Номер провадження №22-ц/791/217/2013 Головуючий в І інстанції: Коваль В.О.
Категорія 27 Доповідач: Вейтас І.В.
2013 року січня місяця 14 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Вейтас І.В.
Суддів:Цуканової І.В.
Склярської І.В.
При секретарі:Благовещенській О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі ТВБВ І типу № 10003/4007 філії -Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк»на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 жовтня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі ТВБВ І типу № 10003/4007 філії -Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк»до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В серпні 2012 року ПАТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ І типу № 10003/4007 філії -Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 посилаючись на те, що 25 грудня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Інгулецьке відділення № 7857 ВАТ «Ощадбанк»та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 5077 про надання кредитних коштів в сумі 70000 грн., зі сплатою 14% річних. Кредит надавався на 60 місяців для здійснення оплати за новий транспортний засіб. Позивач вказував, що через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, станом на 11.07.2012 року заборгованість за кредитом складає 75827 грн., яку просить стягнути в з відповідача.
За клопотання представника відповідача ухвалою суду від 10.10.2012 року до участі у справі залучено ОСОБА_6 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 жовтня 2012 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України в особі ТВБВ І типу № 10003/4007 філії -Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» не погоджуючись з рішенням суду, вказує, що суд неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки наданих доказів, неправильно застосував норми матеріального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про суті позовних вимог, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, пояснення представника банку, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на підстави, викладені в ній, пояснення відповідача, який просив рішення суду залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що кредитний договір між банком та ОСОБА_5 був оформлений за домовленістю банку з ОСОБА_6 для потреб господарства ТІК за умови, що гроші буде повертати ОСОБА_6 Також суд зазначив, що згідно угоди ОСОБА_6 з ПАТ «Державний Ощадний банк України»від 25.12.2007 року кошти за даним кредитом буде сплачувати ОСОБА_6.
Однак, з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд дійшов до нього через неправильне застосування норм матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
З матеріалів справи слідує, що 25 грудня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії Інгулецьке відділення № 7857 ВАТ «Ощадбанк»та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 5077 про надання кредитних коштів в сумі 70000 грн., зі сплатою 14% річних. Кредит надавався на 60 місяців для здійснення оплати за новий транспортний засіб (а.с.7-9).
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 25 грудня 2007 року був укладений договір застави майна, а саме транспортного засобу (трактор колісний) МТЗ-80 (а.с.12-14).
30 вересня 2010 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», 13 особами - боржниками, в їх числі і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, за яким поручитель ОСОБА_6 зобов'язався перед банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржниками зобов'язання за кредитними договорами в тому числі і за кредитним договором № 5077 від 25.12.2007 року, укладеним ОСОБА_5 (а.с.91).
19 жовтня 2012 року ПАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали угоду про покладення на третю особу -ОСОБА_6, виконання грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором № 5077 від 25 грудня 2007 року, відповідно до п.1 якої позичальник -ОСОБА_5, покладає на третю особу виконання в цілому грошових зобов'язань позивальника за кредитним договором, а третя особа погоджується виступити в якості безпосереднього виконання таких грошових зобов'язань (а.с.88).
Пунктом 2 вказаної угоди передбачено, що укладання цієї угоди не змінює боржника (не призводить до переводу боргу) за кредитним договором та не звільняє позичальника від належного виконання ним грошових зобов'язань як боржника за кредитним договором.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що відповідно до ст.618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (ст..528 ЦК України), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
Пунктом 8 угоди про покладення на третю особу -ОСОБА_6, виконання грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором № 5077 від 25 грудня 2007 року передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання третьою особою грошових зобов'язань цей обов'язок позичальник повинен виконати сам.
Відповідно до роз'яснень наданих в п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30 березня 2012 року № 5, право вибору судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_5, рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального права.
За таких обставин, переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову. Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем та третьою особою не оспорювався, судові витрати понесені позивачем документально підтверджені.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.509, 526, 1050 ЦК України, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30 березня 2012 року № 5, керуючись ст.303, п.2 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі ТВБВ І типу № 10003/0407 філії -Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» задовольнити.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 жовтня 2012 року скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути зі ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ І типу № 10003/0407 філії Дніпропетровське обласне управління заборгованість за кредитним договором № 5077 від 25 грудня 2007 року в сумі 75 827,29 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1137,40 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
.
Головуючий:
Судді: