"14" січня 2013 р. Справа № 5023/3826/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність від 11.01.2012 року.
відповідача - Кругового Д.С., довіреність № 547 від 10.12.2012 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Харків (вх. № 3813 Х/1-3) на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.12 у справі № 5023/3826/12
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Високий
до Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Харків
про визнання такими, що діють договорів
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного АТ "Видавництво "Харків" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", в якій, з урахуванням уточнень від 22.10.12р., просить визнати такими, що діють договір оренди нежитлового приміщення №77/10 від 15.04.10р. та договір про надання експлуатаційних та комунальних послуг №77/10-1 від 15.04.10р.; визнати протиправними дії відповідача щодо відключення електропостачання в орендованому позивачем приміщенні; зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 9,2 кв.м., яке є об'єктом оренди за договором оренди від 15.04.10р. №77/10, а саме не чинити перешкоди у користуванні вказаним приміщенням та відновити у ньому електропостачання.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.11. 2012 року у справі № 5023/3826/12 (суддя Суярко Т.Д.) позов задоволено частково. Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" усунути перешкоди у здійсненні Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 права користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 9,2 кв.м., яке є об'єктом оренди за договором оренди від 15.04.10р. №77/10, а саме не чинити перешкоди у користуванні вказаним приміщенням та відновити у ньому електропостачання. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 1073,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2012 року у даній справі скасувати, яким частково задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" про визнання такими, що діють договір оренди і договір про надання експлуатаційних та комунальних послуг, про усунення перешкод для користування орендованими приміщеннями. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
При цьому зазначає, що відповідач по справі не погоджується з прийнятим рішенням, як із задоволеними вимогами, так і з мотивами відмови в позові, вважає, що судом не надано належної оцінки умовам договору оренди (п. 11.4, п. 3.6) щодо права орендодавця на односторонню відмову від договору, а також встановленого порядку дій сторін після дострокового припинення договору та визначення терміну, з якого договір вважається розірваним. Крім того, посилається на те, що відповідач не вчиняв дій, які б перешкоджали в користуванні об'єктом оренди до припинення самого договору оренди, вважає, оскільки договір оренди припинив свою дію, то вимога позивача про усунення перешкод в користуванні приміщеннями не може бути задоволена.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому зазначає, що сторони у договорі не погодили порядку, у якому таке право може бути здійснено орендодавцем, зокрема не визначили терміну (строку), з якого договір оренди слід вважати розірваним, а відповідне зобов'язання припиненим, у зв'язку з відмовою орендодавця від договору оренди. Також позивач вважає, що відповідач порушив зобов'язання за договором оренди та за договором про надання експлуатаційних та комунальних послуг щодо вчинення дій, які перешкоджають орендарю користуватися майном та надання йому можливості безперешкодно користуватися комунальними послугами.
В судовому засідання сторони підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 15.04.2010 р. між позивачем - орендар та відповідачем - орендодавець було укладено договір оренди нежитлового приміщення №77/10, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування частину нежитлового приміщення - вестибулю, загальною площею 9,2 кв.м., що знаходиться на першому поверсі будівлі літ. «А-13» за адресою: АДРЕСА_1, з метою розміщення об'єкту роздрібної торгівлі.
Згідно п.3.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна, обов'язок по складанню якого покладено на орендодавця.
Як свідчать матеріали справи, орендодавець виконав свій обов'язок з передачі орендареві у користування майна, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 20.04.10р. (арк.с.20).
Відповідно до п.4.1.-4.2 договору, базова орендна плата за 1 кв.м. орендованого приміщення складає 20,83 грн., крім того ПДВ - 20% - 4,17 грн., а всього до сплати -25,00 грн. Базова орендна плата на місяць за орендоване приміщення (базова місячна орендна плата) складає 191,66 грн., крім того ПДВ - 20% - 38,34 грн., а всього до сплати - 230,00 грн.
Розмір орендної плати та інших платежів переглядаються на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін та тарифів на комунальні послуги та експлуатаційні витрати у сторону збільшення згідно офіційних нормативних актів, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством, а також у разі змін кон'юнктури ринку орендних послуг та/або нерухомості в районі розташування приміщення, орендодавець залишає за собою право на періодичний перегляд розміру орендної плати (п.4.6 Договору).
