоволодіння не має технічної можливості.

Таким чином, доводи апелянта, приведені в його апеляційній скарзі, є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду судом апеляційної інстанції не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: