ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 6/421
05.10.06
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал» в особі розрахункового департаменту
До відповідача Комунального підприємства “ЖЕО-110» Голосіївської районної в місті Києві ради
Про укладення договору в редакції постачальника
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
Від позивача Ніколаєнко О.В. (за дов. № 86 від 13.06.2006)
Від відповідача Мельниченко А.А. (за дов. № 461 від 06.09.2006)
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал» в особі розрахункового департаменту (далі - Київводоканал) до комунального підприємства “ЖЕО-110» Голосіївської районної в місті Києві ради про визнання договору № 06721/2-01 від 13.06.2006 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі укладеним в редакції постачальника.
Ухвалою суду від 11.07.2006 було порушено провадження у справі № 6/421.
21.09.2006 представниками сторін було подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України.
За твердженням позивача, пункти 1.1, 2.2, 3.2.6, 3.3.5, 4.2, 4.6 договору в його редакції відповідають суті укладеного договору, не суперечать вимогам чинного законодавства та не встановлюють для відповідача додаткових зобов'язань.
Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у відзиві. За твердженням відповідача, у Законі України “Про житлово-комунальні послуги» поняття абонент відсутнє. У договорі, запропонованому позивачем, не визначено статус відповідача та не оговорюється статус належних споживачів, якими є квартиронаймачі, власники квартир. Відповідач не може брати на себе відповідальність по сплаті наданих позивачем послуг.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою, визначає Закон України “Про питну воду та питне водопостачання» № 2918-IІІ від 10.01.2002 (далі - Закон № 2918).
Статтею 19 Закону № 2918 встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору. Дана норма закону носить імперативний характер, тобто існує пряма вказівка закону щодо обов'язкового формування майнових правовідносини у сфері питного водопостачання на підставі договору.
У червні 2006 року позивач, який, відповідно до статуту, є підприємством, що надає послуги з питного водопостачання, надіслав відповідачу для підписання проект договору № 06721/2-01, що датований 13.06.2006, предметом якого є надання першим за плату послуг останньому з постачання питної води та водовідведення.
Відповідач заперечив щодо окремих умов договору, склавши протокол розбіжностей, про що зробив застереження при підписанні договору, два примірника якого разом з договором надіслав для узгодження позивачу.
Позивач за результатами розгляду пропозицій відповідача погодився з редакцією пункту 4.9 договору, надіславши відповідачеві протокол узгодження розбіжностей до договору № 06721/2-01. В іншій частині заперечення відповідача позивачем прийняті не були. Так, позивач не погодився з п. 1.1, 2.2, 3.2.6, 3.3.5 4.2 та 4.6 Договору у редакції відповідача, зокрема:
пункт договору
редакція позивача
редакція відповідача
1.1
абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, далі за текстом
абонент зобов'язується здійснювати всі необхідні заходи для своєчасної сплати споживачами (мешканцями квартир) перерахованих їм платежів для оплати наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, далі за текстом
2.2
оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходять від абонента...
КП ЖЕО-110 здійснює всі необхідні заходи для своєчасної сплати споживачами (мешканцями квартир) нарахованих їм платежів через ГІОЦ до 20 числа щомісячно у безготівковій формі, а у разі накопичення боргів для сплати цих боргів, в тому числі у судовому порядку. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від споживачів абонента, ...
3.2.6
Припиняти надання послуг до повного погашення абонентом заборгованості та у випадках, передбачених чинним законодавством
Припиняти надання послуг до повного погашення споживачами абонента заборгованості та у випадках, передбачених чинним законодавством
3.3.5
Сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору;
здійснювати всі необхідні заходи щодо своєчасної сплати споживачами (мешканцями квартир) нарахованих їм платежів через ГІОЦ до 20 числа щомісячно, а у разі накопичення боргів -для сплати цих боргів, в тому числі у судовому порядку;
4.2
У разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, нарахування пені припиняється через один рік від дня коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.
У разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
4.6
за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 процентів від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок постачальника.
за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Порядок укладення договорів, що породжують майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання, з 01.01.2004 регулюється Господарським кодексом України (далі -ГК України).
Виходячи зі змісту глави 20 ГК України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Винятком з цього правила є порядок укладення договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Оскільки в даних випадках укладення договору є обов'язковим, незалежно від згоди другої сторони спір, що виникає при укладені договору, вирішується судом (ч. 1 ст. 187 ГК України).
Існування прямої вказівки закону щодо обов'язкового формування майнових правовідносини у сфері питного водопостачання на підставі договору судом встановлено вище.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Одними зі споживачів, з якими, відповідно до ст. 19 Закону № 2918, укладається договір на послуги питного водопостачання, є підприємства, установи або організації, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.
Статутом відповідача передбачено виконання робіт по утриманню, обслуговуванню житлових та нежитлових будинків, укладення угод із споживачами на надання житлово-комунальних послуг та збирання плати за комунальні послуги, плати за обслуговування внутрішньобудинкових мереж.