Про зміну базової орендної плати орендодавець повинен письмово попередити орендаря не пізніше ніж за 15 днів до передбачуваного строку зміни базової орендної плати. Після закінчення строку узгодження, який складає 10 календарних днів з дати одержання зазначеного вище повідомлення, сторони підписують додаткову угоду до цього договору, а в разі не досягнення згоди кожна із сторін має право передати спір на вирішення суду. (п.4.8 договору).
Крім того, 15.04.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання експлуатаційних та комунальних послуг №77/10-1, відповідно до умов якого відповідач - виконавець зобов'язується надати позивачу - замовнику експлуатаційні послуги, а замовник в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується ці послуги оплатити та одночасно відшкодувати виконавцю комунальні послуги.
Під терміном «Експлуатаційні послуги» сторони розуміють надання виконавцем послуг з обслуговування об'єкту, в якому знаходиться Замовник: частину нежитлового приміщення - вестибулю, загальною площею 9,2 кв.м., розташованого на першому поверсі будівлі літ. «А-13» за адресою: АДРЕСА_1 та прилеглої до будівлі території. Під терміном «Комунальні послуги» сторони розуміють отримані виконавцем послуги (Додаток №1) на будівлю, які надаються комунальними підприємствами на підставі відповідних цивільних договорів (п.1.2-1.3 договору).
Згідно п.2.1 Договору, виконавець зобов'язаний забезпечити безперебійне надання замовнику експлуатаційних послуг, за винятком поточного (планового) або аварійного ремонту відповідного обладнання, систем, приборів; надати можливість замовнику безперешкодно користуватися комунальними послугами, за винятком поточного (планового) або аварійного ремонту комунікацій.
Відповідно до п.5.1 договору, він діє до 15.03.13р.
З матеріалів справи вбачається, що 02.07.12р. відповідач звернувся до позивача із листом-пропозицією №352 (арк..с.25) підписати додаткову угоду №1 від 18.07.12р. до договору №77/10 від 15.04.10р. про збільшення розміру базової орендної плати до 1840,00 грн. на місяць, або, в разі незгоди з підвищенням розміру орендної плати, підписати додаткову угоду про дострокове розірвання договору оренди №77/10 від 15.04.10р.
Однак, позивач не погодився з підвищенням розміру орендної плати, посилаючись на відсутність передбачених для цього п.4.6 Договору підстав, а тому вважає безпідставними та протиправними посилання відповідача на його односторонню відмову від договору оренди №77/10 від 15.04.10р. та вчинення ним перешкод у користуванні позивачем орендованим майном.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем оспорюється право позивача користуватися приміщенням, яке є об'єктом оренди за спірними договорами, та вчиненням відповідачем перешкод у користуванні орендованими приміщеннями, що полягає у відключенні постачання електроенергії у приміщенні, яке орендуються позивачем.
Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку вказаним обставинам зазначив, що вказаний договір оренди діє з огляду на п. 11.4 договору, яким надано право відповідачу на відмову від договору. При цьому суд вважав, що сторони у договорі не погодили порядку, у якому таке право може бути здійснене орендодавцем, зокрема не визначили терміну (строку), з якого договір оренди вважається розірваним, а відповідне зобов'язання припиненим, у зв'язку з відмовою орендодавця від договору оренди.
Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції також виходив з загальних положень норм чинного законодавства, які регулюють відносини оренди, а саме ст. 759, 782 Цивільного кодексу України, які встановлюють порядок відмови від договору при порушенні строків оплати оренди, ст. 283 Господарського кодексу України, а також ст. 651 даного Кодексу.
