Справа № 2270/5957/12
Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
16 січня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Сторчака В. Ю.
за участю секретаря: Александрової К.В.
представників сторін;
апелянта - Марчук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Замкової виправної колонії управління Державної пенітанціарної служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Замкової виправної колонії управління Державної пенітанціарної служби до Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області про визнання нечинною та скасування вимоги , -
У вересні 2011 року Замкова виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про визнання не чинними та скасування Вимоги № 3-33/1918 від 23.08.2012 року.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 16.10.2012 року у задоволенні вказаного позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Мотивуючи апеляційні вимоги скаржник наголошував на помилковості висновків суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваної Вимоги № 3-33/1918 від 23.08.2012 року. Зокрема апелянт стверджував про незаконність п.3 вищевказаної вимоги, мотивуючи це тим, що фінансування Замкової ВК №58 з Державного бюджету проводиться не в повному обсязі, проведення ж експертно-грошової оцінки земель потребує значних фінансових витрат, які в установі відсутні.
18.01.2013 року до суду надійшли письмові заперечення Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, в яких відповідач стверджує про безпідставність тверджень апелянта, а відтак про правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник апелянта вимоги скарги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Шепетівської об'єднаної державної фінансовою інспекцією проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58) за період 2010-2011 роки та завершальний звітний період 2012 року. За результатами ревізії був складений акт № 3-35/30 від 26.07.2012 року.
На підставі акту № 3-35/30 від 26.07.2012 року апелянту були виставлені Вимоги № 3-33/1918 від 23.08.2012 року, а саме: п.3 Станом на 01.06.2012 року по бухгалтерському обліку ЗВК №58 на субрахунку 101 "Земельні ділянки"вартість земельних ділянок відображено по нормативно-грошовій оцінці на загальну суму 2019356,00 грн., чим порушено вимоги ст. 13 Закону України "Про оцінку земель"від 11.12.2003 року №1378- IV, яка і слугує предметом оскарження у даній справі.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що Державна фінансова інспекція в Хмельницькій області діяла в межах повноважень та спосіб передбачений Конституцією та законами України, оскаржувана вимога прийнята на підставі та на виконання вимог чинного законодавства, як наслідок виявлених порушень законодавства, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Так, п.3 спірної Вимоги № 3-33/1918 від 23.08.2012 року зобов'язано апелянта провести експертно-грошову оцінку земельних ділянок та відобразити в бухгалтерському обліку земельну ділянку по експертно-грошовій оцінці.
Матеріали справи свідчать, що 13.06.2012 року відповідачем надіслано лист №3-33/1215 від 13.06.2012 року для управління Держкомзему у Ізяславському районі щодо надання інформації по складу земель, які знаходяться у використанні ЗВК №58 та по відчуженню земель і передачі земель в оренду.
Управлінням Держкомзему у Ізяславському районі надано відповідь листом №01-14/957 від 21.06.2012 року відповідно до якого за ЗВК №58 на території Ізяславського району рахується 889,4 га земель.
Судом апеляційної встановлено, що по бухгалтерському обліку ЗВК № 58 на субрахунку 101 "Земельні ділянки" вартість земельних ділянок відображено по нормативно-грошовій оцінці на загальну суму 2019356,00 грн., без проведення експертно-грошової оцінки земельних ділянок.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про оцінку земель" експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої цієї статті; застави земельної ділянки відповідно до закону; визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвестиційного проекту на земельні поліпшення; визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі якщо вони вносяться до статутного фонду господарського товариства; визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (підприємства) з державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки; виділення або визначення частки держави чи територіальної громади у складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності; відображення вартості земельних ділянок та права користування земельними ділянками у бухгалтерському обліку відповідно до законодавства України; визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, встановлених законом або договором; рішення суду. У всіх інших випадках грошова оцінка земельних ділянок може проводитися за згодою сторін та у випадках, визначених цим та іншими законами України.
У розрізі наведеної правової норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваної Вимоги № 3-33/1918 від 23.08.2012 року, якою зобов'язано апелянта провести експертно-грошову оцінку земельних ділянок та відобразити в бухгалтерському обліку земельну ділянку по експертно-грошовій оцінці.
При цьому, судова колегія не бере до уваги посилання скаржника, що п.3 Вимоги не можливо виконати у зв'язку з недостатністю фінансування, оскільки відсутність фінансування не позбавляє обов'язку Замкову виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області провести експертно-грошову оцінку земельних ділянок у відповідності до ст.13 Закону України "Про оцінку земель".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Замкової виправної колонії управління Державної пенітанціарної служби залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П.
Сторчак В. Ю.