"22" січня 2013 р.Справа № 5016/2549/2011(6/165)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.
(відповідно до розпорядження голови суду від 22.01.2013р. №47 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Мікулі К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Шамрай В.Я., за довіреністю від 14.09.2012р.
від відповідача: не з'явився
від ДВС: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України"
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20 вересня 2012 року
по справі №5016/2549/2011(6/165)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорпром"
до відповідача Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України"
за участю Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції
про стягнення 672549,07 грн., -
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.01.2012р. по справі №5016/2549/2011(6/165) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Дорпром" (надалі - позивач, стягувач) до Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" в особі філії „Ново бузький райавтодор" (надалі - відповідач, боржник) про стягнення 672 549,07 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 555194,87 грн. основного боргу, 63847,40 грн. інфляційних, 18269,28 грн. 3% річних, 35237,52 грн. пені, 6725,49 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2012р. по справі №5016/2549/2011(6/165) рішення господарського суду Миколаївської області від 26.01.2012р. по справі №5016/2549/2011(6/165) змінено: стягнуто з відповідача на користь позивача 555194,87 грн. основного боргу, 57107,36 грн. інфляційних, 18269,28 грн. 3% річних, 6305,71 грн. держмита та 221,27 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, в решті позовних вимог відмовлено.
10.03.2012р. на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 26.01.2012р. видано відповідні накази №5016/2549/2011(6/165).
Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2012р. по справі №5016/2549/2011(6/165) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2012р. по справі №5016/2549/2011(6/165) скасовано в частині відмови в стягненні пені в сумі 35237,52 грн. В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2012р. по справі №5016/2549/2011(6/165) та рішення господарського суду Миколаївської області від 26.01.2012р. по справі №5016/2549/2011(6/165) залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.09.2012р. по справі №5016/2549/2011(6/165) (суддя Ткаченко Н.О.) відхилено клопотання ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" про поновлення пропущеного процесуального строку подання скарги на дії органу ДВС та повернуто скаргу №Юр/1510/11 від 13.09.2012р. та додані до неї документи ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" в особі філії „Тернівська ДЕД" без розгляду.
При винесенні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що вказані відповідачем причини пропущення процесуального строку звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС не є поважними та об'єктивно непереборними і пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення звернення до суду з відповідною скаргою на дії органу ДВС.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, постановити нове рішення, яким поновити відповідачу процесуальні строки на оскарження дій ДВС та направити справу №5016/2549/2011(6/165) на новий розгляд.
У судове засідання представник скаржника не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 08.01.2013р.
Представник ДВС у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 08.01.2013р.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" за відсутністю представників відповідача та ДВС у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.
Як вище встановлено апеляційним господарським судом, 17.09.2012р. ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" звернулось до місцевого господарського суду зі скаргою на дії органу ДВС, в якій просило суд поновити пропущений процесуальний строк подання скарги, визнати дії Заводського ВДВС щодо арешту спец-рахунків неправомірними, скасувати постанови Заводського ВДВС по зведеному провадженню від 27.06.2012р., від 17.07.2012р., від 30.07.2012р., від 23.08.2012р. та зобов'язати Заводський ВДВС зняти арешт зі спеціальних рахунків боржника.
21.09.2012р. ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" звернулось до місцевого господарського суду з клопотанням про поновлення строку на оскарження, в якому просило визнати причини пропущеного процесуального строку оскарження незаконних постанов ДВС поважними, відлік строку на оскарження розпочинати з 14.09.2012 р. та поновити строк оскарження.
При цьому, у даному клопотанні відповідач зазначив, що арешт на рахунки боржника було накладено державним виконавцем Заводського Відділу ДВС ММУЮ з порушенням порядку його накладання. Виявивши ці порушення, начальник Заводського Відділу ДВС своєю постановою мав зняти арешт з відповідних рахунків. Із заявою про порушення порядку накладення арешту на рахунки ДП „Миколаївський облавтодор" звернулось до Заводського Відділу ДВС, до Управління ДВС в ГУЮ в Миколаївській області та до Державної виконавчої служби України. Відповідач також зауважує, що заявник намагався уникнути судового спору та зняти арешт постановою начальника ВДВС в порядку ч. 3 ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження" та, що відповідь на заяву від 31.07.2012р. №Юр/1314 від Заводського ВДВС, була отримана тільки 14.09.2012р. (вх. № канцелярії 1753), якою орган ДВС повідомив, що дане питання може бути вирішено виключно в судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.121-2 ГПК України Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.