Таким чином, суд першої інстанції визнав безпідставними твердження відповідача про припинення дії договору оренди №77/10 від 15.04.2010р., а вказаний договір таким, що діє, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів досягнення між сторонами згоди щодо розірвання/внесення змін до договору оренди, доказів розірвання/визнання недійсним спірного договору оренди, в тому числі і в судовому порядку, доказів повернення відповідачеві орендованого приміщення, та будь-яких інших доказів припинення цього договору, приймаючи до уваги що строк дії договору не закінчився.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що договір оренди не припинився у зв'язку з відмовою орендодавця від договору та станом на момент винесення судом рішення договір оренди №77/10 від 15.04.2010 р. діє.
Крім того, як стверджує позивач, порушення відповідачем його прав, як орендаря за договором оренди №77/10 від 15.04.10р., та як замовника за договором про надання експлуатаційних та комунальних послуг №77/10-1 від 15.04.10р., полягає у відключенні постачання електроенергії у приміщення, які орендуються позивачем.
Як зазначено судом першої інстанції, відповідач не заперечував проти відсутності електропостачання в орендованих позивачем приміщеннях, посилаючись при цьому на те, що спочатку припинення електропостачання було обумовлене пошкодженням кабелю, що підтверджується фахівцями РЕС, а на даний момент електропостачання відсутнє у зв'язку із опломбуванням інспектором територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Харківській області електричного лічильнику через порушення позивачем вимог законодавства України з охорони праці.
Визнаючи факт порушення відповідачем зобов'язання за договором оренди №77/10 від 15.04.10р. та за договором про надання експлуатаційних та комунальних послуг №77/10-1 від 15.04.10р., місцевий господарський суд послався на те, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення щодо позовних вимог, зокрема, акту фахівців РЕС про пошкодження кабелю, доказів опломбування електричного лічильнику тощо.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні ФОП ОСОБА_3 права користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 9,2 кв.м., яке є об'єктом оренди за договором оренди від 15.04.10р. №77/10, а саме не чинити перешкоди у користуванні вказаним приміщенням та відновити у ньому електропостачання.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду в зазначеній частині, оскільки висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні ФОП ОСОБА_3 права користування приміщенням за договором оренди від 15.04.10р. №77/10 ґрунтуються на невідповідності фактів та обставинах, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими, судом не надано належну оцінку умовам договору, а також в основу рішення судом покладені докази, яким господарський суд не надав належної юридичної оцінки, а прийняв їх як достовірний доказ на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вказані норми надають право сторонам на власний розсуд встановлення таких умов у договорі, які вони вважають справедливими та розумними, та які є обов'язковими для виконання.
П.11.4 договору оренди сторони погодили, що орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від договору, вимагати повернення приміщення, а орендар повинен повернути орендоване приміщення орендодавцю, зокрема, у випадку недосягнення згоди щодо збільшення орендної плати.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач скористався своїм правом на відмову, направивши орендарю лист № 411 від 13.08.2012 р., який було отримано уповноваженим представником позивача - ОСОБА_5 17.08.2012 р. (а.с. 33-40).
Відповідно до п. 3.6 договору оренди у випадку дострокового розірвання договору орендар повинен повернути орендодавцю, згідно акту приймання-передачі, орендоване приміщення протягом 3-х робочих днів з моменту підписання угоди про розірвання договору, а у випадках, передбачених п. 11.4 договору з моменту отримання повідомлення про розірвання (відмови від договору).
Таким чином, вказаним пунктом договору чітко встановлений порядок дій сторін після дострокового припинення договору оренди, що спростовує покладені в основу рішення доводи суду першої інстанції стосовно того, що сторони не визначили терміну, з якого договір вважається розірваним, зобов'язання припиненим, у зв'язку з відмовою від договору.
Аналізуючи умови договору колегія суддів зазначає, що позивач повинен був повернути приміщення за актом прийому-передачі протягом 3-х днів з моменту отримання повідомлення про розірвання договору оренди.
Як вище зазначено, листом від 13.08.2012 р. за № 411 було повідомлено позивача про розірвання договору оренди на підставі п. 11.4 договору, встановлено строк повернення орендованого приміщення, а саме - 20.08.2012 р. Однак, позивач приміщення не звільнив, акт прийому-передачі не підписав, чим порушив умови договору. Отже, в силу п.п. 3.6, 11.4 договір оренди є таким, що припинив свою дію 20.08.2012 р. тобто з дати, коли позивач був зобов'язаний повернути приміщення.
