Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" січня 2013 р.Справа № 5023/5246/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом Приватного АТ "Страхова Група "ТАС", м. Київ
до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", м. Харків
про стягнення 11039,38 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Ігнатова Я.І., довіреність № ГО-11/378 від 19.12.2011 року;
відповідача - Коваленко А.О., довіреність № 1305 від 02.10.2012 року,
Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" 11039,38 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обгрунтовує необхідністю сплати відповідачем страхового відшкодування по ДТП.
Ухвалою суду від 20.11.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
30.11.12р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував з тих підстав, що позивачем не виконано вимоги договору №А0241595 від 17.11.11р. та не надано відповідачу всіх необхідних документів, які б підтверджували право особи на керування застрахованим транспортним засобом.
03.01.12р. представник позивача надав письмові пояснення по справі в яких вказав, що чинним законодавством передбачено можливість виплати страхового відшкодування без надання довіреності на право керування ТЗ.
Представник позивача в судовому засіданні 15.01.13р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.01.13р. заперечував проти позову в повному обсязі.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
06 березня 2012 року у м. Харків на вулиці Дарвіна біля будинку 3/5 сталася дорожньо - транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю двох транспортних засобів «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер АХ5331ВІ, під керуванням Петрова Сергія Івановича автомобілю «Nissan Tilda», державний реєстраційний номер АХ8803ВО, що належить Шустовій Вікторії Юріївні, під керуванням Шустова Владислава Володимировича.
Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні ушкодження. Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 18.06.2012 р. винним у скоєнні вищевказаної ДТП було визнано Петрова С.І.
Відповідач відповідно до умов полісу АА/1484989 від 30.04.2011 р. здійснював страхування цивільно - правової відповідальності Петрова С.І. під час керування ним забезпеченим транспортним засобом "Daewoo Lanos", державний реєстраційний номер АХ5331ВІ. Страхування здійснювалось на умовах і підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Розмір франшизи становить 510 грн.
17 листопада 2011 р. між позивачем та Шустовою В.Ю. було укладено договір добровільного страхування № А 0241595, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу легкового автомобіля «Nissan Tilda», державний реєстраційний номер АХ 8803 ВО.
Страховим випадком, згідно з умовами вказаного договору страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП завдано шкоду автомобілю страхувальника.
Згідно з висновком спеціаліста - авто товарознавця ФОП Шаповалова В.І. №269 від 03.04.12р. вартість відновлювального ремонту автомобілю «NissanTilda», державний реєстраційний номер АХ 8803 ВО, з урахуванням коефіцієнту зносу становить 11429 грн. 63 коп.
Відповідно до страхового акту №10804Р/42/2012 від 04.05.2012р. сума страхового відшкодування становить 11039 грн. 38 коп., яке було сплачено на користь страхувальника за вказаним договором Шустовій В.Ю. згідно з платіжним дорученням №31968 від 07.05.2012 р.
13.08.2012 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, надав певний пакет документів.
12.09.2012 року відповідач направив на адресу позивача запит, вих. №1211 в якому для подальшого розгляду питання щодо виплати страхового відшкодування позивачу пропонувалось надати довідку про сплату страхувальником страхових платежів, платіжне доручення про сплату страхового відшкодування з відміткою банку про його здійснення, копію правил страхування, на підставі яких було укладено договір страхування, додаткові угоди до договору страхування, або будь - які документи, на підставі яких Шустов В.В. керував застрахованим транспортним засобом «NissanTilda», державний реєстраційний номер АХ 8803 ВО в день ДТП, а саме 06.03.2012 р.
27.09.2012 року на адресу відповідача надійшли витребувані документи, окрім додаткової угоди (угод) до договору добровільного страхування № А 0241595 від 17.11.11р., або інших документів, на підставі яких Шустов В.В. керував застрахованим транспортним засобом. 29.10.2012 р. відповідач листом вих. № 1458 знов запропонував надати йому вищевказані документи. Зазначені вимоги виконані не були.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
На правовідносини, що склалися між сторонами розповсюджується норми, які регулюють суброгацію (заміну особи у зобов'язані, у нашому випадку боржника), коли до Позивача від його страхувальника за договором майнового страхування транспортного засобу перейшло право вимоги відшкодування виплаченого страхового відшкодування до винної у скоєнні ДТП особи, або до страховика, який здійснював страхування цивільно - правової відповідальності винної особи (Відповідача). На вказані правовідносини не поширюється дія норм ст. 1191 ЦК України, що регулює регресні зобов'язання, так як у даному випадку у Позивача відбулась суброгація, регресного зобов'язання не виникло.
