ун. № 2608/18201/12
пр. № 2/759/1074/13
21 січня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - П'ятничук І.В.,
при секретарі - Іванові К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Позивач ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Будмеханізація" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просив постановити рішення, яким стягнути з останнього заборгованість за договором позички в розмірі 23600 грн. 00 коп., посилаючись на те, що 24.06.2008р. між сторонами було укладено договір позички № 620, відповідно до якого позивачем відповідачу було надано позичку в розмірі 100000 гривень на термін 50 місяців з 01.08.2008р. по 30.09.2012р. на ремонт квартири, свої зобов'язання щодо надання коштів виконані в повному обсязі. 30.06.2011р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору позички №620 від 24.06.2008р., якою був узгоджений графік виплати неповернутої суми коштів позивачу у розмірі 27600 грн. 00 коп., відповідно відповідачем було сплачено тільки 4000 грн. 00 коп., та станом на 31.10.2012р. відповідачем умови договору позички виконані лише частково, тому позивач вимушений звернутись з вказаним позовом до суду та відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 1049 ЦК України, просив задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на не виконання в повному обсязі відповідачем умов договору позички та додаткової угоди до нього.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, вказував на відсутність необхідних коштів та матеріальні труднощі в його сім'ї, внаслідок чого не мав можливості щодо виконання взятих зобов'язань відповідно до договору.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24.06.2008р. між сторонами було укладено договір позички № 620, відповідно до якого позивачем відповідачу було надано позичку в розмірі 100000 гривень на термін 50 місяців з 01.08.2008р. по 30.09.2012р. для оплати витрат на ремонт квартири (а.с. 3).
Відповідно до договору, кошти в рахунок повернення позички повертались шляхом відрахувань з заробітної плати відповідача.
09.04.2010р. відповідно до наказу № 126-к про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 був звільнений позивачем з роботи за угодою сторін (а.с. 6).
Між сторонами 30.06.2011р. укладено додаткову угоду №2 до договору позички №620 від 24.06.2008р., якою був узгоджений графік виплати неповернутої суми коштів позивачу у розмірі 27600 грн. 00 коп. (а.с. 4).
Відповідно до прибуткового касового ордеру № 46 від 10.08.2011р. ОСОБА_1 сплатив лише 4000 грн. 00 коп. в рахунок погашення боргу за липень, серпень 2011р. (а.с. 5), в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 23600 грн. 00 коп.
Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення боргу, як це було визначено договором та додатковою угодою.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи наведене, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено судом, відповідачем не виконано свої договірні зобов'язання перед позивачем.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача ДП "Управління баштових кранів" ВАТ "Будмеханізація" і понесені останнім судові витрати в розмірі 236 грн. 00 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 11, 16, 192, 530, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
Позов Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, на користь Дочірнього підприємства "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (04655, м.Київ, вул. Лебединська, буд. 2, р/р 26007513611001 в ПАТ "Асвіо Банк", МФО 353489, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04012856) суму заборгованості в розмірі 23 600 грн. 00 коп., а також сплачений судовий збір в розмірі 236 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 23 836 грн. (двадцять три тисячі вісімсот тридцять шість грн.) 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя: