Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-6742/11/0170/9
21.01.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Дудкіної Т.М. ,
Цикуренка А.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 06.09.2012 у справі № 2а-6742/11/0170/9
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтелеком" (вул. Петровська Балка, 7, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтелеком" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005262301 від 25.05.2011, відповідно до якого нараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 31190,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 7797,50 грн., що прийнято відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтелеком", вирішено питання про судові витрати.
На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили. Відповідно до пункту 2 частини першої статі 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Розглянувши справу в порядку статтей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтелеком"(далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим(далі-відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0005262301 від 25.05.2011, відповідно до якого позивачу нараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 31190,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 7797,50 грн.
Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що укладені із ПП «Севелітстрой» угоди мали реальний характер, податковий кредит з податку на додану вартість сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, тому спірне податкове повідомлення-рішення винесене не на підставі чинного законодавства, що не відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як свідчать матеріали справи відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 №0005262301 про нараховування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 31190,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 7797,50 грн.
Передумовою нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість став акт від 11.05.2011 №5850/2304/33581583 позапланової документальної невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» за грудень 2010 року.
Перевіркою встановлені порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 пунктів 7.4, 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 31190,00грн.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року віднесені суми з податку на додану вартість у розмірі 31190,00грн. по угодам з ПП «Севелітстрой» про виконання ремонтних робіт та придбання товару.
Неспроможними визнаються посилання в апеляційній скарзі про те, що ПП «Севелітстрой» надавались податкові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, операції з придбання ПП «Севелітстрой» від ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родина ХХІ» товару та послуг є нікчемними, також нікчемними є операції з реалізації на адресу покупців через наступне.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що перевірка здійснювалася лише на підставі наданих у податкових деклараціях з податку на додану вартість даних, з урахуванням обставин, наведених у акті перевірки ПП «Фрегат ХХІ» та ПП «Родина ХХІ», що не є достатнім для визначену правочину нікчемним.
Не заслуговують на увагу твердження в апеляційній скарзі про те, що укладені позивачем із своїми контрагентами правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також про недійсність даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року про обсяги придбання та продажу, а отже і про недійсність задекларованих позивачем податкового кредиту та зобов'язань, оскільки вони ґрунтуються лише на інформації, яка була зазначена у базі даних державної податкової інспекції, податковій декларації - без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що на підтвердження отримання послуг від ПП «Севелітстрой» позивачем були надані відповідні: договори, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення.
Слід зазначити, що згідно даних судово-економічної експертизи (висновок №199/11 від 05.07.2012), документами первинного бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтелеком" у повному обсязі підтверджуються факти здійснення позивачем господарських операцій з придбання та оплати ремонтних робот та товарів на суму 187140,80грн. з податку на додану вартість за договорами, які визначені в акті перевірки відповідача, як нікчемні.
Судова колегія дослідивши висновок експерту, оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.
Згідно з висновком експертизи, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача висновки за актом перевірки щодо заниження податку на додану вартість за грудень 2010року на суму 31190,00грн. не підтверджується у повному обсязі.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивачем до складу податкового кредиту включена сума у розмірі 31190,00грн. по угодам з ПП «Севелітстрой» з виконання ремонтних робіт та придбання товару, що підтверджується відповідними податковими накладними. Отже, позивачем дотримані вимоги підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України «про податок на додану вартість» щодо обґрунтованості формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушень щодо його заниження у розмірі 31190,00грн.
Колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги щодо нікчемності правочинів, оскільки відповідачем не доведено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.
Слід зазначити, що невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку. Більш того, недостовірність жодного з цих документів не встановлена.
Оскільки судом першої інстанції безперечно встановлено реальне виконання сторонами правочинів, тому твердженя заявника апеляційної скарги щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.
Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги про те, що контрагенти ПП «Севелітстрой» не виконують належним чином свої зобов'язання, а саме: ПП «Родіна ХХІ» та ПП «ФрегатХХІ» не знаходиться за юридичною адресою, та їх Свідоцтва платника податку на додану вартість були анульовані 14.03.2011, оскільки якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Колегія суддів зазначає, що висновком експертизи підтверджено, товари та ремонтні роботи, придбані позивачем у ПП «Севелітстрой» у грудні 2010 року, були використані у власній господарській діяльності позивача, а саме: були в подальшому реалізовані (передані в оренду) з отриманням доходу, що також є підтвердженням реальності операцій з придбання товарів та ремонтних робіт (аналогічна думка викладена в ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.11.2011 по справі №К-31509/10).
Заявником апеляційної скарги не враховано, що відсутність у ПП «Севелітстрой» достатніх основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, необхідних для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ним господарські операції з поставки ремонтних робіт та товарів: адже транспорт, виробничі потужності та необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду з суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами.
Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти наявність транспорту, виробничих потужностей та інших необоротних активів ПП «Севелітстрой», а тим більше - його постачальника, а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту позивача від наявності вказаних параметрів у ПП «Севелітстрой» та його постачальників (аналогічна думка викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 по справі №К/9991/81953/11, в ухвалах Вищого адміністративного суду України: від 26.10.2011 по справі №К-26345/10, від 13.01.2011 по справі №К- 28642/10, від 23.11.2011 по справі №К/9991/49204/11).
Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0005262301 від 25.05.2011 не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2012 у справі № 2а-6742/11/0170/9 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Т.М. Дудкіна
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко