Справа № 226/7359/12
Провадження №10/772/8/2013 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Береговий О.Ю.
Доповідач : Федчук В. В.
24 січня 2013 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Федчук В.В.
суддів: Зайцева A.B., Рупака A.A.
за участю прокурора: Левчук І.М.
розглянула «22» січня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали справи за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від «25» грудня 2012 року, -
Встановила:
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2012 року скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову прокурора Тульчинського району Левчук І.М. від 01 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 374, ч. 2 ст. 397 КК України, залишено без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи , адвокатом ОСОБА_2 27.06.2012 року до прокуратури Тульчинського району було подано заяву про порушення кримінальної справи щодо оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВ ОСОБА_4 щодо перешкод при здійсненні діяльності захисника при наданні правової допомоги підозрюваному у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України ОСОБА_5
За результатами розгляду вказаної скарги 06.07.2012 року заступником прокурора Тульчинського району Зубарем В.В. за вказаним фактом було відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВ ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ст.ст. 374 ч. 1, 397 ч. 2 КК України.
Постановою Тульчинського районного суду від 31 липня 2012 року зазначену постанову заступника прокурора Тульчинського району Зубара В.В. було скасовано та матеріали направлено до прокуратури Тульчинського району для додаткової перевірки в порядку ст. 97 КПК України.
29 серпня 2012 року за вказаним фактом було повторно відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВ ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ст.ст. 374 ч. 1, 397 ч. 2 КК України.
Постановою Тульчинського районного суду від 18 вересня 2012 року зазначену постанову прокурора прокуратури Тульчинського району Левчук І.М. було скасовано та матеріали направлено до прокуратури Тульчинського району для додаткової перевірки в порядку cm. 97 КПК України.
В ході додаткової перевірки за вказаними матеріалами встановлено наступне. 27.06.2012 року слідчим СВ Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області лейтенантом міліції Світлинець М.1. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 cm. 309 КК України. Того ж дня слідчим СВ Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_10 прийнято дану кримінальну справу до провадження.
Як пояснив слідчий ОСОБА_10, 27.06.2012 року ним дійсно прийнято до провадження кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ч. 1 cm. 309 КК України. 27.06.2012 року слідчим запрошено ОСОБА_5 до Тульчинського РВ УМВС для ознайомлення його з постановою про порушення кримінальної справи та проведення слідчих дій. Того ж дня слідчим роз'яснено право на захист гр. ОСОБА_5, який ознайомившись з своїми правами та добровільно відмовився від захисника, мотивуючи відмову тим, що він бажає себе захищати сам і це не пов'язано з його матеріальним становищем. Будь-яких документів про укладання угод з адвокатом ОСОБА_2, ОСОБА_5 слідчому не надавав і про даний факт ні в письмовій, ні в усній формі не повідомляв. Жодний адвокат з приводу того, що він захищає права ОСОБА_5 до слідчого не звертався як 27.06.2012 року, так і надалі, в ході проведення розслідування кримінальної справи. Після роз'яснення права на захист та винесення постанови про обрання запобіжного заходу, що відбулось 27.06.2012 року біля 16 години, слідчим допитано ОСОБА_5 в якості підозрюваного. Надалі в ході розслідування кримінальної справи після проведення допитів свідків, проведення відтворення обстановки та обставин події, проведення ряду експертиз 27.07.2012 року ОСОБА_5 знову роз'яснено право на захист однак останній відмовився від захисника з тих самих підстав, що й на початку слідства. Після чого слідчим було пред'явлено обвинувачення ОСОБА_5, роз'яснено суть обвинувачення та допитано в якості обвинуваченого. Після закінчення проведення всіх слідчих дій, згідно cm. 218 КПК України ОСОБА_5 ознайомлено з матеріалами кримінальної справи, в ході ознайомлення ОСОБА_5 жодних клопотань не заявляв. У слідчого в кабінеті ОСОБА_5 знаходився з 16 години до 19 години. По кримінальній справі слідчі дії проводив тільки слідчий ОСОБА_10, а оперуповноважений СБНОН Тульчинського РВ УМВС ОСОБА_4 жодної участі в проведенні слідчих дій приймав, а лише проводив дослідчу перевірку за фактом незаконного зберігання наркотичних засобів гр. ОСОБА_5 Для проведення слідчих дій ОСОБА_5 прийшов слідчого без адвоката ОСОБА_3 і жодних адвокатів в приміщенні райвідділу на то момент не було. Також слідчий ОСОБА_10 не бачив, щоб адвокат ОСОБА_3 спілкувався з кимось із працівників міліції в той день.
Крім цього, у ході перевірки встановлено, що 27.06.2012 року ОСОБА_2 уклав угоду №26 про надання правової допомоги з громадянином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо злочину у сфері обігу наркотичних засобів. Того ж дня ОСОБА_5 викликано до Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області до оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 для дачі пояснення з приводу виявленого факт] незаконного зберігання наркотичних засобів в с. Сільниця.
