Справа №1-267/11
1/209/41/12
Іменем України
14.11.2012 року
Козятинський міськрайонний суд
Вінницької області
в складі головуючого Навроцького А.П.,
при секретарі Сологуб Л.А.,
з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин
справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, маючого середню освіту, працюючого столяром в Калинівському машинобудівному заводі, раніше несудимого, та
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Пиковець, Козятинського району, Вінницької області, громадянина України, одруженого, маючого середню спеціальну освіту, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
28 серпня 2010 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_4. за місцем свого проживання, в будинку АДРЕСА_1, умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виштовхуючи ОСОБА_5 із свого будинку, умисно наніс їй декілька ударів руками по обличчю, плечах і в область грудей, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі і правому плечі, які за ступенем тяжкості, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В цей же день, приблизно о 19 годині, на вул. Великий Хутір, в с. Флоріанівка, Козятинського району, ОСОБА_3. умисно, на грунті особистих відносин, наніс гр-ці ОСОБА_5. декілька ударів руками по обличчю, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та крововиливу правого ока, які за ступенем тяжкості, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. не визнав себе винним в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_5. тілесних ушкоджень.
По суті обвинувачення пояснив, що 28 серпня 2010 року до нього зателефонувала потерпіла ОСОБА_5 і попросила щоб він взяв їхнього спільного сина ОСОБА_8 і з ним погуляв. Він прийшов до будинку ОСОБА_6, де знаходилась потерпіла, взяв сина і пішов до будинку своїх батьків. По дорозі він зайшов в будинок ОСОБА_4, де знаходилась його співмешканка ОСОБА_7, щоб разом іти додому. В цей час в будинок ОСОБА_4, гримнувши дверима, забігла потерпіла ОСОБА_5, яка почала до нього кричати чому він сюди зайшов. ОСОБА_4 їй зробив зауваження і запропонував вийти з будинку і там з'ясовувати стосунки. Вони (ОСОБА_4 і ОСОБА_5) почали між собою сваритись, а він (ОСОБА_3) з дитиною вийшов на вулицю. Він посидів на вулиці, вийшла з будинку ОСОБА_7 і вони пішли до будинку його батьків. До будинку його батьків приїхала потерпіла ОСОБА_5, яка влаштувала сварку з його матір'ю, забираючи в матері дитину. В сварку втрутилась ОСОБА_7, яку ОСОБА_5 штовхнула. Так як ОСОБА_7 була вагітною, то він за неї заступився і наніс ОСОБА_5 удар долонею правої руки по лівій щоці. ОСОБА_5 забрала у його матері дитину і пішла.
Заявлений потерпілою цивільний позов не визнав.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4. не визнав себе винним в умисному заподіянні потерпілій ОСОБА_5. тілесних ушкоджень.
По суті обвинувачення пояснив, що 28 серпня 2010 року, приблизно о 18 годині, до нього в гості зайшла його сестра ОСОБА_7. Невдовзі до нього прийшов ОСОБА_3 із сином. Тут же, через хвилин десять, в будинок увірвалась ОСОБА_5 і влаштувала сварку із ОСОБА_3. Стала йому докоряти чому він сюди привів сина. Він (ОСОБА_4) попросив ОСОБА_5 вийти з хати і виясняти свої відносини на вулиці. ОСОБА_5 стала погрожувати, що поб'є в будинку вікна. Він взяв її за одяг і вивів в коридор. ОСОБА_5 стала лаятись і він двічі вдарив її правою долонею по лівій щоці, взяв її за плече, розвернув і направив на вихід з будинку.
На запитання суду підсудний ОСОБА_4 вказав, що його зріст -178 см, а вага - 80 кг.
Заявлений потерпілою цивільний позов не визнав.
