04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" січня 2013 р. Справа№ 15/163-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Доманської М.Л.
Шипка В.В.
за участю секретаря Корінної А.О.,
та представників:
від боржника - Крилов А.В. - дов. б/н від 17.09.2012р.,
від ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС)
на постанову
господарського суду м.Києва
від 01.08.2012 р.
у справі № 15/163-б (суддя: Хоменко М.Г.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю
"Фудексперт Плюс"
про визнання банкрутом
Постановою господарського суду м. Києва від 01.08.2012 року у справі № 15/163-б припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Фудексперт Плюс"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Фудексперт Плюс" - арбітражного керуючого Левіна Віталія Борисовича; визнано банкрутом ТОВ "Фудексперт Плюс"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Левіна Віталія Борисовича, підприємницьку діяльність банкрута завершено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену постанову та припинити провадження у даній справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року у справі № 15/163-б апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було залишено без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 01.08.2012 року у справі № 15/163-б залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012р. касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року у справі №15/163-б скасовано, а справу передано до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудексперт Плюс" звернулось до суду першої інстанції з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011р. було порушено провадження у справі № 15/163-б в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 07.02.2012р. було призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Левіна Віталія Борисовича.
07.03.2012р. було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Фудексперт Плюс" у газеті "Урядовий кур'єр" № 44(4688).
25.04.2012р. господарським судом міста Києва було винесено ухвалу попереднього засідання у справі № 15/163-б, якою затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та до якого включені вимоги ТОВ "Добровеличівський консервний завод Плюс" на суму 316 111,90 грн.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.
Таким чином, спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв'язку з тим, що власником боржника вже прийнято рішення про його ліквідацію, у вказаній процедурі банкрутства відсутні процедури розпорядження майном боржника і санації та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно із ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство.
У справі про банкрутство, провадження в якій здійснюється за ст. 51 Закону про банкрутство, немає поточних кредиторів, а після визнання боржника, який ліквідується, банкрутом у нього не може виникати нових зобов'язань в силу ст. 23 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом м. Києва 07.02.2012 року у справі № 15/163-б було винесено ухвалу підготовчого засідання, якою було введено процедуру розпорядження майном, зобов'язано заявника, згідно ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство, за власний рахунок у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Левіна Віталія Борисовича, якого зобов'язано у строк до 17.04.2012 року скласти та подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів.
25.04.2012 року господарським судом м.Києва винесено ухвалу попереднього засідання у справі № 15/163-б, якою затверджено реєстр вимог кредиторів боржника та до якого включено вимоги ТОВ "Добровеличівський консервний завод Плюс" на суму 316 111,90 грн.
Таким чином, незважаючи на те, що провадження у справі № 15/163-б про банкрутство ТОВ "Фудексперт Плюс" було порушене судом на підставі ст.51 Закону про банкрутство, в подальшому провадження у даній справі, в порушення вимог Закону, здійснювалась господарським судом за загальною процедурою.
Частиною 1 ст.104 ЦК України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Згідно вимог ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про господарські товариства" з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення господарського товариства та про порядок і строк заявления кредиторами вимог до нього, забезпечує визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідаційну комісію.
Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів.
Тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 Господарського кодексу України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення і в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та проходження позапланової (ліквідаційної) перевірки, можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ч. 4 ст. 105 ЦК України, із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевим судом не з'ясовано, чи було додержано ліквідатором, при поданні до ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС заяви за формою №8-ОПП, вимог наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" №1588, яким передбачено подання крім названої заяви: оригіналу довідки за ф. №4-ОПП; копії розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копії розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) і з яких причин не було проведено перевірку, передбачену п.п.78.1.7 ст.78 Податкового кодексу України.
Приймаючи оскаржувану постанову, місцевий суд наведених обставин не врахував і поспішно задовольнив заяву боржника про його ж банкрутство.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для подальшого розгляду до господарського суду м. Києва, під час якого необхідно врахувати наведене вище і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.101, ст.ст.103-105 ГПК України, ст.ст.1, 7, 9, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС задовольнити частково, постанову господарського суду м. Києва від 01.08.2012 року у справі № 15/163-б - скасувати.
Справу №15/163-б скерувати для подальшого розгляду до господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Пантелієнко В.О.
Судді Доманська М.Л.
Шипко В.В.