Також, в ході перевірки відібрано пояснення у оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВ ОСОБА_4, де останній пояснив, що 27.06.2012 року до Тульчинського РВ УМВС було запрошено гр. ОСОБА_5 в зв'язку з тим, що 23.06.2012 року виявлено факт незаконного зберігання ним наркотичних засобів в АДРЕСА_1 а також для того, щоб встановити всі обставини зберігання, а можлива, й збуту гр. ОСОБА_5, наркотичних засобів гр. ОСОБА_8. Як пояснив оперуповноважений СБНОН ОСОБА_4, ОСОБА_5 прийшов до райвідділу міліції 27.06.2012року, де його було опитано про дані факти, однак інформація не підтвердилаа і він пішов додому. В цей день ОСОБА_4 бачив ОСОБА_2 біля райвідділу міліції але з ним не спілкувався і про жодну угоду №26 йому ніхто не повідомляв. Під час розмови з ОСОБА_5 адвоката також не було. Жодних слідчих дій ОСОБА_4 з ОСОБА_5 не проводив, а лише здійснював дослідчу перевірку. Коли ОСОБА_5 знаходився в кабінеті ОСОБА_4, то жодних погроз в сторону ОСОБА_5, оперуповноважений СБНОН ОСОБА_4 не висловлював. В свою чергу ОСОБА_5 вів себе також спокійно, про жодну угоду та адвокатів не говорив, а лише сказав, що консультувався з адвокатом. З ОСОБА_5 оперуповноважений ОСОБА_4, спілкувався лише з приводу можливого збуту наркотичних засобів. На момент бесіди з ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 не було. В кабінеті ОСОБА_5 давав пояснення з даного приводу протягом півгодини, після чого останній залишив кабінет.
В ході перевірки відібрано пояснення у гр. ОСОБА_5, який пояснив, що 27.06.2012року його дійсно було запрошено до Тульчинського РВ УМВС для дачі пояснень по факту зберігання наркотиків. Коли ОСОБА_5 прийшов до оперуповноваженого ОСОБА_4, то повідомив, що бажає давати пояснення в присутності адвоката ОСОБА_2, на що останній попросив пред'явити відповідний документ та побачивши угоду про надання правової допомоги №26, надану ОСОБА_5, повідомив, що допускати адвоката ОСОБА_2. при відібранні пояснення не буде та запропонував останньому зачекати та присісти на стільці. В кабінеті ОСОБА_4 ОСОБА_5 давав пояснення добровільно, до нього не застосовувалось жодного психологічного та фізичного тиску. ОСОБА_5 вів себе спокійно, врівноважено, крім ОСОБА_5 та оперуповноваженого ОСОБА_4 в кабінеті більше нікого не було. Приблизно через півгодини ОСОБА_4 закінчив відбирати пояснення у гр. ОСОБА_5 та останній залишив його кабінет. Після дачі пояснень ОСОБА_5 пішов до слідчого ОСОБА_10, який проводив з ним слідчі дії, а саме допит та відтворення обстановки і обставин події, де він разом з працівниками міліції виїжджали в с. Сільницю Тульчинського району. Після проведення слідчої дії ОСОБА_5, залишився в с. Сільниця, а працівники міліції повернулись до райвідділу.
В апеляційній скарзі з доповненнями адвокат ОСОБА_2 ставить питання про скасування постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2012 року та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.11.2012 року прокурора Тульчинського району Вінницької області Левчук М.І. щодо оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 за ч. 1 cm. 374, ч.2 cm. 397 КК України, а матеріали направити до прокуратури Тульчинського району для прийняття законного рішення.
Постанова суду є неповною та однобічною, оскільки залишились недослідженими ті обставини, з 'ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи, а також висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, прокурора Левчук І.М. про законність та обґрунтованість постанови, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про залишення скарги адвоката ОСОБА_3 без задоволення на постанову прокурора Тульчинського району Левчук І.М. від 01 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 374, ч. 2 ст. 397 КК України, при цьому перевіривши: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушили справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину законність джерел отримання цих даних; та чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок.
Відповідно до ст. 374 КК України кримінальна відповідальність за даною статтею настає у випадках порушення права на захист, якщо не допущено чи не надано своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або суддею.
Однак, судом безспірно встановлено, що у ході дослідчої перевірки будь-яких об'єктивних даних, які б вказували на порушення права на захист діями оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 не встановлено, так як прокурором прокуратури Тульчинського району Левчук І.М. при проведенні перевірки, в повному обсязі виконані вказівки, викладені в постановах Тульчинського районного суду Вінницької області від ЗІ липня 2012 року та від 18 вересня 2012 року, зазначені для належного з'ясування та перевірки заяви про злочин, а саме відповідно до копій процесуальних документів від 27.06.2012 року з матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст. 309 ч.2 КК України, які містяться в матеріалах відмовного матеріалу, останній з правами на захист був ознайомлений і від послуг захисника відмовився і це не було пов 'язано з його матеріальним становищем. При цьому, як свідчать особисті пояснення, надані ОСОБА_5, будь -якого психологічного та фізичного тиску до нього працівники міліції не застосовували.
Крім того, кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 397 КК України настає у випадках втручання в діяльність захисника чи представника особи, якщо службовою особою з використанням свого службового становища вчинялися в будь-якій формі перешкоди до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
Під час апеляційного перегляду скарги, встановлено, що під час дослідчої перевірки будь-яких об'єктивних даних, які б вказували на втручання в діяльність захисника ОСОБА_2 діями оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 не встановлено.
Також колегією суддів встановлено, що Тульчинським районним судом 24.09.2012 року постановлено вирок іменем України, яким ОСОБА_5 визнано винним та засуджено у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Даний вирок набув чинності 10.10.2012 року.
Судом при розгляді кримінальної справи та винесенні вироку не встановлено порушень права на захист, ні під час порушення та під час розслідування кримінальної справи. Дана обставина свідчить про те, що право на захист ОСОБА_5 не порушено, а тому були відсутні всі підстави для порушення кримінальної справи.
За таких обставин суд вважає, що постанова є законною, винесена правомірно та з дотриманням норм чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляція є безпідставною та необгрунтованою і задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК1960 року, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора Тульчинського району Левчук І.М. від 01 листопада 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо оперуповноваженого СБНОН Тульчинського РВАШС України у Вінницькій області ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 374, ч. 2 ст. 397 КК України, -залишити без змін.
Судді:
З оригіналом вірно: