21.01.2013 року Справа № 8/5005/7170/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Антонік С.Г.(доповідач),
суддів: Чимбар Л.О., Дмитренко Г.К.
при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Павлова М.В., представник, дов. № 371/1010 від 27.06.12
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка-ЖБК", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2012р. по справі № 8/5005/7170/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка-ЖБК", м.Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 160/8-10 від 26.03.07р. у загальному розмірі 394 844,97 грн., -
Розпорядженням секретаря судової палати від 21.01.2013р. розгляд апеляційної скарги передано колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чимбар Л.О., Дмитренко Г.К.
Ухвалою суду від 21.01.2013р. даною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ «Механніка-ЖБК» прийнято до провадження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2012 року (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка - ЖБК", м. Дніпропетровськ, на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ, 334 562 грн. 48 коп. заборгованість за спожиту активну електроенергію, 5 201 грн. 56 коп. заборгованість за перевищення договірної величини. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка - ЖБК" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж 24 200 грн. 94 коп. заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії, 20 787 грн. 38 коп. пені, 8 385 грн. 36 коп. 3% річних, 1 086 грн. 25 коп. інфляційних втрат, 7 884 грн. 48 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка-ЖБК" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ні позовної заяви ні ухвал суду з повідомленням про розгляд справи не отримував, а тому був позбавлений права на участь у судовому засіданні та наданні документів у підтвердження належного виконання умов договору. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що позовна заява направлялась відповідачу цінним листом з описом вкладення, ухвали суду про призначення до розгляду та про відкладення розгляду справи з вказівкою часу і місця розгляду справи направлялися судом на адресу відповідача зазначену в свідоцтві про державну реєстрацію. Додані до апеляційної скарги докази сплати за електроенергію стосуються оплати за інші періоди, заборгованість за яку (електроенергію) була стягнута рішенням суду по інших справах. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити і рішення суду залишити в силі.
Представник позивача в судовому засіданні в доповнення до відзиву вказала, що рахунки за використану електроенергію були здійснені на підставі показів приладів обліку відповідача згідно з наданими актами про використану електроенергію за тарифами, які діяли в період нарахування. Рахунки були отримані відповідачем, про що є докази у матеріалах справи. Крім в того вказала, що відповідач не виконав вимоги апеляційного господарського суду і не з'явився до позивача для здійснення звірки розрахунків.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
26.03.07р. між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Дніпрообленерго» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Механіка - ЖБК" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 160/8-10.
За умовами договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію в обсягах, визначених у договорі та за Додатком «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам», згідно з категорією струмоприймачів споживача із дотриманням граничних показників якості електричної енергії та забезпеченням отримання споживачем електричної енергії в межах дозволеної потужності (п2.2.2. Договру).
Відповідно до п.п.2.3.3., 2.3.4. Договору споживач зобов'язався здійснювати оплату постачальнику вартості електроенергії згідно з додатками «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку», а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії згідно додатку.
Відповідно до додатку № 3 до договору «Порядок розрахунків», розрахунковий період встановлюється з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Підтвердженням фактично використаного обсягу електроенергії за звітний розрахунковий період, що належить до сплати споживачем здійснюється сторонами за формою акту про використану електроенергію, погодженого сторонами. Остаточний розрахунок за фактичну спожиту активну електроенергію у розрахунковому періоді здійснюється на підставі самостійно отриманих у позивача рахунків протягом трьох діб після подання акту про використану електричну енергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, згідно з п. 2.2 цього додатку, або за остаточним рахунком нарахованим згідно п. 2.3 додатку, протягом п'яти операційних днів з дня отримання рахунку, шляхом перерахування грошових коштів постачальнику на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (п.п.1, 2.2., 4.3 Додатку № 3).
Відповідачем за період з 04.01.2011р. по 30.06.2011р. спожито електричну енергію на суму 334 562,48 грн. та нараховано 24 200,94 грн. за перетікання реактивної електроенергії, що підтверджується підписаними сторонами щомісячними Актами про використану електричну енергію (т.1 а.с.108-125), рахунками (т.1 а.с.34-70), доказами отримання рахунків (т.1 а.с.71-107).
Крім того, відповідачу на листопад 2011р. встановлена договірна величина споживання у розмірі 30 тис. кВт/г (т.1 а.с.16). А згідно Акту про використану електроенергію за листопад 2011р. спожито 34955кВт/г. Перевищення склало 4 955 кВт/г.
Відповідно до п.4.2.2. Договору, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин.
За перевищення договірної величини відповідачу виставлений 05.12.2011р. рахунок на суму 5201,56 грн. (т.1 а.с.56), який отриманий відповідачем 05.12.2011р.
У зв'язку з несплатою відповідачем вартості спожитої електроенергії, нарахованої вартості за перетоки реактивної електроенергії та за перевищення договірної величини споживання позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 334 562,48 грн., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 5 201,56 грн. та заборгованість за перетікання реактивної енергії в сумі 24 200,94 грн.
Крім того позивач просив стягнути пеню у розмірі 20 787,38 грн., 8 385,36 грн. 3% річних та 1 707,26 грн. інфляційних.
Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Вимоги позивача про стягнення заборгованості підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на законі. Доказів оплати виставлених рахунків відповідачем не надано.
Тому суд правильно стягнув з відповідача 334 562,48 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 24 200,94 грн. нарахувань за перетоки реактивної енергії та 5 201,56 грн. за перевищення договірної величини споживання.
Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 4.2.1. Договору сторони встановили, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.
Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки договором передбачено нарахування пені, враховуючи день оплати, то з урахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України, позивач мав право нараховувати пеню за період більший ніж 6 місяців.
Позивач просив стягнути пеню за період з дня прострочення (з шостого дня зо дня отримання рахунку) по 20.08.2012р.
Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, колегія суддів встановила, що період нарахування пені на суму 8 284,94 грн. складає з 11.08.11р. по 20.08.12р. - 375 днів, а на суму 8 589,78 грн. з 09.09.11 по 20.08.12р. - 346 днів. Позивач, при нарахуванні за ці періоди взяв меншу кількість днів по 335 днів, що є правом позивача. Аналогічна ситуація і з нарахуванням пені на суму реактивної енергії. Облікова ставка НБУ правильно зазначена позивачем в розрахунку і розрахунок виконаний правильно.
Тому позовні вимоги про стягнення пені обґрунтовано задоволені судом.
Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Період нарахування та розрахунок 3% річних позивачем здійснено правильно. При розрахунку інфляційних втрат позивачем не вірно визначено індекси інфляції , у зв'язку з чим розрахунок здійснений неправильно. Замість заявлених позивачем 1 707,26 грн. стягненню підлягають 1 086,25 грн.
Тому колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо стягнення з відповідача 8 385,36 грн. 3% річних та частково інфляційних втрат в сумі 1 086,25 грн.
Рішення господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Посилання відповідача про те, що він не був повідомлений про час і місце судового засідання не відповідають дійсності.
В матеріалах справи містяться повідомлення про своєчасне вручення відповідачу ухвал суду про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи (т.2 а.с. 11-13).
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення господарського суду слід залишити в силі.
На підставі викладеного керуючись ст..ст.101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Механіка-ЖБК", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2012р. по справі № 8/5005/7170/2012 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 23.01.2012р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Судді Л.О. Чимбар
Г.К. Дмитренко