Як свідчать матеріали справи, 15.04.10р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання експлуатаційних та комунальних послуг №77/10-1, відповідно до умов якого відповідач - виконавець зобов'язується надати позивачу - замовнику експлуатаційні послуги, а замовник в порядку та на умовах, передбачених цим договором, зобов'язується ці послуги оплатити та одночасно відшкодувати виконавцю комунальні послуги.
Як вказує відповідач, в червні 2012 року на підприємстві сталася аварія, а саме: випадкове пошкодження кабелю високого струму при здійсненні зварювальних робіт з відновленням металевих східців. Вказане підтверджується доданим до матеріалів справи актом, складеним представниками відповідача.
Відповідач також зазначив, що з середини липня 2012 року електроенергія було відновлено, але наприкінці серпня лічильник та вимикач був опломбований спеціалістами Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Харківській області, за результатами перевірки господарської діяльності позивача на предмет порушення вимог чинного законодавства України з охорони праці, яка проводилась за заявою відповідача № 358 від 05.07.2012 р.(копія розпорядження інспекції Держгірпромнагляду № 50 від 28.08.2012 р. з виявленими порушеннями та забороною експлуатації електрогосподарства додана відповідачем до матеріалів справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем належними доказами доведено, що він не вчиняв дій, які б перешкоджали в користування об'єктом оренди до припинення самого договору оренди.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем зобов'язань за договором про надання експлуатаційних та комунальних послуг №77/10-1, та враховуючи, що договір оренди припинив свою дію, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування приміщенням, яке є об'єктом оренди за договором оренди від 15.04.10р. №77/10, а саме не чинити перешкоди у користуванні вказаним приміщенням та відновити у ньому електропостачання, відсутні.
В зв'язку з чим рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування приміщенням, яке є об'єктом оренди за договором оренди від 15.04.10р. №77/10, а саме не чинити перешкоди у користуванні вказаним приміщенням та відновити у ньому електропостачання.
Що стосується позовних вимог в частині визнання такими, що діють договору оренди №77/10 від 15.04.2010 р. та договору про надання експлуатаційних та комунальних послуг №77/10-1 від 15.04.2010р., а також про визнання протиправними дій відповідача щодо відключення електропостачання в орендованим позивачем приміщеннях, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в їх задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. (аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд України в постанові №8/5005/9822/2011 від 29.02.2012р.)
Способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання встановлені, зокрема, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Звертаючись до суду з вимогою щодо визнання такими, що діють договорів та про визнання протиправними дій відповідача, позивач фактично просить встановити певний юридичний факт.
Водночас, заявлена позивачем вимога про встановлення певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач фактично звертається до суду з вимогою про встановлення юридичного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. Тому обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.
З огляду на наведене, місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання такими, що діють договору оренди №77/10 від 15.04.2010 р. та договору про надання експлуатаційних та комунальних послуг №77/10-1 від 15.04.2010 р., а також про визнання протиправними дій відповідача щодо відключення електропостачання в орендованим позивачем приміщеннях.
До того ж, переглядаючи рішення в апеляційному порядку колегія суддів встановила, що договір оренди №77/10 від 15.04.2010 р. припинив свою дію, а також безпідставність вимог позивача щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування приміщенням, яке є об'єктом оренди за договором оренди від 15.04.2010 р. №77/10, а саме не чинити перешкоди у користуванні вказаним приміщенням та відновити у ньому електропостачання.
З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" Корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія", м. Харків задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 12.11.12 р. у справі № 5023/3826/12 в частині зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" усунути перешкоди у здійсненні Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 права користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 9,2 кв.м., яке є об'єктом оренди за договором оренди від 15.04.10р. №77/10, а саме не чинити перешкоди у користуванні вказаним приміщенням та відновити у ньому електропостачання, скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Видавництво "Харків" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" (61037, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 05905728) 536,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови підписаний 21.01.2013 р.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
суддя Ільїн О.В.
суддя Тихий П.В.