Справа № 1513/1098/12
24 грудня 2012 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балана М.В.,
при секретарі Урсул Г.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія справу в порядку адміністративного судочинства за адміністративною позовною заявою
ОСОБА_1
до
Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря
про
скасування постанови № 101385 від 29.03.2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -
ОСОБА_1 06.04.2012 року звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з адміністративною позовною заявою до Державної екологічної інспекції з охорони навколишнього середовища Північно-Західного регіону Чорного моря про скасування постанови № 101385 від 29.03.2012 року винесеної старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Семеновою Іриною Володимирівною про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП і накладання адміністративного стягнення у вигляді 1700 гривень штрафу.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 02.10.2012 року неналежного відповідача - Державну екологічну інспекцію з охорони навколишнього середовища Північно-Західного регіону Чорного моря замінено належним відповідачем - Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді директора приватного малого підприємства «Кунашир» (далі по тексту ПМП «Кунашир»). 29 березня 2012 року працівниками Державної екологічної інспекцій Південно-Західного регіону Чорного моря проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПМП «Кунашир». За наслідками проведеної перевірки 29.03.2012 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря - Семеновою Іриною Володимирівною відносно ОСОБА_1 складено протокол про скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 82 КУпАП, в якому зазначено, що на ПМП «Кунашир» не проведено інвентаризацію та паспортизацію відходів, не отримано дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2012 рік відсутні, що є порушеннями ст. 17 та ст. 34 Закону України «Про відходи». У той же день, 23.03.2012 року, одразу після складання протоколу про адміністративне правопорушення старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря - Семеновою Іриною Володимирівною винесено постанову № 101385, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 82 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді 1700 гривень штрафу. З винесеною постановою ОСОБА_1 не згоден, оскільки не допускав порушення вимог ст. 17, 34 Закону України «Про відходи», так як ПМП «Кунашир» відноситься до дрібних виробників відходів і ним укладено договір з комунальним підприємством «Зміїний» на вивезення твердих побутових відходів, які утворюються під час функціонування підприємства, а інші відходи в результаті господарської діяльності підприємства не утворюються, тому вимоги щодо отримання дозволу на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів на нього не розповсюджуються. Крім того, складення протоколу про адміністративні правопорушення і майже одночасний його розгляд і винесення оскаржуваної постанови, фактично позбавило позивача на здійснення дієвого та ефективного захисту при розгляді справ про притягнення до адміністративної відповідальності.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак його представником за довіреністю - ОСОБА_4 на адресу суду подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Представник Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря - суб'єкта владних повноважень який про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в судове засідання повторно не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, письмових заперечень на адміністративний позов, заяв про відкладання слухання по справі, або про розгляд справи за його відсутності не надав, у зв'язку з чим суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 128 КАС України.
Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії. Зазначені протокол та постанова перевірялись судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо,неупереджено, добросовісно, розсудливо.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.88 року з наступними змінами і доповненнями "Про практику розгляду судами скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення" суд, розглядаючи такі справи, повинний перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки провини, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність і його провина в його здійсненні; чи не сплинув строк для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), що виносив постанову про тяжкість скоєного правопорушення і наявність обтяжуючих обставин; чи накладене стягнення з урахуванням пом'якшуючих обставин, майнового положення особи.
Судом достовірно встановлено, що 29 березня 2012 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря - Семеновою Іриною Володимирівною складено протокол № 101385 за ст. 82 КУпАП відносно директора приватного малого підприємства «Кунашир» - ОСОБА_1. В даному протоколі зазначено, що під час проведення перевірки приватного малого підприємства «Кунашир» було виявлено, що на підприємстві не проведено інвентаризацію та паспортизацію відходів, не отримано дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2012 рік, що є порушеннями ст. 17 та ст. 34 Закону України «Про відходи», тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 82 КУпАП. На протоколі зазначено повідомлення про розгляд справи 29.03.2012 року о 17.00 годині, в м. Вилкове, вул. Татарбунарського повстання, 132-а.
В той же день, 29.03.2012 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря - Семеновою Іриною Володимирівною винесено постанову № 101385, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 82 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.
Статтею 82 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про відходи», відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція) що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про відходи», забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Згідно Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою КМ України від 03.08.1999 р. № 1218:
- п. 8 - власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.
- п. 10 - місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).
- п. 11 Органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.
На порушення вимог ст. 256, 283 КУпАП, суду не надано доказів того, що приватне мале підприємство «Кунашир» відповідно до «Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» включено до переліку підприємств, яким необхідно було одержати ліміти на утворення та розміщення відходів, та що в передбачений п.11 Порядку термін приватному підприємству було надіслано повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.
Крім того, договір на видалення твердих побутових відходів, укладений 16.02.2012 року між ПМП «Кунашир» та комунальним підприємством «Зміїний» свідчить про наявність підстав для звільнення підприємства від обов'язку отримати ліміти на утворення та розміщення відходів на підставі п. 8 Порядку.
В зв'язку з зазначеним, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП, що відповідно до ст. ст. 284 ч. 1 п. 3, 247 ч. 1 п.1 КУпАП є підставою для скасування постанови та закриття справи.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 268 Кодексу про адміністративні правопорушення України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що оскаржувана позивачем постанова прийнята з порушенням діючого законодавства.
Також суд, вважає за необхідне зазначити, що Протокол та Постанова про накладення адміністративного стягнення, складені протягом обмеженого часу, що позбавило позивача можливості користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Право мати захисника також гарантується ст. 271 КУпАП. Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 82 КУпАП розглядаються в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Корнєв і Карпенко проти України"(Заява № 17444/04) 21.10.2010 року, вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є "необхідним" для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п. 3 ст. 6 Конвенції, взятого в поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції.
За таких обставин розгляду справ про адміністративні правопорушення позивач був позбавлений можливості належним чином ознайомитися з висунутими проти нього обвинуваченнями та доказами, а також адекватно їх оцінити і розробити серйозну стратегію свого захисту. В зв'язку з зазначеним суд вважає, що під час розгляду посадовою особою Державної екологічної інспекції з охорони навколишнього середовища Північно-Західного регіону Чорного моря справи про адміністративні правопорушення було порушено право ОСОБА_1 на захист що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП може бути самостійною підставою для скасування постанови і направлення справи на новий розгляд.
Як зазначено у ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, якаб гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідно до ст. 288 КУпАП, оскарження постанов у справах про притягнення до адміністративної відповідальності здійснюються в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, але з рахуванням особливостей, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що резолютивна частина постанови про справі повинна бути викладена в редакції, яка узгоджується з положеннями ст. 293 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 293 КУпАП, ст.ст. 11, 70, 71, 159-163, 171-2 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Постанову № 101385 від 29.03.2012 року винесену старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря - Семеновою Іриною Володимирівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 82 КУпАП і накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень - скасувати, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, провадження по справі закрити.
Відповідно до ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан