ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-10/13028-2012 15.01.13
За позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»
до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини»
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Чемерис М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Кожушко І.С. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 15 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
21 вересня 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на розгляд суду надійшла позовна заява № 9/226 від 22.08.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» заборгованості за договором про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 29.06.2010р. № 988 від 27 липня 2010 року в сумі 169 711,21 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч сімсот одинадцять гривень 21 копійку) з них пені - 85 666,90 грн. (вісімдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 90 копійок) та штрафу - 84 044,31 грн. (вісімдесят чотири тисячі сорок чотири гривні 31 копійку).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 29.06.2010р. № 988 від 27 липня 2010 року, зокрема, відповідач порушив умови відповідного правочину щодо своєчасної поставки позивачу товару, внаслідок чого останній звернувся до суду про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені та штрафу.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.10.2012 року.
12 жовтня 2012 року через канцелярію до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 310-787 від 11/10/2012р. разом з додатковими документами, який долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 16.10.2012р. від представника відповідача до суду надійшла заява про застосування строків позовної давності № 310-790 від 12/10/2012р., яка залучена судом до матеріалів справи № 5011-10/13028-2012.
В судовому засіданні 16 жовтня 2012 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 20 листопада 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.
19 листопада 2012 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання № 190 від 14.11.2012р., яке долучено судом до справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2012р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників позивача було відкладено до 04.12.2012р.
Розпорядженням від 04.12.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/13028-2012 за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року справа № 5011-10/13028-2012 прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 15.01.2013 року о 10:30.
Розпорядженням від 15.01.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/13028-2012 за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Закритого акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року судом ухвалено розглядати справу № 5011-10/13028-2012 в судовому засіданні призначеному на 15.01.2013р. о 10:30.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -
27 липня 2010 року між позивачем (надалі - Замовник або Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 29.06.2010р. № 988 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Замовника товар, а Замовник в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар.
Позивач зазначає, що 16.03.2011р. Замовником Продавцю було надано заявку на виготовлення та поставку товару, згідно якої Покупець виконав умови Договору щодо оплати товару у розмірі 50% - попередня оплата узгодженої партії товару в сумі 734 445,00 грн. від 17.03.2011 року за конвеєр та 600 316,5 грн. від 17.03.2011 року за перевантажувач, однак, Постачальник, у передбачений Договором та заявкою строк поставку товару, а саме протягом 90 календарних днів з моменту одержання заявки, тобто до 15.06.2011 року не здійснив, чим порушив умови Договору, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку за порушення строків поставки товару.
17.06.2011р. в порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листом № 70.ю.2011 в якому вимагав сплатити пеню та штраф за не поставку товару (належним чином засвідчена копія претензії міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму штрафних санкцій за порушення строків поставки товару відповідач не оплатив, у зв'язку з чим має заборгованість за Договором.
З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що письмової заявки щодо прийняття товару відповідач від позивача не отримував, а тому, за переконанням відповідача, не мало місце порушення зобов'язання, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій.
Окрім того, відповідач звернув увагу суду також на той факт, що господарськими судами вже неодноразово встановлювалось відсутність належних доказів які б підтверджували факт вручення листа-заявки від 16.03.11р.
Заперечуючи проти позовних вимог, у своєму відзиві, відповідач також вказує, що сплив строк позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вже було встановлено судом, 27 липня 2010 року між сторонами укладено договір про закупівлю за результатами відкритих тендерних торгів, проведених 29.06.2010р. № 988 згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Замовника товар, а Замовник в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар.
Пунктом 5.1. Договору сторони погодили умови та порядок розрахунків, зокрема, 50% попередня оплата узгодженої партії товару, 45% - на протязі 30 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати та 5% по факту поставки товару. Узгоджена партія товару - згідно письмової заявки від замовника про постачання.
Платіжними дорученнями: № 1160 від 17.03.2011р., № 1161 від 17.03.2011р., № 630 від 08.04.2011р., № 2954 від 08.04.2011р., № 1158 від 17.03.2011р., № 1159 від 17.03.2011р., № 2953 від 08.04.2011р., № 628 від 08.04.2011р. підтверджується факт здійснення позивачем на користь відповідача попередньої оплати у загальній сумі 2 669 523,00 грн. за поставку товару по Договору (копії платіжок в справі).
