Справа № 408/5412/12
Провадження №2/210/223/13
"16" січня 2013 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі:
головуючого Валуєва В. Г.
при секретарі Булах К. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу у порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України без фіксації судового розгляду справи технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, що продовжують навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4) про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, що продовжують навчання. В обґрунтування позову вказала, що 23.08.1993 року між нею та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб Інгулецьким РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 167. Від цього шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 13.05.1999 року шлюб з відповідачем розірвано, проживають окремо, діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні. За рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу відповідач сплачував аліменти на дітей до досягнення ними повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_1 дітям виповнилося 18 років. Вони навчаються на другому курсі денної форми навчання на держбюджеті у Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України та потребують матеріальної допомоги. Оскільки відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, які продовжують навчання до досягнення ними 23 років, вона змушена звертатись до суду з даним позовом та просить суд винести рішення, яким стягнути на її користь аліменти з відповідача на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які продовжують навчання у розмірі 1 / 3 частини доходів відповідача до закінчення навчання дітей, а саме до 30 червня 2014 року, а рішення суду допустити до негайного виконання в межах платежів за один місяць.
У судовому засіданні сторони та треті особи не були присутні, але надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, при цьому позивач підтримує свої позовні вимоги та просить задовольнити їх у повному обсязі, а відповідач, посилаючись на скрутне матеріальне становище та наявність у нього інших утриманців, просить у задоволенні позову відмовити; треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги підтримують та просять задовольнити позов у повному обсязі.
Оскільки учасники процесу до суду не явились, суд розглядає справу у письмовому провадженні у порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України без фіксування судового розгляду справи технічним засобом.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням заяв сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З матеріалів справи вбачається, що 23.08.1993 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано Інгулецьким РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис № 167 (а.с. 9). Від цього шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яким ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 18 років (а.с.4-5). 13.05.1999 року шлюб з відповідачем розірвано (а.с. 10), що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 09.09.1999 року. Сторони проживають окремо, діти проживають з позивачем, що вбачається з довідки з місця проживання за № 412 від 11.06.2012 року (а.с. 11). Діти навчаються на другому курсі денної форми навчання на держбюджеті у Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України та кожна дитина отримує стипендію у розмірі 400 грн., яка індексується та з індексацією складає 546,80 грн. (а.с. 17-18). Заробітна плата позивача складає у середньому 1071 грн. на місяць з розрахунку: 35,70 грн. (середньоденна заробітна плата) х 30 днів (а.с. 19). У запереченнях на позов відповідач вказує, що не може працевлаштуватись, оскільки проживає у сільській місцевості, ніяких доходів не має, сам перебуває за нижчою межею бідності, існує за рахунок ведення натурального господарства, збирання грибів та випадкових заробітків. Його дружина також не працює, одержує від держави незначну допомогу за здійснення догляду за дитиною - інвалідом дитинства, на їх з дружиною утриманні знаходяться двоє тяжко хворих дітей, лікування яких постійно потребує значної суми коштів. Тому він, згідно ст. 199 СК України не має можливості надавати матеріальної допомоги їх з позивачем дітям, а тому у задоволенні позову просить відмовити, оскільки позивач не довела, що він має можливість надавати матеріальну допомогу їй на утримання їх повнолітніх дітей. З довідки з місця проживання відповідача вбачається, що його сім'я складається з нього, дружини та двох дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочки дружини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, дружини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.33). З довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с 38,39) вбачається. що станом на 06.12.2012 року відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований як фізична особа підприємець. Ні він, ні його дружина ОСОБА_7 не перебувають на обліку у Великобагачанському районному центрі зайнятості, що підтверджується довідками № 1510 від 29.11.2012 року та № 1538 від 06.12.2012 року (а.с. 40-41). Згідно свідоцтву про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_3 від 23.09.2002 року укладено шлюб між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_7, яка після укладення шлюбу лишила собі прізвище ОСОБА_2 (а.с. 42). У свідоцтві про народження дитини ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8, його батьком вказано ОСОБА_2 (а.с. 42). У свідоцтві про народження ОСОБА_6, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9, її батьком вказано ОСОБА_8 (а.с. 43), з медичної довідки (а.с. 52) вбачається, що вона хворіє, даних про удочеріння дитини відповідачем ОСОБА_2 суду не надано. Згідно довідці В.Багачанського УСЗН № 4491 за 12.2012 р. ОСОБА_7 виплачується допомога на дитину-інваліда, яка за 6 місяців 2012 року становить 2066,40 грн., тобто у середньому 344,40 грн. на місяць (2066,40 : 6). Дитина ОСОБА_5 дійсно є інвалідом дитинства, що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 (а.с. 45). Згідно медичних документів (а.с.46-51) дитина ОСОБА_5 є інвалідом дитинства, має вродженні вади серця, потребує постійного лікування та реабілітації. Враховуючи наведене, суд вважає можливим стягнути на користь позивача з відповідача аліменти у розмірі 1 / 4 частини його доходів на утримання повнолітніх дітей до закінчення ними навчання, оскільки згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітня дитина продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Дослідивши матеріали справи, суд врахував вимоги ст. 182 СК України щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, але вважає, що відповідачем частково доведена його неплатежеспроможність, оскільки відповідач є фізично здоровою особою, 1970 року народження, посилаючись на тяжкий матеріальній стан, не стоїть на обліку у центрі зайнятості населення, тобто не приймає ніяких заходів для свого працевлаштування. Суду не надано доказів того, що дитина його дружини - ОСОБА_6 не отримує аліментів від свого батька та повністю знаходиться на утриманні відповідача та своєї матері, а також доказів того, що від ведення натурального господарства відповідач не отримує ніякого доходу. Таким чином, суд вважає доведеним, що на утриманні відповідача є двоє утриманців: його дружина ОСОБА_7, яка не працює у зв'язку з доглядом за сумісною з відповідачем дитиною-інвалідом дитинства та син ОСОБА_5, тому вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача частково, та стягнути на її користь на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання аліменти у розмірі по 12,5% на кожну дитину, що загалом становить 25 %, тобто 1 \ 4 частину доходу відповідача, оскільки кожна дитина отримує стипендію у розмірі 546,80 грн., а позивач - мінімальну заробітну плату, що також не дорівнює прожиткового мінімуму на дитину, оскільки дохід сім'ї позивача складає 721,20 коп. на одну людину (1071 грн.(з/пл. матері-позивача) + 546,80 + 546,80 (стипендія дітей) = 2163,60 : 3 = 721,20 грн.). Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2013 рік, прожитковий мінімум на дитину до 18 років складає з 01.01.2013 року 1210 гривень, 30 % від якого складає 363 гривні.
На підставі наведеного та керуючись ст., ст. 181, 182, 183, 198, 199, 200 Сімейного кодексу, ст., ст.60, 88, 213-215, 223, 294, 367 п. 1 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4) про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, що продовжують навчання, задовольнити частково.
Стягнути з 30 липня 2012 року аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Чугуєв, Харківської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 1 / 4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дітьми 23 років за умови їх навчання в учбовому закладі, та на користь держави судовий збір у сумі 229,40 грн.
Рішення суду у частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у розмірі суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання до суду апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня проголошення рішення до суду не надійде апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В. Г. Валуєва