Згідно з ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України „Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
Відповідно до п. 37 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009 р. №01-08/163 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України„ встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.
За ст. 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Як вбачається з матеріалів справи та вже було зазначено вище, 17.09.2012р. ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" звернулось до місцевого господарського суду зі скаргою на дії органу ДВС, в якій просило суд поновити пропущений процесуальний строк подання скарги, визнати дії Заводського ВДВС щодо арешту спец-рахунків неправомірними, скасувати постанови Заводського ВДВС по зведеному провадженню від 27.06.2012р., від 17.07.2012р., від 30.07.2012р., від 23.08.2012р. та зобов'язати Заводський ВДВС зняти арешт зі спеціальних рахунків боржника, а 21.09.2012р. ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" звернулось до місцевого господарського суду з клопотанням про поновлення строку на оскарження, в якому просило визнати причини пропущеного процесуального строку оскарження незаконних постанов ДВС поважними, відлік строку на оскарження розпочинати з 14.09.2012 р. та поновити строк оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на оскарження відповідач посилався на те, що арешт на рахунки боржника було накладено державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ з порушенням порядку його накладання, намагаючись уникнути судового спору та зняти арешт постановою начальника ВДВС боржник звернувся до ДВС в порядку ч. 3 ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження" та, що відповідь на заяву від 31.07.2012р. №Юр/1314 від Заводського ВДВС, була отримана тільки 14.09.2012р. (вх. № канцелярії 1753), якою орган ДВС повідомив, що дане питання може бути вирішено виключно в судовому порядку, з огляду на що, відповідач вважає, що відлік строку на оскарження слід розпочинати з 14.09.2012 р.
Згідно зі ст. 82 Закону України „Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить висновку, що відповідач, як боржник, відповідно до приписів ст. 82 Закону України „Про виконавче провадження" має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку, з огляду на що посилання відповідача, на звернення до ДВС в порядку ч. 3 ст. 60 Закону України „Про виконавче провадження" для уникнення судового спору та зняття арешту постановою начальника ВДВС, як на поважну причину пропуску процесуального строку оскарження - не приймаються до уваги колегією суддів.
При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що законодавець не позбавляє сторін виконавчого провадження при поданні скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, інших посадових осіб органу ДВС начальникові відділу, якому підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу Державної виконавчої служби вищого рівня, одночасно звертатись, для вирішення даного питання, до суду, юрисдикція якого поширюється на спірні правовідносини.
Одночасно з апеляційною скаргою скаржником було подано клопотання в порядку ч.2 ст. 44 ГПК України, про звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.09.2012р. по справі №5016/2549/2011 (6/165), у зв'язку з тим, що ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" знаходиться у скрутному матеріальному становищі, усі рахунки підприємства знаходяться під арештом, відсутністю коштів на рахунках підприємства.
Згідно із п. 5 Інформаційного листу Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір"" від 05.07.2012р. №01-06/869/2012 статтею 8 Закону України „Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Статтями 32-34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, розглянувши клопотання ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" про звільнення відповідача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.09.2012р. по справі №5016/2549/2011 (6/165), апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на те, що скаржником не надано доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, того, ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" не має можливості сплатити судовий збір за розгляд апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, дослідивши норми чинного законодавства, матеріали та обставини справи, та враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку оскарження дій ДВС та правомірності відмови господарським судом першої інстанції у відновленні ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" строку на оскарження дій ДВС.
За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.09.2012р. по справі №5016/2549/2011(6/165) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 81, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.09.2012р. по справі №5016/2549/2011(6/165) залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 24 січня 2013 року.
Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош