"14" січня 2013 р. Справа № 5023/3735/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Грачов Є.О., довіреність № 75 від 26.01.2012 р.
відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3792 Х/3-9) та апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3881 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.12 р. у справі № 5023/3735/12
за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Північної електроенергетичної системи, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об"єднання "Світло шахтаря", м. Харків
про стягнення 174861,64 грн.
У серпні 2012 року позивач - Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Північної електроенергетичної системи, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Світло шахтаря", який є правонаступником ЗАТ "Виробничий комплекс "Світло шахтаря", штрафні санкції, авансовий платіж з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що складає у сумі 174861,64 грн. та судові витрати. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором № 374-22/50КП-11 від 31.10.11 р. щодо своєчасного постачання товару та повернення попередньої оплати з урахуванням штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Сальнікова Г.І.) від 12.11.2012 р. у справі № 5023/3735/12 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Світло шахтаря" на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Північної електроенергетичної системи суму попередньої оплати в розмірі 97135,74 грн., пеню в розмірі 22045,75 грн., штраф в розмірі 22665,06 грн., 289,94 грн. інфляційних втрат, 1664,74 грн. 3% річних та судовий збір в сумі 2876,03 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості, що пеня, штраф, інфляційні втрати та річні підлягають стягненню з відповідача на підставі відповідних вимог чинного законодавства України та ін.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області частково не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення змінити в частині певних вимог, а саме: зобов'язати ТОВ "Виробничо-торгівельне об'єднання "Світло шахтаря" сплатити пеню в сумі: 53100,87 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 291,41 грн., 3 % річних у розмірі 1668,61 грн., в іншій частині рішення залишити без змін та стягнути з ТОВ "Виробничо-торгівельне об'єднання "Світло шахтаря" судові витрати. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано те, що закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а предметом договору від 31.10.2011 року № 374-22/50КП-11 укладеному між ДП «НЕК «Укренерго» в особі Північної ЕС та ТОВ «ВТО «Світло Шахтаря» є постачання товару, тобто судом не враховані положення ст. 230, 231 ГК України та ін.
Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2012 р. скасувати та призначити справу № 5023/3735/12 на новий розгляд. З тих підстав, що суд у своєму рішенні посилається на платіжне доручення № 3083, як доказ отримання попередньої плати позивачем, але у цьому платіжному дорученні платник зазначений ні позивач, а інші юридичні особи, статус яких не визначений. Крім того, вважає договір № 374-22/50КП-11 між ДП «ПЕК «Укренерго» в особі ПЕС та ТОВ «ВТО «Світло шахтаря» (правонаступник ЗАТ «ВК «Світло шахтаря») недійсним, оскільки зазначений договір не містить підпису уповноваженої особи та печатки підприємства ТОВ «ВТО «Світло шахтаря» та ін
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини не прибуття суд не повідомив, заперечення на апеляційну скаргу не надав.
Враховуючи факт належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, 31.10.2011 року між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Північної електроенергетичної системи та ЗАТ "Виробничий комплекс "Світло шахтаря" (правонаступником якого є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об"єднання "Світло шахтаря") за результатами відкритих торгів укладено договір № 374-22/50КП-11, за умов якого останній зобов'язався здійснити постачання товару, апаратури електричної високовольтної (ОПН п 330/230/20/4 з монтажним комплексом) відповідно до специфікації (додаток 1 до договору).
16.11.2011 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 374-22/50КП-11 від 31.10.2011 р., відповідно до якої сторони у зв'язку зі зміною реквізитів згідно з листом ТОВ «Світло шахтаря» від 15.11.2011 р. № 471 внесли до договору наступні зміни, а саме: розділ 13 договору виклали в іншій редакції. (т. 1, а. с. 21).
Відповідно до п. 3.1. договору, ціна договору складає 323785,80 грн.
Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом: 4.1.1 здійснення покупцем попередньої оплати від ціни договору впродовж 20 банківських днів з моменту підписання цього договору в розмірі 30% від ціни договору, що становить: 80946,45 грн., крім того ПДВ 20% - 16189,29 грн., разом з ПДВ 20% - 97135,74 грн. Попередня оплата здійснюватиметься на підставі цього договору.
Постачальник протягом 3 (трьох) банківських днів після перерахування попередньої оплати повинен надати покупцеві податкову накладну, виписану згідно з вимогами чинного законодавства, на суму попередньої оплати.
Відповідно до п. 4.1.2. договору, здійснення покупцем остаточного розрахунку за поставлений товар впродовж 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання товару, підписання сторонами акту приймання передавання товару та надання покупцю податкової накладної. Після підписання акту приймання-передачі товару постачальник повинен виписати та надати податкову накладну на суму, яка дорівнює різниці між сумою акту приймання-передачі товару та сумою попередньої оплати.
Відповідно до п. 5.1. договору, строк поставки товару складає 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.
Відповідно до п. 5.2. договору, місце поставки товару: постачальник здійснює доставку товару за адресою - м. Харків, пр-т Московський, 30 ПС - 330кВ "Лосеве". Постачальник поставляє товар на умовах DDP. При тлумаченні умов поставки мають силу Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС 2010.
Відповідно до п. 6.1. договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 7.2. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти (державні кошти) постачальник сплачує покупцеві штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі визначеному ст. 231 ГКУ, крім того постачальник має сплатити зазначені штрафні санкції та повернути покупцеві кошти протягом 3 (трьох) днів з урахуванням індексу інфляції в сумі попередньої оплати.
Відповідно до п. 7.3.1 договору, у разі порушення встановленого умовами цього договору строку постачання товару постачальник повинен сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1 % від ціни товарів, які поставлено з простроченням, за кожний прострочений календарний день, а за прострочення більш ніж на 30 календарних днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від вказаної ціни.
Відповідно до п. 11.7. договору, при достроковому розірванні цього договору постачальник має повернути протягом З банківських днів непогашену суму попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції та сплатити 3% річних за кожен день володіння непогашеною сумою попередньої оплати.
Факт отримання відповідачем попередньої оплати підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3083 від 29.11.11 р. на суму 97135,74 грн.
Таким чином, позивач свої обов'язки відповідно п. 4.1.1 договору № 374-22/50КП-11 від 31.10.11 р. виконав у повному обсязі, проте відповідач в порушення умов договору, не здійснив постачання товару.
В подальшому позивач надіслав відповідачеві вимогу № 2656/01-42 від 18.06.12 р. (т. 1, а. с. 25) та вимогу № 2809/01-42 від 26.06.12 р. (т. 1, а. с. 26) про повернення суми попередньої оплати та сплату штрафних санкцій, які залишились без відповіді та задоволення.
У зв'язку з тим, що відповідач порушив строк постачання товару більше ніж на 30 календарних днів, позивач керуючись чинним законодавством України та умовами п. 7.2., 7.3.1 та п. 11.7 договору нарахував штрафні санкції, пеню та 3 % річних.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості, що пеня, штраф, інфляційні втрати та річні підлягають стягненню з відповідача на підставі відповідних вимог чинного законодавства України та ін.
Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, в певній частині не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги позивача та скасування прийнятого по справі рішення в певній частині. При цьому, вимоги викладені в апеляційній скарзі відповідача задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом: 4.1.1 здійснення покупцем попередньої оплати від ціни договору впродовж 20 банківських днів з моменту підписання цього договору в розмірі 30% від ціни договору, що становить: 80946,45 грн., крім того ПДВ 20% - 16189,29 грн., разом з ПДВ 20% - 97135,74 грн. Попередня оплата здійснюватиметься на підставі цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачеві попередня оплата перерахована, що підтверджується платіжним дорученням № 3083 від 29.11.11 р. на суму 97135,74 грн. в графі призначення платежу зазначено - «Аванс 30 % зг.Договір. 374-22/50КП-11 від 31.10.11 ПДВ 16189,29 Придбання обмежувачів перенапруги (ОПН) Проведення закупівель передбачено (Hvю)», (т. 1, а. с. 93).
Таким чином, позивач свій обов'язок передбачений п. 4.1.1 договору виконав.
