номер провадження справи 34/127/12
Запорізької області
69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4
Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88
13.01.13 Справа № 5009/4727/12
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.
За участю представників сторін: від позивача -Цебер О.Ю., на підставі довіреності № 26 від 15.06.12 р., Горохов С.О., довіреність № 67а від 25.12.12 р.; від відповідача -не з'явився.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/4727/12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД»(71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 44-Б, скорочено ТОВ «ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД»);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТБУД ЛТД А»(71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 44-Б, скорочено ТОВ «МОНОЛІТБУД ЛТД А»);
про стягнення суми.
Сутність спору:
ТОВ «ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД»заявлено позовні вимоги до ТОВ «МОНОЛІТБУД ЛТД А»про стягнення заборгованості за договором оренди № 23-2/11 від 07.10.11 р. в розмірі 166019,21 грн.
Ухвалою господарського суду від 18.12.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4727/12, якій присвоєно номер провадження 34/127/12, справу призначено до розгляду на 16.01.2013 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч п. 3.1 договору оренди № 23-2/11 від 07.10.11 р., орендар у період дії договору оренди свої зобов'язання в частині проведення розрахунків за оренду майна виконував не в повному обсязі, за період з 01 травня 2012 р. по 30 вересня 2012 р. утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 166019,21 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД»посилається на ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 759, 762, 763, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54, 55, 56 Господарського процесуального кодексу України.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлений позов, просили його задовольнити.
ТОВ «МОНОЛІТБУД ЛТД А», відповідач по справі, відзиву на позов не надало, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 27.12.12 р.
ТОВ «ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД»також було заявлено клопотання про прийняття заходів з метою забезпечення позову № 62а від 03.12.12 р., яким позивач просив накласти арешт на майно, що належить ТОВ «МОНОЛІТБУД ЛТД А».
Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Отже, аналіз приписів закону, який регулює порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Згідно п. 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Позивачем не надано жодного доказу наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову, тому в задоволенні вищевказаного клопотання суд відмовляє.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За клопотанням представників позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, суд
07.10.2011 р. ТОВ «ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД»(орендодавець) та ТОВ «МОНОЛІТБУД ЛТД А»(орендар) укладено договір оренди № 23-2/11 (далі договір № 23-2/11), відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування на умовах оренди майно, перелік якого вказується у Додатках № № 1, 2, 3 до даного договору. Загальна вартість предмету договору, що передається в оренду, становить 2 467 333,41 грн. Майно передається в оренду з виробничою метою. (п. п. 1.1, 1.2 договору № 23-2/11 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 3 від 04.04.2012 р.).
Відповідно до п. 2.1 договору № 23-2/11, вступ орендаря у право користування майном настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту приймання-передачі вказаного майна.
Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі вказаного майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором (п. 2.3 договору № 23-2/11).
Майно за актом приймання - передачі по договору оренди від 07.10.2011 р. було передано орендарю.
За поясненнями позивача, всупереч п. 3.1 договору № 23-2/11 свої зобов'язання в частині проведення своєчасних розрахунків за оренду майна відповідач виконав не в повному обсязі, за період з 01 травня 2012 р. по 30 вересня 2012 р. утворилася заборгованість по орендній платі в сумі 166019,21 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, правочин по даній справі є договором оренди.
У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно п. 3.1 договору № 23-2/11, орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним періодом.
Таким чином, кінцевим строком сплати орендної плати відповідачем є 10 число місяця, наступного за звітним місяцем.
Додатковою угодою № 3 від 04.04.2012 р. до договору № 23-2/11 внесено зміни до п. 3.2 договору, який викладено у наступній редакції: «Розмір орендної плати за місяць оренди складає: 33 344,30 грн. (тридцять три тисячі триста сорок чотири грн. 30 коп.)».
Пунктом 3.3 договору № 23-2/11 встановлено, що розмір орендної плати, за кожний наступний місяць розраховується шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
За період з 01 травня 2012 р. по 30 вересня 2012 р. (дата закінчення строку дії договору) відповідачеві нараховано 166019,21 грн. орендної плати: за травень 2012 р. - 33390,32 грн.; за червень 2012 р. - 33290,16 грн.; за липень 2012 р. - 33190,28 грн.; за серпень 2012 р. - 33123,91 грн.; за вересень 2012 р. - 33024,54 грн.
Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення орендної плати в розмірі 166019,21 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
У зв'язку із внесенням позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», переплачена сума судового збору підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД»за ухвалою суду.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТБУД ЛТД А»(71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 44-Б, ідентифікаційний код юридичної особи: 37122168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОДАРБУД ЛТД»(71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 44-Б, ідентифікаційний код юридичної особи: 36879407) 166019 (сто шістдесят шість тисяч дев'ятнадцять) грн. 21 коп. заборгованості, 3320 (три тисячі триста двадцять) грн. 38 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.01.13 р.
Суддя А.О. Науменко