Відповідно ч .2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно положень ст. 522 ЦК України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником. Отже вимога відповідача щодо надання додаткових документів, необхідних для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування є цілком обгрунтованою, та такою що грунтується на положеннях чинного законодавства України.
Відповідно до умов договору № А 0241595 від 17.11.2011 р. добровільного страхування наземного транспорту страхувальником і вигодонабувачем за вказаним договором є Шустова Вікторія Юріївна. Під час настання ДТП 06.03.2012 р. застрахованим автомобілем Nissan Tilda, д.н.з. АХ8803ВО, керував Шустов Владислав Володимирович.
Пунктом 12.2.7 договору № А 0241595 від 17.11.2011 р. передбачено, що для отримання страхового відшкодування страхувальник або вигодонабувач повинен надати Позивачу довіреність на особу, яка керувала застрахованим транспортним засобом на право користування таким засобом, якщо така особа не зазначена в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, крім випадків керування транспортним засобом в присутності власника. Як вбачається з матеріалів справи Шустова В.Ю. не знаходилась у транспортному засобі Nissan Tilda, д.н.з. АХ8803ВО, разом з Шустовим В.В. під час настання ДТП, вказана особа не зазначена в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу як така, що може ним керувати за відсутності власника. Позивачем не надано жодних документів, які б свідчили про правомірність керування вказаним автомобілем Шустовим В.Ю. - довіреності, додаткових угод, додатків тощо до договору № А 0241595 від 17.11.2011 р. Згідно п. 13.1.6. вищевказаного договору страхування причиною відмови у виплаті страхового відшкодування є порушення страхувальником зобов'язань за цим договором. Тобто ненадання страхувальником або вигодонабувачем документів, обов'язковість надання яких встановлена умовами договору страхування є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування на користь такої особи.
У письмових поясненнях Позивач посилався на те, що відповідно до Закону України від 05.07.2011 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" була скасована відповідальність щодо відсутності довіреності на керування транспортним засобом, тому її надання не є обов'язковим. Проте з таким висновком погодитись не можна виходячи з такого.
Між Позивачем та Шустовою В.Ю. був укладений договір № А 0241595 добровільного страхування наземного транспорту, вказаний договір є двостороннім, тобто кожна з його сторін наділена певними правами і відповідними обов'язками. Відповідно положень ст. 625 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Отже той факт, що сторони за вказаним договором страхування не адаптували його умови у зв'язку зі зміною законодавства, не позбавляє сторони цього договору від виконання обов'язків, що в ньому зазначені.
З огляду на вказане, Позивач виплатив страхове відшкодування з порушенням умов договору добровільного страхування № А 0241595 від 17.11.2011 р., так як Шустова В.Ю. всупереч вимогам п. 12.2.7. не надала довіреності, або іншого документа та підставі якого Шустов В.В. в день настання ДТП керував застрахованим транспортним засобом, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
З аналізу ст. 27 Закону України "Про страхування" і ст. 993 ЦК України випливає, що суброгація (заміна сторони у зобов'язанні) відбувається у разі коли страховик виплатив саме страхове відшкодування за договором майнового страхування. Але так як сума в розмірі 11 039 грн. 38 коп., що була сплачена Позивачем на користь Шустової В.Ю. здійснена з порушенням умов договору страхування, то ї неможливо вважати страховим відшкодуванням. Отже, право вимоги до Позивача від вказаної особи не перейшло, тому Позивач не має відповідних правових підстав вимагати компенсації з боку Відповідача сплаченої суми в розмірі 11039 грн. 38 коп.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, посилаючись на вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі залишаються за позивачем.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 625, 993, 1187, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 18.01.2013 р.
Суддя Шарко Л.В.