номер провадження справи 34/123/12
Запорізької області
69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4
Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88
09.01.13 Справа № 5009/4586/12
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Шевейко Р.І.
За участю представників: від позивача: Крутас О.І., довіреність від 02.01.2013 р.; від відповідача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2 від 22.10.1998 р.;
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/4586/12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія»(69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду / вул. Грязнова, 40/7, прим. 37, скорочено ТОВ «Запорізька пивна компанія»)
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, скорчено ФОП ОСОБА_2.)
про стягнення суми
Сутність спору:
ТОВ «Запорізька пивна компанія»заявлено позовні вимоги до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 4000 грн. вартості неповернутої зворотної тари за договором поставки продукції № ЗПК-0454 від 01.03.2011 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4586/12, якій присвоєно номер провадження 34/123/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 09.01.2013 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.03.2011 р. між ТОВ «Запорізька пивна компанія»та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір поставки продукції № ЗПК-0454, на підставі якого позивач зобов'язався поставити продукцію відповідачу, а відповідач зобов'язався своєчасно прийняти цю продукцію, оплатити її вартість на умовах даного договору та повернути зворотну тару в строк та на умовах, передбачених цим договором. На виконання вимог договору згідно товарно-транспортної накладної №10000005114 від 30.06.2011 р. позивачем була поставлена відповідачу продукція та передана в тимчасове користування зворотна тара: кеги «Оболонь»об'ємом 30 л. (2 шт.), балон вуглекислотний «Оболонь»об'ємом 10 л. (1 шт.). Пунктом 1 розділу II договору передбачений обов'язок відповідача повернути зворотну тару позивачу в строк та на умовах, передбачених даним договором. Пунктом 6 розділу II договору встановлений строк повернення зворотної тари відповідачем. Так, вся зворотна тара повинна бути повернута відповідачем в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше: 7 діб - для теплих місяців (квітень вересень), 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень - березень), вуглекислотні балони - в термін не більше 30 діб. Оскільки зворотна тара, передана за вищезазначеною товарно-транспортною накладною відповідачем, в порушення договору повернута не була, за відповідачем обліковується заборгованість за неповернуту зворотну тару на суму 4000 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Запорізька пивна компанія»посилається на ст. ст. 526, 611, 615, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 1, 2, 12, 54 ГПК України.
Представник ТОВ «Запорізька пивна компанія»в судовому засіданні підтримала заявлений позов та просила його задовольнити.
ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що не має можливості повернути зворотну тару у зв'язку із тим, що вона згоріла під час пожежі, яка виникла 29.08.2012 р. в приміщенні кухні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку із коротким замкненням холодильника «Оболонь»з послідуючим горінням, на підтвердження чого відповідач надав довідку Заводського районного відділу м. Запоріжжя Головного управління Держтехногенбезпеки в Запорізькій області № 21 від 09.10.2012 р.
За заявою представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
01.03.2011 р. ТОВ «Запорізька пивна компанія»(постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) укладено договір поставки продукції № ЗПК-0454 (далі-договір).
Відповідно до п. 1. договору, позивач зобов'язався поставляти продукцію відповідачу згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язався своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Замовлення передається позивачу в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо).
Пунктом 2 розділу І договору передбачено, що під терміном продукція в даному договорі сторони розуміють: пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ЗАТ «Оболонь», ДП «Пивоварня Зіберта», ВАТ «Охтирський пивоварний завод», ДП «Красилівське», ЗАТ «Бернадський пиво комбінат»та ВАТ «Севастопольський пиво безалкогольний завод».
Згідно із п. 3 розділу І договору, продукція доставляється централізовано транспортом позивача або, за бажанням відповідача, шляхом самовивозу зі складу позивача. Місце доставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття відповідачем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна.
Пунктом 1 розділу ІІ договору передбачено, що позивач передає в тимчасове користування ящики, піддони, кеги та балони (надалі -зворотна тара) відповідачу відповідно до переліку та виключно в межах лімітів передачі зворотної тари, погоджених сторонами в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач зобов'язується повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пунктів 6-7 розділу ІІ договору, відповідач зобов'язаний повертати позивачу 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернена відповідачем позивачу в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, кеги -в термін не більше: 7 діб -для теплих місяців (квітень-вересень); 14 діб -для прохолодних місяців (жовтень-березень), вуглекислотні балони -в термін не більше 30 діб. Покупець зобов'язується протягом одного календарного дня повернути наявні залишки зворотної тари, зокрема, в разі письмової вимоги позивача, якщо відповідачем порушено умови даного договору. Ризик випадкового знищення та (або) пошкодження зворотної тари несе відповідач з моменту її отримання та до моменту її повернення позивачу.
У відповідності до п. 6 розділу ІІІ договору, в разі неповернення відповідачем зворотної тари в обумовлені терміни, відповідач на вимогу позивача відшкодовує позивачу заставну ціну зворотної тари (згідно умов цього договору).
Пунктом 3 розділу ІІ договору передбачено, що заставна ціна на зворотну тару вказується у накладних.
Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2011 р. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах. В частині зобов'язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань (п. 6 розділу І договору).
30.06.2011 р. позивачем передана відповідачу зворотна тара, а саме: балон вуглекислотний «Оболонь»об'ємом 10 л. (1 шт.) за ціною 1000 грн. без ПДВ та кеги «Оболонь»об'ємом 30 л. (2 шт.) за ціною 1166,67 грн. за 1 шт. без ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 10000005114 від 30.06.2011 р. (а.с. 9).
19.09.2012 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення вищезазначеної зворотної тари або відшкодування її вартості у розмірі 4000 грн. з ПДВ.
У зв'язку із неповерненням відповідачем зворотної тари та невідшкодуванням її вартості, позивачем заявлена дана позовна заява.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.
У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами ст. 685 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов'язання. Товар повинен бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а за їх відсутності - способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування, якщо договором купівлі-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За приписами п. 1 розділу ІІ договору, позивач передає в тимчасове користування ящики, піддони, кеги та балони (надалі -зворотна тара) відповідачу відповідно до переліку та виключно в межах лімітів передачі зворотної тари, погоджених сторонами в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач зобов'язується повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Відповідач зобов'язується забезпечити повне збереження схоронності зворотної тари, що передана в тимчасове користування позивачем, не змінювати за власною ініціативою місце зберігання зворотної тари, письмово погоджувати з постачальником нові місця зберігання зворотної тари, не передавати свої права та обов'язки по даному договору третім особам.
У відповідності до пунктів 6-7 розділу ІІ договору, відповідач зобов'язаний повертати позивачу 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернена відповідачем позивачу в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, кеги -в термін не більше: 7 діб -для теплих місяців (квітень-вересень); 14 діб -для прохолодних місяців (жовтень-березень), вуглекислотні балони -в термін не більше 30 діб. Покупець зобов'язується протягом одного календарного дня повернути наявні залишки зворотної тари, зокрема, в разі письмової вимоги позивача, якщо відповідачем порушено умови даного договору. Ризик випадкового знищення та (або) пошкодження зворотної тари несе відповідач з моменту її отримання та до моменту її повернення позивачу.
Як передбачено п. 6 розділу ІІІ договору, в разі неповернення відповідачем зворотної тари в обумовлені терміни, відповідач на вимогу позивача відшкодовує позивачу заставну ціну зворотної тари (згідно умов цього договору).
Пунктом 3 розділу ІІ договору передбачено, що заставна ціна на зворотну тару вказується у накладних.
30.06.2011 р. позивачем передана відповідачу зворотна тара, а саме: балон вуглекислотний «Оболонь»об'ємом 10 л. (1 шт.) за ціною 1000 грн. без ПДВ (з ПДВ вартість складає 1200 грн.) та кеги «Оболонь»об'ємом 30 л. (2 шт.) за ціною 1166,67 грн. за 1 шт. без ПДВ (з ПДВ вартість складає 1400 грн.), що підтверджується товарно-транспортною накладною № 10000005114 від 30.06.2011 р. (а.с. 9).
19.09.2012 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу вих. № 105 від 19.09.2012 р. про повернення вищезазначеної зворотної тари або відшкодування її вартості у розмірі 4000 грн. з ПДВ, що підтверджується фіскальним чеком № 0965 від 19.09.2012 р. (а.с. 10, на звороті).
Відповідач, в порушення умов договору поставки продукції № ЗПК-0454 від 01.03.2011 р., зворотну тару не повернув.
Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів відшкодування заставної ціни зворотної тари, вимога позивача про стягнення 4000 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає задоволенню.
Що стосується доводів відповідача з приводу того, що спірна зворотна тара згоріла у зв'язку із коротким замкненням холодильника «Оболонь», слід зазначити, що це не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку відшкодування заставної ціни зворотної тари, а може бути підставою для подання окремої позовної заяви про стягнення спричинених відповідачу збитків, у разі їх наявності.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія»(69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду / вул. Грязнова, 40/7, прим. 37, ідентифікаційний код юридичної особи: 37407653) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. заборгованості, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.01.2013 р.
Суддя А.О. Науменко