Справа № 226/6625/12 Провадження № 22-ц/772/129/2013Головуючий в суді першої інстанції:Рибчинський В.П.
Категорія: 46Доповідач: Оніщук В. В.
"11" січня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Оніщука В.В.
суддів: Чорного В.І., Медвецького С.К.,
при секретарі: Богацькій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 15.11.2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третьої особи -відділу опіки і піклування служби у справах дітей Тульчинської РДА про визначення способу участі батька у вихованні доньки, -
В жовтні 2012 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з червня 2008 року по теперішній час він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 і від даного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Починаючи з серпня 2011 року шлюбні стосунки між ними фактично припинені, відповідач змінила своє місце проживання та реєстрації і у позивача відсутні відомості про умови проживання та виховання їх доньки, при цьому він як батько має право на участь у вихованні дитини і у здійсненні даного права йому створюються перешкоди, а тому просив визначити спосіб його участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, надавши йому право на побачення і спільне находження з нею за місцем його чи її проживання не рідше чим одні вихідні дні за два тижні, а також можливість спільного відпочинку з донькою тривалістю не менше 20 днів у літній час з метою її оздоровлення.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 15.11.2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені в ній обставини.
Представник ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказавши на її безпідставність та законність і обгрунтованість рішення суду.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що спір щодо участі батьків у вихованні дитини попередньо розглядає орган опіки і піклування, рішення якого є обов'язковим, однак позивач до даного органу з відповідною заявою не звертався, тобто не було дотримано порядок досудового вирішення спору.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що з червня 2008 року по теперішній час сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі від якого у них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак з серпня 2011 року шлюбні стосунки між ними фактично припинені і відповідач змінила своє місце проживання та реєстрації.
Звернувшись в суду з позовом, ОСОБА_2 заявлено вимогу про визначення способу його участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому вимога обґрунтовується створенням йому перешкод зі сторони відповідача на реалізацію ним свого права на участь у вихованні дитини.
З матеріалів справи видно, що на даний час між сторонами існує спір щодо поділу спільного майна подружжя та реєстрації малолітньої доньки ОСОБА_4 в належній позивачу квартирі, при цьому позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про створення йому зі сторони відповідача перешкод в прийнятті участі у вихованні дитини, тоді як згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, вимогами ст. ст. 158,159 Сімейного Кодексу України, передбачено, що спір щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, попередньо розглядає орган опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Судом встановлено, що дитина проживає з матір'ю і рішення відповідного органу опіки та піклування щодо участі у вихованні дитини не приймалось, при цьому наданий позивачем лист Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області від 27.12.2012 року за №01-41/3769, не може вважатись рішенням щодо участі у вихованні дитини, оскільки даним листом було відмовлено у розгляді вказаного питання у зв'язку з не проживанням відповідача та малолітньої доньки на території Тульчинського району.
Щодо місця проживання ОСОБА_3 та її малолітньої дитини, то з пояснень представника відповідача, наданих ним в судовому засіданні видно, що останні проживають за місцем проживання представника, який являється батьком відповідача і будь-які перешкоди у спілкуванні з дитиною для позивача не створюються.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо безпідставності заявленого позову.
Викладені в апеляційній скарзі твердження про не застосування судом першої інстанції правил ст. 121 ЦПК України та не вжиття заходів для зобов'язання органу опіки та піклування зробити висновок щодо участі у вихованні дитини, є безпідставними і висновок суду не спростовують.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 15.11.2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно : В.В. Оніщук