Порядок користування водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації запроваджено “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.94, якими також визначаються взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарства або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств та абонентами міських, районних селищних водопроводів і каналізацій на території України.
Вказані Правила, відповідно до ст. З Закону № 2918, є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.
Правилами, як і Законом № 2918, передбачено договірне формування відносин між Водоканалом та абонентом (п. 12.1).
Таким чином, оскільки предметом договору № 06721/2-01 є надання відповідачем послуг позивачу з постачання питної води та водовідведення і останній законодавством у сфері питної води та питного водопостачання визначений абонентом, посилання відповідача на невизначеність його статусу у договорі є безпідставним.
Не заслуговує на увагу посилання відповідача на Закон України “Про житлово-комунальні послуги», оскільки цей закон не регулює відносини між позивачем як підприємством питного водопостачання та отримувачами житлово-комунальних послуг, оскільки ці відносини врегульовані Господарським кодексом України та Законом України “Про питну воду та питне водопостачання», який визначає у статті 4, що суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання є: підприємства питного водопостачання та споживачі питної води, якими є юридична особа, що використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Згідно з загальними положеннями Правил Водоканал надає послуги з водопостачання лише до зовнішнього зрізу будинків житлового фонду. Внутрішньобудинкові водопопровідні та каналізаційні мережі утримуються та експлуатуються відповідачем. Отже, безпосереднім споживачем послуг з водопостачання є саме відповідач, який в подальшому розподіляє питну воду по своїх водопровідних мережах та проводить роботу по нарахуванню і збору плати за послуги водопостачання і водовідведення з мешканцями квартир.
Отже, викладення п. п. 1.1, 2.2, 3.2.6, 3.3.5 Договору в редакції відповідача є нічим іншим як намаганням поставити виконання зобов'язань у двосторонніх правовідносинах постачальника та абонента в залежність від дій (бездіяльності) інших осіб (мешканців квартир), що не є учасниками правовідносин.
Відповідно до ст. 714 ЦК України постачальник зобов'язується надавати, а абонент оплачувати вартість прийнятих ресурсів, що також передбачено ст. 22 Закону № 2196.
Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону № 2196, одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду. Оскільки вказане зобов'язання ґрунтується на договорі з надання послуг з питного водопостачання (ст. 19 Закону № 2918), укладеному між споживачем та підприємством питного водопостачання, воно повинно бути виконано на користь останнього. Аналогічний механізм оплати за договором передбачено “Правилами надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 № 1497, та “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.94 № 65.
Отже, редакція пунктів 2.2 та 3.3.5 договору позивача, яка передбачає здійснення безпосередніх платежів відповідачем на користь Київводоканалу за отримані послуги, відповідає механізму розрахунків, встановленому як Законом № 2918, так й іншим нормативним актам, що регулюють порядок надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Порядок припинення подачі води передбачено розділом 13 Правил. Отже, повноваження Київводоканалу щодо припинення подачі відповідачу води при настанні певних обставин встановлені законодавством і не залежать від відображення їх в умовах договору. Виходячи з цього, передбачення даних прав позивача при настанні встановлених законодавством підстав у пункті 3.2.6 договору відповідає вимогам закону.
Таким чином, вимоги про викладення пунктів п. п. 1.1, 2.2, 3.2.6, 3.3.5 в редакції позивача ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. У той же час, оскільки відповідач заперечує проти викладення п. 4.2 та п. 4.6 у редакції позивача, правові підстави для їх включення до договору відсутні.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, підлягають задоволенню вимоги позивача про спонукання відповідача укласти договір № 06721/2-01 на таких умовах: викласти пункти 1.1, 2.2, 3.2.6 та 3.3.5 в редакції позивача. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Оскільки спір носить немайновий характер, визначити пропорційну частку задоволених вимог не виявляться за можливе, враховуючи ту обставину, що позов задоволено частково, суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, вважає за необхідне судові витрати покласти на сторін у рівних частинах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Вважати укладеним між комунальним підприємством “ЖЕО-110» Голосіївської районної в місті Києві ради (м. Київ, пр-т Науки, 11, рахунок 260070130407 в КРУ ТОВ “Укрпромбанк», МФО 380076, код 26408187) та відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал» (м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, рахунок 2600955010861 в КРФ ВАТ КБ “Хрещатик», МФО 300830, код 03327629) договір № 06721/2-01 на послуги з водопостачання та водовідведення на умовах, запропонованих відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал», виключивши з нього пункти 4.2 та 4.6.
Стягнути з комунального підприємства “ЖЕО-110» Голосіївської районної в місті Києві ради (м. Київ, пр-т Науки, 11, рахунок 260070130407 в КРУ ТОВ “Укрпромбанк», МФО 380076, код 26408187) на користь відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал» (м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, рахунок 2600955010861 в КРФ ВАТ КБ “Хрещатик», МФО 300830, код 03327629) 42,5 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 27 листопада 2006 року.