Справа № 755/736/13- к
іменем України
"23" січня 2013 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Галиги І.О.
при секретарі Сазоновій В.Г.,
за участю прокурора Григоренко Л.Ю.
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12012110040000381 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2, 15 жовтня 2012 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, зайшов на подвір'я приватного будинку АДРЕСА_2 в якому проживає ОСОБА_1
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, впевнившись, що в даному будинку нікого немає, та за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих спонукань, підійшов до дверей приміщення, що розташоване на подвір'ї будинку, після чого зняв щабель (навісний замок), зайшов до даного приміщення та таємно викрав електропилку «Титан».
Після цього, ОСОБА_2, з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив громадянці ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 680 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду визнав повністю та пояснив, що дійсно, оскільки йому на особисті потреби потрібні були гроші, 15.10.2012 року, приблизно о 08.00 годині здійснив крадіжку електропилки «Титан», зайшовши без дозволу до приміщення на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 що належить потерпілій ОСОБА_1 та знаходиться по АДРЕСА_2 Викрадену електропилку «Титан»згодом продав наглядно знайомому чоловіку за 100 гривень. ОСОБА_2 також додав, що щиро кається в скоєному та на даний час відшкодував потерпілій завдані збитки.
Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у тому, що він своїми умисними діями, скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 виду та міри покарання, приймає до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є інвалідом третьої групи, за місцем проживання скарг не надходило, раніше в силу ст.89 КК України не судимий .
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття ОСОБА_2 у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, наявності пом'якшуючої обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, думку потерпілої, яка просила про призначення міри покарання ОСОБА_2, не пов'язаної з реальним позбавленням волі, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені п.п.2-4 ч.1 ст.76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Судові витрати у справі не понесені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 без дозволу органу КВІ не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтись на реєстрацію.
Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити без змін -підписку про невиїзд.
Речові докази у справі: електричну пилу «Титан»ЄЦП-220, серійний номер 10115776 - вважати власністю потерпілої ОСОБА_1.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Судові витрати у справі не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя: