Справа № 1516/5808/2012 року
Провадження по справі № 2/505/302/2013 року
"16" січня 2013 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Фабіжевського С.А.
при с е к р е т а р і -Рудій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Липецької сільської Ради Котовського району Одеської області про визнання права власності за набувальною давністю,
Позивачка звернулася до суду з позовом, при цьому наполягала на визнанні за нею, позивачкою, права приватної власності за набувальною давністю на житловий будинок з відповідними господарчими спорудами і будівлями по АДРЕСА_1.
Позивачка позов підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини викладені у позовній заяві, та наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача позов визнав у повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивачка з самого свого народження, 27 вересня 1991 року, мешкає в житловому будинку по АДРЕСА_1. Спочатку вона там мешкала з батьками, а потім після їх смерті залишилася в житловому будинку і продовжує там мешкати.
Позивачка проживає в спірному будинку, щорічно сплачує податок на землю та інші періодичні платежі.
Відповідно до вимог ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом пяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Відповідно до ст. 344 ч.2, особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до Ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2008 року відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Судовою практикою (Постанова Вищого господарського суду України від 6 червня 2007 р. у справі № 3/269) визначено наступні положення: відповідно до п.п. 1, 4, 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.04 р. ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи, що відкрите і безперервне володіння позивачкою житловим будинком з відповідними господарчими спорудами і будівлями по АДРЕСА_1 значно перевищує 10 років, то вона, позивачка, має право на визнання за нею права власності на зазначений вище житловий будинок.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 212, 215 ЦПК України, ст. 344 ЦК України, суд -
Визнати за ОСОБА_2 права приватної власності за набувальною давністю на житловий будинок з відповідними господарчими спорудами і будівлями по АДРЕСА_1.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
С у д д я - С.А. Фабіжевський