ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 6/427
21.09.06
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго»
До відповідача Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва
Про визнання договору укладеним в редакції позивача
Суддя Ковтун С.А.
Представники:
Від сторін не з'явились
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія (далі - АЕК) “Київенерго» до комунального підприємства по утриманню житлового господарства (далі -КП УЖГ) Святошинського району міста Києва про визнання договору № 1421306 з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей укладеним в редакції позивача.
За твердженням позивача, пункт 10 Додатку 2 до договору в редакції позивача відповідає суті укладеного договору, не суперечить розпорядженню Київської міської державної адміністрації № 80, вимогам чинного законодавства і не встановлює для відповідача додаткових зобов'язань.
Ухвалою суду від 11.07.2006 було порушено провадження у справі № 6/427.
У судове засідання 05.09.2006 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв та клопотань суду не подав.
Ухвалою суду від 05.09.2006 розгляд справи було відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України, до 21.09.2006.
21.09.2006 відповідач не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
На адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника АЕК “Київенерго». Клопотання відхилено судом з підстав, наведених нижче. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив:
Правовідносини у сфері енергопостачання регулюються Господарським кодексом України, Законами України “Про електроенергетику», “Про теплопостачання», іншими нормативними актами, відповідно до яких АЕК “Київенерго» як виробник та постачальник енергії укладає договори на постачання теплової енергії з усіма споживачами, які мають технічні засоби для одержання енергії.
Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Пунктом 1 ст. 275 Господарського кодексу (далі - ГК) України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає теплову енергію (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Виходячи зі змісту цієї статті, сторони договору - “Енергопостачальник» та “Споживач» (абонент).
Умови щодо визначення кількості, якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором енергопостачання визначені у ст. 276 ГК України, відповідно до п. 7 якої, оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
До АЕК “Київенерго» звернулося КП УЖГ Святошинського району м. Києва з пропозицією укласти договір на теплопостачання житлового будинку за адресою: Святошинська площа, 1, корпус Б.
Позивачем було надіслано відповідачу проект договору № 1421306.
Відповідач заперечив щодо окремих умов договору, склавши протокол розбіжностей, про що зробив застереження при підписанні договору, 2 примірника яких разом з договором 31.05.2006 надіслав для узгодження позивачу.
Позивач за результатами розгляду пропозицій відповідача погодився з редакцією преамбули, пунктів 2.4.3, 2.4.5, п. 13 додатку 2, надіславши відповідачеві протокол узгодження розбіжностей до протоколу розбіжностей до договору № 1421306. В іншій частині заперечення відповідача позивачем прийняті не були. Так, позивач не погодився з п. 10 додатку № 2 у редакції відповідача: комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок КП ГІОЦ КМДА відповідно до розпорядження КМДА від 27.01.1997 № 80 “Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги та змінами і доповненнями від 19.05.2000 № 748».
Одночасно позивач запропонував відповідачу прийняти таку редакцію п. 10 Додатку № 2 до Договору: КП УЖГ Святошинського району м. Києва забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок КП ГІОЦ КМДА.
Порядок укладення договорів, що породжують майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі -ГК України).
Виходячи зі змісту глави 20 ГК України, в основу формування договірних зобов'язань покладений принцип вільного волевиявлення, відповідно до якого вирішення судом неврегульованих умов, що виникли при укладенні договору, можливо лише за спільною згодою усіх сторін. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його. В цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Винятком з цього правила є порядок укладення договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Оскільки в даних випадках укладення договору є обов'язковим, незалежно від згоди другої сторони спір, що виникає при укладені договору, вирішується судом (ч. 1 ст. 187 ГК України).
Існування прямої вказівки закону щодо обов'язкового формування майнових правовідносин у сфері енергопостачання на підставі договору судом встановлено вище.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України органи державної влади України можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.
Відповідно до Закону України “Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до п. 1 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої її частини комунальної власності і входить до сфери його управління, а відповідно до п. 2 зазначеної статті орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Розпорядженням від 27.01.97 № 80 “Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги» КМДА, орган до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, врегулював відносини між житлово-експлуатаційними підприємствами комунальної власності та Головним інформаційно-обчислювальним центром Київської міської державної адміністрації щодо прискорення надходження платежів населення на рахунки підприємств-постачальників комунальних послуг, яке визначає порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги населенням з житлово-експлуатаційними організаціями комунальної власності на період проведення експерименту у Дарницькому, Ватутінському та Харківському районах м. Києва.
Тимчасове положення регламентує порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги за виконання робіт, пов'язаних з розщепленням та перерахуванням платежів, сплачених населенням, на рахунки підприємств -постачальників послуг.
Відповідно до п. 9 Додатку № 2 до Договору від 01.05.2006 № 1421306 погодженого відповідачем, відповідач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-4 за адресою: вул. Строкача, буд. № 9 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на печаток місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії у поточному місяці, тобто отримує товаророзпорядчі документи.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк.
Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2005 № 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» встановлено, що розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць.
Таким чином, викладення пункту 10 Додатку № 2 до Договору в редакції позивача відповідає суті укладеного договору, не суперечить розпорядженню КМДА № 80, вимогам ЦК та ГК України і не встановлює для відповідача додаткових зобов'язань.
Клопотання позивача задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Неможливість прибуття представника АЕК “Київенерго» не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки позивачем у справі є юридична, а не фізична особа. Позивач належним чином був повідомлений про день та час проведення судового засідання та не був позбавлений можливості направити іншого представника у судове засідання з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів. Крім того, судом враховано ту обставину, що відповідно до норм чинного господарсько-процесуального законодавства (ст. 69 ГПК України) строк вирішення спору є обмеженим.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати укладеним договір № 1421306 на постачання теплової енергії між акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго» та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва, виклавши п. 10 додатку № 2 в наступній редакції:
“Споживач» щомісячно: - забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок “Постачальника» згідно з його розрахунком».
Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (м. Київ, вул. Симиренка, 17, рахунок № 26000300100497 у Святошинському відділенні Ощадбанку № 8069, МФО 320218, код 03366552) на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» (м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок № 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322227, код 00131305) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
С.А. Ковтун
Рішення підписано 27 листопада 2006 року.