ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа №5011-70/17168-2012 21.01.13
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська
страхова група" , м.Київ
до: Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування" , м.Київ
про: відшкодування шкоди в порядку регресу 2 443,20 грн.
Суддя: Капцова Т.П.
Представники :
від позивача: Пасічна Н.В. - пред. за довір.
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ХДІ Страхування" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2 443,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.07.2008р. в м.Києві на вул. Кутузова сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Оpel Vectra», державний реєстраційний номер СА 6759 АН, під керуванням Бичок Віктора Андрійовича та транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер 431-07 КА, під керуванням Краснобокого Леоніда Олександровича. Позивачем, як страховиком, виплачено страхувальнику Бичок Віктору Андрійовичу страхове відшкодування, внаслідок чого, до позивача, в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до відповідача, як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність Краснобокого Леоніда Олександровича, особи з вини якої сталася ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.12р. порушено провадження у справі №5011-70/17168-2012 та призначено розгляд справи на 24.12.12р.
У судове засідання 24.12.12р. представники сторін з'явились. Представником позивача у судовому засіданні 24.12.12р. надано суду оригінали документів для огляду та долучено додаткові документи до матеріалів справи.
Представником відповідача у судовому засіданні 24.12.12р. надано заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог, відповідно до якої представник відповідача зазначає про сплив строку позовної давності, та вказує, що перебіг строку позовної давності починається з моменту, коли позивач (страховик) виплатив страхове відшкодування, тому, оскільки, страхове відшкодування було сплачено позивачем 20.08.2008р., позивачем, при зверненні 26.11.2012р. до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу, пропущено строк позовної давності. За таких підстав, представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Представник позивача у судовому засіданні 24.12.12р. заперечував щодо заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності.
У судовому засіданні 24.12.12р. оголошувалася перерва до 21.01.13р.
В судове засідання 21.01.2013р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.
Представник відповідача у судове засідання 21.01.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.
В матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 24.12.12р. та розписка представника відповідача, які свідчать про те, що відповідач був повідомлений та обізнаний про розгляд справи судом.
Представник позивача у судовому засіданні 21.01.13р. щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.
Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 21.01.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення справи по суті суд,-
06.09.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська
страхова група" (страховик) та Бичок Віктором Андрійовичем (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування №28-0107-0266 від 06.09.2007р., відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Оpel Vectra», державний реєстраційний номер СА 6759 АН.
Як вбачається з п.1.2. Статуту Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», затвердженого Загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (Протокол №6 від 27.04.2011р.), Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" змінило організаційно правову форму на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», яке є правонаступником всіх прав, обов'язків та зобов'язань Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група".
22.07.2008р. в м.Києві на вул. Кутузова сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Оpel Vectra», державний реєстраційний номер СА 6759 АН, під керуванням Бичок Віктора Андрійовича та транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер 431-07 КА, під керуванням Краснобокого Леоніда Олександровича, що вбачається з Довідки Головного управління в місті Києві Управління ДАІ МВС України.
Матеріали справи свідчать про те, що 22.07.2008р. о 18 год. 00 хв. Краснобокий Л. О., керуючи транспортним засобом «Шкода», державний реєстраційний номер 431-07 КА, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Оpel Vectra», державний реєстраційний номер СА 6759 АН, у зв'язку з чим, автомобіль марки «Оpel Vectra», державний реєстраційний номер СА 6759 АН отримав механічні пошкодження.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 30.07.2008р. у справі №3-9848/08 водія транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер 431-07 КА Краснобокого Леоніда Олександровича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Страховим актом №15850Т від 13.08.2008р. пошкодження транспортного засобу марки «Оpel Vectra», державний реєстраційний номер СА 6759 АН внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.07.08р., визнано позивачем страховим випадком та на підставі Рахунку-фактури №233418, виставленого філією «Автоцентр на Столичному» Акціонерного товариства «Українська Автомобільна Корпорація», призначено до виплати в якості страхового відшкодування 2 443,20 грн.
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 2 443,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11469 від 20.08.2008р., копію якого долучено до матеріалів справи.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з листа Моторно (транспортного) страхового бюро України №32679/7-3-11 від 14.12.12р. станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, власника транспортного засобу марки «Шкода», державний реєстраційний номер 431-07 КА була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/3486650.
Позивачем було направлено відповідачу заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу №7259-03-1/6 від 30.09.2012р.
Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що відповідачем виплата страхового відшкодування здійснена не була, у зв'язку з чим, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 2 443,20 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Отже, належним доказом, який підтверджує вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу є саме звіт або висновок експерта (експертного дослідження).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 33/694 від 21.10.2010 р.
Як вбачається зі Страхового акту №15850Т від 13.08.2008р. розрахунок страхового відшкодування було здійснено позивачем на підставі виставленого філією «Автоцентр на Столичному» Акціонерного товариства «Українська Автомобільна Корпорація» Рахунку-фактури №233418.
На підтвердження того, що філія «Автоцентр на Столичному» Акціонерного товариства «Українська Автомобільна Корпорація» в контексті ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" є оцінювачем позивачем належних доказів не надано.
Таким чином, рахунок-фактури №233418 не може вважатися належним доказом, який би підтверджував встановленням вартості матеріального збитку транспортного засобу «Оpel Vectra», державний реєстраційний номер СА 6759 АН внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.07.08р., оскільки цей документ є лише розцінками окремо взятого суб'єкту господарювання, а саме філієї «Автоцентр на Столичному» Акціонерного товариства «Українська Автомобільна Корпорація». Крім того, рахунок-фактури №233418 не містить вказівки, що його виставлено за ремонт саме транспортного засобу «Оpel Vectra», державний реєстраційний номер СА 6759 АН.
Одночасно з цим, 24.12.12р. через канцелярію суду представником відповідача подано заяву про застосування позовної давності.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.6 ст. 261 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Як вбачається з п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1398/2012 від 09.10.12р. «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», перебіг позовної давності стосовно вимоги страховика про матеріальне відшкодування починається з моменту виконання ним свого зобов'язання за договором добровільного страхування, а не з моменту настання страхового випадку.
За таких обставин, саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування у нього виникло право звернутися з регресною вимогою (позовом).
Як вбачається з умов Договору добровільного страхування №28-0107-0266 від 06.09.2007р., позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування страхувальнику у випадку настання страхового випадку.
Судом встановлено, що позивачем 20.08.2008р. виплачено страхувальнику за Договором добровільного страхування №28-0107-0266 від 06.09.2007р. страхове відшкодування в розмірі 2 443,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11469 від 20.08.2008р.
Таким чином, перебіг строку для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 443,20 грн. розпочинається з 21.08.2008р. та спливає 20.08.2011р.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу 30.11.2012р., що підтверджується штампом канцелярії Господарського суду міста Києва (вх.№ 23516 від 30.11.2012р.), за таких обставин, позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу розмірі 2 443,20 грн., про що було заявлено відповідачем по справі до винесення судом рішення.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу розмірі 2 443,20 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 24.01.2013 р.
Суддя Капцова Т. П.