Справа № 212/12939/2012
10.01.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Липовської Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання правочину недійсним та стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання правочину недійсним, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 11.08.2010 року він, за пропозицією начальника підрозділу примусового виконання судових рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4, власноручно написав заяву про повернення виконавчого листа по справі № 2-а-206/09/0205 від 14.06.2010 року, виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка здійснити йому перерахунок та виплату пенсії як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач стверджує, що даний правочин, а саме написання заяви від 11.08.2010 року, він здійснив під впливом обману з боку посадових осіб відповідача, які переконали у доцільності подібних дій. Однак, згодом з'ясувалось, що внаслідок написання такої заяви, вищевказане судове рішення перестало виконуватись управлінням Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду із позовом, в якому ОСОБА_1 просить суд визнати написану ним заяву недійсною як таку, що вчинена під впливом обману. Крім того, позивач вважає, що йому було завдано матеріальної шкоди, розмір якої складається із загальної суми недоотриманої ним пенсії, внаслідок невиконання судового рішення після повернення йому виконавчого листа, що складає 46 436,00 грн., а в силу вимог частини 2 статті 230 Цивільного кодексу України, розмір матеріальної шкоди позивач оцінює у 92 872,00 грн. Також позивач просить стягнути на його користь моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 3000,00 грн.
Згідно заяви від 28.11.2012 року (а. с. 26), позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути на його користь 100 761,60 грн. матеріальної шкоди та 3000,00 моральної шкоди.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача Комлєва О.М. позов не визнала як безпідставний, мотивуючи тим, що написана позивачем заява від 11.08.2010 року не є причиною зменшення розміру його пенсії, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
В ході судового розгляду по справі встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.11.2009 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринка Вінницької області та зобов'язано відповідача здійснити йому перерахунок пенсії у розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 22.05.2008 року на подальший термін.
14.06.2010 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області по даній справі було видано виконавчий лист № 2-а-206/09/0205, який в подальшому був поданий ОСОБА_1 для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, а саме підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.
11.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся на ім'я начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 із письмовою заявою про повернення йому виконавчого листа по справі № 2-а-206/09/0205 щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області здійснити перерахунок пенсії.
Відповідно до положень статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Пунктом 20 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Норми статті 230 Цивільного кодексу України не застосовуються щодо односторонніх правочинів.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили суду, що 11.08.2010 року вони, виконуючи пораду ОСОБА_1, написали заяви про повернення їм виконавчих листів про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області провести перерахунок пенсії. ОСОБА_1 в свою чергу пояснив їм, що написати дану заяву його переконала начальник підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що беручи до уваги велику кількість виконавчих проваджень, які перебували на виконанні у підпорядкованому їй на той час підрозділі державної виконавчої служби, вона не пам'ятає конкретних обставин, за яких позивач написав на її ім'я заяву від 11.08.2010 року.
Заслухавши думку сторін та пояснення свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.06.2010 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області було видано виконавчий лист по справі № 2-а-206/09/0205 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 Позивачем даний виконавчий лист було пред'явлено на примусове виконання до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.
11.08.2010 року позивач написав власноручно заяву на ім'я начальника вказаного підрозділу державної виконавчої служби із проханням повернути йому виконавчий лист № 2-а-206/09/0205. Зазначена заява за своєю формою та змістом є одностороннім правочином, оскільки його вчинено лише однією стороною, а саме заявником.
Цивільний кодекс України передбачає можливість визнання правочину недійсним як такого, що вчинений під впливом обману за умови, якщо одна із сторін свідомо ввела іншу сторону в оману щодо обставин, що мають суттєве значення для правочину. Тобто, для визнання правочину недійсним як такого, що вчинений під впливом обману, повинна бути наявність двох чи більше сторін.
Зазначена позиція також знайшла своє відображення і у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року, в пункті 20 якої зазначено, що норми статті 230 Цивільного кодексу України не застосовуються щодо односторонніх правочинів.
Оскільки з наведених підстав не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання заяви від 11.08.2010 року недійсною як такої, що вчинена під впливом обману, не можуть бути задоволені, як похідні, інші позовні вимоги, а саме про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 202, 230 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 30, 60, 88, 212 -214, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів після його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя: