Справа №1490/5910/12 24.01.2013 24.01.2013 24.01.2013
Провадження № 11-784-87-2013 року Головуючий 1-ї інстанції
Категорія: ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Якименко Л.М.
КК України Доповідач апеляційного суду
Маркова Т.О.
24 січня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Погорєлової Г.М.
суддів: Міняйло М.П., Маркової Т.О.
за участю прокурора: Артеменко Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2012 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Доманівка, Миколаївської області, раніше судимий: 17.11.2011 р. Доманівським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України враховуючи вказаний вирок та вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2011 року, яким його засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2011 року і за сукупністю вироків призначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець смт. Доманівка, Миколаївської області, раніше судимий: 1) 13.10.2006 р. Доманівським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ст. 75, ст. 76 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, крім того, постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 13.10.2006р. до неповнолітнього ОСОБА_4 були застосовані примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері за вчинення злочину, передбаченого ст. 297 КК України, 2) 07.02.2008 р. Доманівським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки 10 місяців позбавлення волі. Звільнений з Дубенської ВК Рівненської області за відбуттям строку,
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік за умови, що протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину і буде повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця свого проживання, роботи або навчання та не буде виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу вказаного органу.
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що в ніч з 19.05.2011 р. на 20.05.2011 р. з метою вчинення крадіжки, проник на територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, належного особі похилого віку ОСОБА_5, де із приміщення сараю викрав: електродвигун 0,5 кв, металевий станок, крім того з території двору викрав косу і алюмінієве корито, все переніс до себе додому, розпорядившись викраденим на власний розсуд та завдавши матеріальні збитки потерпілому на суму 540 грн.
Продовжуючи злочинну діяльність, в ніч з 23.05 на 24.05.2011р., з метою крадіжки чужого майна, ОСОБА_3 вдруге проник на територію домоволодіння ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 та викрав із приміщення сараю 2 металеві бідони, ємністю по 40 літрів кожен, завдавши збитки потерпілому на суму 200 грн.
В ніч на 14.06.2011 р. ОСОБА_3 знову проник на територію домоволодіння ОСОБА_5 та викрав із приміщення гаража шість алюмінієвих бідонів, вартістю по 100 грн. кожен, чим завдав збитків потерпілому на суму 600 грн.
Всього по трьом епізодам крадіжок приватного майна ОСОБА_5, потерпілому завдано збитків на загальну суму - 1340 гривень, з яких добровільно відшкодував 600 грн.
В ніч з 04.05.2012р. на 05.05.2012р. засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за попередньою змовою, з метою викрадення металевої труби, мотоциклом «Юпітер» під керуванням ОСОБА_4, приїхали в село Новолікарське Доманівського району Миколаївської області, де біля житлового будинку ОСОБА_7 за допомогою металевого лому, належного ОСОБА_3, викопали металеву трубу, яку погрузили на мотоцикл, вивезли із села та розпорядилися викраденим на власний розсуд.
В період досудового слідства підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_3 засипали рів, утворений на місці виритої труби діаметром 50 см. І довжиною 5 метрів, чим усунули негативні наслідки від крадіжки водовідвідної труби.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить змінити вирок суду, призначивши йому покарання у вигляді виправних робіт за місцем основної роботи. Апелянт вважає, що призначене судом покарання є несправедливим внаслідок суворості, так як він повністю визнав себе винним, щиро розкаявся, працевлаштувався, одружився, має на утриманні дитину та дружину, а також матір - інваліда 3-ої групи. Також апелянт зазначає, що трудовий колектив з місця його роботи просить не застосовувати до нього покарання у вигляді позбавлення волі.
В запереченнях на апеляцію прокурор просить залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду без змін.
Прокурор зазначає, що при призначенні засудженому покарання, суд врахував обставини вчинення ним злочину, характеристику його особи, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, які відповідають мірі призначеного покарання.
Також судом враховано і те, що ОСОБА_3 будучи засудженим до 3 років позбавлення волі та відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки на шлях виправлення не став, вчинив новий злочин.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини злочину, викладені у вироку, кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 185, 185 ч. 3 КК України судом встановлено правильно на підставі досліджених в судовому засіданні доказів і апелянтом не оспорюються.
Призначаючи покарання, суд відповідно до вимог ст. 65, 71 КК України врахував як характер і тяжкість вчинених ним злочинів, які відноситься до злочинів середньої тяжкості та тяжких, так і дані, що характеризують особу засудженого посередньо. Крім того, судом враховано щире каяття та сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданих збитків та усунення негативних наслідків злочину, знаходження на утриманні засудженого дружини та малолітньої дитини. Судом також враховано, що засуджений з 27.07.2012 року працевлаштувався підсобним працівником на підприємстві ТОВ «Вікторія» та проживає разом з матір'ю, яка є інвалідом 3 групи та працює.
А тому покарання засудженому призначено згідно санкції ст. 185 ч. 2, 3 КК України і є справедливим і достатнім для його виправлення. Призначення саме такої міри покарання у вироку належно мотивовано, тому не можна погодитись з доводами апеляції про те, що призначене засудженому покарання є надто суворим.
Доводи засудженого про призначення більш м'якого виду покарання, а саме виправних робіт є безпідставними, оскільки відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 26 ч.5 постанови "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 23.10.2003 року № 7 у разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.
Як вбачається із матеріалів справи, достатніх підстав для призначення ОСОБА_3, більш м'якого покарання, а саме виправних робіт, немає.
З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного судом покарання, у зв'язку з чим апеляцію засудженого слід залишити без задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення. Вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуюча:
Судді: