83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.08.06 р. Справа № 6/348
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І. при секретарі Остапенко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою заступника прокурора Донецької області - прокурора міста Донецька (представник до судового засідання не з'явився), в інтересах виконавчого комітету Донецької міської ради (представник до судового засідання не з'явився) до Донецького спеціалізованого підприємства «Чорнобиль-Допомога» (представник до судового засідання не з'явився), про стягнення боргу з орендної плати 1'023 грн., за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору фізичної особи Тупілка Віктора Петровича (представник до судового засідання не з'явився) та Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька (представник Мєзєнцев В.М., довіреність 10005/10/10-013 від 03.07.06 року),
Заступник прокурора Донецької області-прокурор міста Донецька (далі - Прокурор) 05.10.05 року звернувся до суду в інтересах виконавчого комітету Донецької міської ради (далі - Орендодавець) з позовом до Донецького спеціалізованого підприємства «Чорнобиль-Допомога» (далі - Орендар), про стягнення заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою 1'023 грн. та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання 120,68 грн. за договором оренди земельної ділянки Д/В № Ю-22598/2003, зареєстрованого Донецьким міським управлінням земельних ресурсів 03.02.04 року під порядковим номером В/4-390 (далі - Договір). Позовні вимоги Прокурора ґрунтуються на неналежному виконанні Орендарем умов Договору у частині обов'язку вчасно сплачувати плату за оренду землі.
Представник Прокурора та позивача в попередніх судових засіданнях підтримали позовні вимоги та 25.12.05 року скористалися своїм правом, передбаченим статтями 22, 29 ГПК України, щодо зменшення позовних вимог до 1'023 грн. внаслідок відмови від вимог щодо стягнення неустойки.
Представник Орендаря в попередніх судових засіданнях заперечив проти позову, зазначивши, що приміщення, яке розташоване на переданій в оренду земельній ділянці, належить на праві власності фізичній особі Тупілку Віктору Петровичу (далі - Громадянин), тому Орендодавець, який не є власником земельної ділянки, право власності на яку в порядку статті 377 ЦК України перейшло Громадянину з моменту придбання нерухомості - не був вправі укладати Договір. Крім того, відповідач вважає договір неукладеним та таким, в якому відсутні передбачені законом істотні умови та невід'ємні додатки, у тому числі план (схема) земельної ділянки, кадастровий план ділянки, акт приймання-передачі предмету оренди тощо.
Судом з власної ініціативи залучено до участі у справі в порядку статті 27 ГПК України третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Громадянина та Державну податкову інспекцію у Київському районі міста Донецька (далі - Інспекція), яка провадить контроль за стягненням до бюджету земельного податку.
Третя особа Громадянин до судового не з'явився, пояснень щодо суті позову суду не надав, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, про що свідчить відповідні поштові повідомлення. Третя особа Інспекція усно пояснила, що суми орендної плати за землю та суми земельного податку мають стягуватися на користь місцевого бюджету, як зазначено у пункті 3.1 Договору.
До останнього судового засідання сторони, Прокурор та третя особа Громадянин не з'явилися, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, витребуваних додаткових документів - не надали, у зв'язку з чим суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача та третьої особи Інспекції, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що у позовних вимогах Прокурора та Орендодавця слід відмовити виходячи з наступного.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами Договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) земельної ділянки, який підпадає під правове регулювання норм Закону України «Про оренду землі», статті 93 ЗК України та статей 759-786 ЦК України.
Таким чином, в силу статті 758 ЦК України, статті 93 ЗК України та статті 13 Закону України «Про оренду землі», а також пункту 1.1 Договору Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування без виділення в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 23,58 м2, розташовану у Київському районі міста Донецька по вулиці Університетській 75 із прибудинкової території будівлі. Державна реєстрація Договору, з якою норми статей 125-126 ЗК України, статті 18 Закону України «Про оренду землі» та статті 210 ЦК України пов'язують набрання чинності Договором, здійснена Донецьким міським управлінням земельних ресурсів 03.02.04 року за номером В/4-390. Реєстрація Договору, яка здійснена Головним економічним управлінням Донецької міської ради 26.12.03 року за № 6-3274 не вважається судом такою, що не тягне за собою юридичні наслідки, оскільки згідно змісту Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 року № 2073, обов'язок щодо державної реєстрації договорів оренди землі покладений на відповідні державні органи земельних ресурсів, а не на органи місцевого самоврядування.
Згідно розділу 3 Договору, розмір щорічної плати за орендовану ділянку складає 396,05 грн., причому плата вноситься помісячно. Виходячи зі змісту пункту 3.1 Договору, оплата орендної плати провадиться починаючи з 01.01.03 року, щомісяця, протягом 30 днів після останнього дня звітного місяця. Таким чином, сторони в порядку частини 3 статті 631 ЦК України застосували умови Договору до правовідносин, що виникли між ними раніше.