Відповідач свої обов'язки стосовно постачання товару у строк передбачений договором не виконав, а порушив його більше ніж на 30 календарних днів.
Відповідно до вимог ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, відповідач допустив порушення зобов'язання, оскільки не виконав його в повному обсязі у строк, встановлений договором.
В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару в установлений строк у повному обсязі, позивач має право вимагати від останнього повернення передоплати за непоставлений товар в сумі 97135,74 грн.
Оскільки відповідачем даних вимог позивача, всупереч вимогам закону, не виконано, висновки господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 97135,74 грн. передоплати є законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 7.2. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти (державні кошти) постачальник сплачує покупцеві штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі визначеному ст. 231 ГКУ, крім того постачальник має сплатити зазначені штрафні санкції та повернути покупцеві кошти протягом 3 (трьох) днів з урахуванням індексу інфляції в сумі попередньої оплати.
Відповідно до п. 7.3.1 договору, у разі порушення встановленого умовами цього договору строку постачання товару постачальник повинен сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1 % від ціни товарів, які поставлено з простроченням, за кожний прострочений календарний день, а за прострочення більш ніж на 30 календарних днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від вказаної ціни.
Відповідно до п. 11.7. договору, при достроковому розірванні цього договору постачальник має повернути протягом З банківських днів непогашену суму попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції та сплатити 3% річних за кожен день володіння непогашеною сумою попередньої оплати.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналіз зазначеної норми матеріального права свідчить, що вона є спеціальною і підлягає застосуванню до правовідносин, що склались між сторонами у даній справі, оскільки виконання зобов'язання позивача за договором поставки фінансується за рахунок Державного бюджету України.
Як зазначалось вище, в п. 7.2., 7.3.1 договору сторони встановили відповідальність за порушення господарського зобов'язання щодо строків поставки товару у вигляді пені та штрафу, визначивши їх розміри на свій розсуд, що не суперечить приписам ст. 231 ГК України, яка встановлює одночасно відповідальність у вигляді і пені і штрафу.
Отже договором передбачено те, що при порушенні строків поставки товару постачальником, він сплачує покупцеві штрафні санкції в визначеному розмірі.
Приймаючи до уваги вищезазначене та перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафні санкцій за період з 30.11.2011 р. по 25.06.2012 р. на підставі зазначених норм закону та укладеного договору, судова колегія приходить до висновку, що рішення в частині відмови в позові про стягнення з відповідача на користь позивача 31055,12 грн. пені за прострочення постачання товару підлягає скасуванню та позов в цієї частині підлягає задоволенню.
Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими з огляду на те, що укладений між сторонами договір підписаний з двох сторін та скріплений їх печатками, а в подальшому додатковою угодою до нього були внесені зміни у зв'язку зі змінами реквізитів, яка також скріплена печатками сторін. У зв'язку з ненаданням відповідачем всупереч вимог ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких він наполягає.
Крім того, договір № 374-22/48КП-11 на який посилається відповідач у мотивувальній частині апеляційної скарги відсутній у матеріалах справи та не є предметом спору.
З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, також підлягає скасуванню рішення в частині відмови в позові про стягнення з відповідача 621,21 грн. судового збору. Також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1748,62 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його часткового скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2012 р. по справі № 5023/3735/12 в частині відмови в позові про стягнення 31055,12 грн. пені за прострочення постачання товару та 620,76 грн. судового збору скасувати та позов в цієї частині задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Світло шахтаря" (61064, м. Харків, Профспілковий бульвар, 64; код ЄДРПОУ 22622328; п/р 26001070051, п/р 260030702966 в ХВ ПАТ "Кредитпромбанк" м. Харків, МФО 350727) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Північної електроенергетичної системи (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12; код ЄДРПОУ 00131624; п/р 260025845 ПАТ "Мегабанк" у м. Харків, МФО 351629, п/р 26000302811331 у філії Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків, МФО 351458) 31055,12 грн. пені, 620,76 грн. судового збору та 1748,62 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.
В іншій частині: рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 21.01.2013 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.