Згідно з накладними № 080208 від 08.08.2011р. та № 300606 від 30.06.2011р. та актами прийому-передачі від 08.08.2011р. та від 30.06.2011р. на суму 2 669 523,00 грн. перевантажувач та конвеєр були передані відповідачем позивачу (копії накладних та актів в справі).
Позивач стверджує, що відповідач вчасно поставку товару по заявці не здійснив, чим порушив умови Договору.
Пунктом 1.4. Договору встановлено, що Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження передбаченого чинним в Україні законодавством. Товар, що постачається - новий. Поставка товару відбувається дрібними партіями згідно заявок Замовника.
За п. 2.6. Договору строк поставки товару: на протязі 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту одержання письмової заявки від Замовника про можливість прийняти товар та виконання п. 5.1. договору.
Так, з конструкцій п.п. 1.4., 2.6. слідує, що поставка товару здійснюється Постачальником партіями з моменту одержання письмової заявки від Замовника про можливість прийняти товар та, одночасно, виконання останнім п. 5.1. договору.
Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2011р. у справі № 11/262, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012р. та постановою Вищого господарського сулу України від 31.05.2012р., в позовних вимогах Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» пені у розмірі 544 629,44 грн. та штрафу у розмірі 596 105,16 грн. за порушення строків поставки товару у задоволенні позову судом відмовлено повністю. В судовому рішенні № 11/262 господарський суд зазначив, що ухвалою суду від 22.09.2011 витребувано у позивача належним чином засвідчені копії письмових заявок про можливість прийняти товар та докази їх направлення відповідачу за договором № 988 про закупівлю за результатами відкритих торгів, проведених 29.06.2010 від 27.07.2010р. Позивачем не надано суду доказів належного виконання передбаченого п. 2.6 Договору обов'язку щодо направлення відповідачу письмової заявки про можливість прийняти товар. Господарський суд встановив той факт, що посилання позивача на лист № 12/42 від 16.03.2011р. як на заявку про поставку товару є необґрунтованим, оскільки не подано доказів його направлення відповідачу. З наявної у матеріалах справи копії вказаного листа вбачається, що адресований відповідачу лист був вручений іншій особі - ТОВ «НВК «Гірничі машини», про що свідчить відмітка останньої про реєстрацію вхідної кореспонденції.
Таким чином, встановленим рішенням господарського суду є факт не подання доказів направлення позивачем листа № 12/42 від 16.03.2011р. відповідачу про можливість прийняти товар за Договором та про адресування відповідного листа іншій особі - ТОВ «НВК «Гірничі машини».
У відповідності з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не подано доказів належного виконання передбаченого п. 2.6 Договору обов'язку щодо направлення відповідачу письмової заявки № 12/42 від 16.03.2011р. про можливість прийняти товар за Договором.
З наявного в матеріалах справи фіскального чеку № 3600 від 17.06.2011р. суд унеможливлений дійти одностайного висновку щодо направлення позивачем відповідачу та отримання останнім листа-претензії № 70.ю.2011 від 17.06.2011р.
За таких обставин, передача товару за Договором була проведена відповідачем до часу направлення такої заявки, що умовами відповідного правочину не заборонено. При цьому, прострочення виконання свого обов'язку відповідачем допущене не було.
З огляду на те, що за умовами Договору настання строку поставки залежить від одержання відповідачем письмової заявки позивача щодо готовності прийняти товар, а судом встановлено, що вказані заявки позивачем відповідачу не надавались, то підстави вважати, що відповідачем було допущено прострочення виконання свого обов'язку щодо поставки товару відсутні, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків поставки.
Щодо викладених у відповідачем у відзиві обставин про пропущення позивачем строків позовної давності для звернення до суду то суд зазначає, що викладені відповідачем у відзиві відповідні твердження є необґрунтованими.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 21.01.2013р.
Суддя О.В. Котков