Водночас, при укладенні Договору сторони припустилися порушення норм статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що була чинною на момент укладення), які, зокрема, стосуються визначення об'єкту оренди. За пунктом 1.1. Договору, в оренду передано без виділення в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 23,58 м2, розташовану у Київському районі міста Донецька по вулиці Університетській 75 із прибудинкової території будівлі, однак позивач жодним чином не довів, яку саме ділянку землі по вулиці Університетській 75 в місті Донецьку передано у оренду. Нормами частини 4 статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено перелік документів, які є невід'ємною частиною Договору та мають ідентифікувати на місцевості та за площею об'єкт оренди, зокрема - план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки.
Жодного з означених документів, які згідно закону мають бути невід'ємною частиною Договору, сторони суду не надали, таким чином, суд доходить висновку, що сторони при укладенні Договору не дійшли згоди щодо визначення об'єкту оренди.
Крім того, позивачем не доведено суду обставин, які б свідчили про фактичне користування відповідачем Орендарем певною земельною ділянкою площею 23,58 м2 (договір оренди приміщення, будівлі, право власності відповідача на споруджений об'єкт нерухомості тощо).
Термін Договору також є істотною умовою Договору, виходячи зі змісту статті 15 Закону України «Про оренду землі», натомість сторони в пункті 2.1 Договору зазначили, що Договір укладається на термін оренди або перебування у власності Орендаря нежитлового приміщення, що знаходиться на земельній ділянці по вулиці Університетській 75. Суду не надано доказів, які б свідчили про наявність договорів оренди або права власності Орендаря на нежитлові приміщення, розташовані по вулиці Університетській 75 у місті Донецьку, тому суд робить висновок, що сторонами також не визначено строку дії Договору в розумінні статті 251 ЦК України - тобто певного періоду у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Власником квартири 22 в будинку 75 по вулиці Університетській в місті Донецьку згідно договору купівлі-продажу від 06.05.00 року є Громадянин, наразі доказів договірних відносин щодо спірної земельної ділянки між Комітетом та Громадянином, а також між Громадянином та Орендарем - суду також не надано.
Згідно частини 3 статті 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у Договорі оренди землі однієї з істотних умов, у тому числі визначення об'єкту оренди та строку дії Договору, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Водночас, за висновком суду, в змісті Договору окрім зазначених вище (об'єкт оренди та строк дії Договору), відсутні й інші істотні умови - умови збереження стану об'єкта оренди, умови та строки передачі земельної ділянки Орендарю, умови повернення земельної ділянки Орендодавцеві, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини.
Статтями 203 та 215 ЦК України встановлено, що у разі, якщо зміст Договору суперечить актам цивільного законодавства, він може бути визнаний недійсним судом. Оскільки зміст Договору не відповідає умовам статті 15 Закону України «Про оренду землі», суд вважає необхідним в порядку пункту 1 частини 1 статті 83 ГПК України визнати недійсним Договір, який є підставою для заявлення позовних вимог Прокурора та Орендодавця.
Згідно статті 236 ЦК України, недійсний Договір вважається таким з моменту його вчинення, тобто з 03.02.04 року.
Означене позбавляє Прокурора та Орендодавця посилатися на Договір, як на підставу власних позовних вимог, через що у задоволенні позову про стягнення заборгованості у розмірі 1'023 грн. слід відмовити.
Застосування судом наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК України (двостороння реституція) є неможливим, оскільки сторони не довели суду жодних фактів отримання будь-яких матеріальних благ за Договором.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору є невизначення сторонами передбачених Законом України «Про оренду землі» (в редакції на момент укладення Договору) істотних умов договору оренди землі, а також доказова та юридична необґрунтованість вимог позивача та Прокурора.
Відповідно до статті 49 ГПК України, суд не вирішує питання про розподілення судових витрат у справі через відсутність таких у поточному спорі.
На підставі статей 13, 15 та 18 Закону України «Про оренду землі», статті 93, 125-126 ЗК України, статей 203, 210, 215-216, 236, 251, 631, 759-786 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 27, 29, 33, 43, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки Д/В № Ю-22598/2003, зареєстрований Донецьким міським управлінням земельних ресурсів 03.02.04 року під порядковим номером В/4-390, укладений між виконавчим комітетом Донецької міської ради та Донецьким спеціалізованим підприємством «Чорнобиль-Допомога».
Відмовити у задоволенні позову заступника прокурора Донецької області - прокурора міста Донецька в інтересах виконавчого комітету Донецької міської ради до Донецького спеціалізованого підприємства «Чорнобиль-Допомога» про стягнення боргу з орендної плати 1'023 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 6 примірниках:
1 - позивачу
2 - відповідачу
3 - прокурору міста Донецька
4, 5 - третім особам
6 - господарському суду Донецької області