Потерпіла ОСОБА_5. в судовому засіданні пояснила, що 28 серпня 2010 року, коли вона була разом із сином Анатолієм у своїх знайомих ОСОБА_6 на дні народження, то туди прийшов її бувший чоловік ОСОБА_3, який був п'яний. Він взяв сина і пішов з ним до ОСОБА_4. Вона пішла вслід за ним і зайшла в будинок ОСОБА_4. Привітавшись, вона підійшла до ОСОБА_7 щоб забрати сина. Але ОСОБА_4, який лежав на ліжку, підвівся і штовхнув її на шафу. Вона вдарилась об шафу головою і плечима. Потім, в коридорі, ОСОБА_4 став бити її кулаками по обличчю, плечах і в область грудей. А також вдарив її по носі, але вона не знає чим саме. Потім ОСОБА_4 від неї забрали. Вона повернулась назад до будинку ОСОБА_6 Там вона попросила двох хлопців підвезти її машиною до будинку ОСОБА_7 щоб забрати дитину. Коли вони під'їхали до будинку ОСОБА_7, то поблизу їхнього подвір'я вона побачила дитину на руках у своєї свекрухи. Вона забрала дитину і пішла в сторону будинку ОСОБА_6. ОСОБА_3 її догнав. Що сталось вона не пам'ятає. Вона лише пам'ятає, що вона лежала, а ОСОБА_3 її бив кулаками по обличчю. Потім його від неї відтягнули. Вона піднялася, взяла дитину і пішла. По дорозі її догнали ті хлопці, які підвозили, і відвезли до будинку ОСОБА_6. На другий день вона приїхала в міліцію, написала заяву і пішла в лікарню. В лікарні їй сказали щоб прийшла наступного дня, так як це був вихідний день. Наступного дня, в понеділок, 30 серпня 2011 року, вона приїхала в лікарню і її помістили на стаціонарне лікування.
Свідок ОСОБА_3. в судовому засіданні пояснила, що 28 серпня 2010 року, коли її син ОСОБА_3 прийшов із онуком до неї додому, то зразу ж до її будинку під'їхав легковий автомобіль, з якого вийшла ОСОБА_5, яка була підвипивши, і зразу ж впала. Її син віддав їй (свідкові) онука, а сам пішов до машини щоб побачити хто ОСОБА_5 привіз, так як в машині вікна бути затемнені. ОСОБА_5 підійшла до неї, забрала у неї дитину. При цьому, образливо висловилась в адресу співмешканки її сина. На це її син вдарив ОСОБА_5 тильною стороною кисті правої руки по правій щоці. ОСОБА_5 забрала у неї онука і пішла.
Свідок ОСОБА_7. в судовому засіданні пояснила, що 28 серпня 2010 року, коли вона перебувала в будинку свого брата ОСОБА_4, то туди прийшла ОСОБА_5, яка влаштувала скандал. Коли вона (свідок) зайшла з кухні в кімнату, то побачила, що ОСОБА_4 взяв ОСОБА_5 за плече і виводив з хати. ОСОБА_5 обурювалась, лаялась нецензурною лайкою. ОСОБА_4 вивів її (ОСОБА_5) з хати на поріг і вона пішла.
Вона (свідок) після цього разом із Джеруком та його сином пішла до будинку ОСОБА_7. Коли вони туди прийшли, то зразу ж туди на машині приїхала ОСОБА_5. Вийшовши з машини, ОСОБА_5 впала, так як була п'яна. Вона (ОСОБА_5) її (свідка) штовхнула і ОСОБА_3 наніс їй (ОСОБА_5) удар долонею руки по обличчю. Після цього ОСОБА_5 забрала дитину і пішла в напрямку центру села.
Свідок ОСОБА_9. в судовому засіданні пояснила, що 28 серпня 2010 року, коли вона перебувала в своєму будинку, то туди прийшла ОСОБА_5, яка влаштувала скандал. Коли вона (свідок) зайшла з кухні в кімнату, то побачила, що її чоловік взяв ОСОБА_5 за ліве плече і виводив з хати. ОСОБА_5 обурювалась, лаялась нецензурною лайкою. Чоловік вивів її (ОСОБА_5) з хати на поріг і вона пішла.
Свідок ОСОБА_6. в судовому засіданні пояснив, що 28 серпня 2010 року, коли вони святкували день народження дочки його брата, то там була також ОСОБА_5. До будинку його брата прийшов ОСОБА_3 і ОСОБА_5 віддала йому сина. Приблизно через пів години - годину ОСОБА_5 пішла щоб забрати сина. Через деякий час вона повернулась із сином і сказала, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 її побили. В цей день тілесних ушкоджень на обличчі Левицької він не бачив, а наступного дня він побачив у неї на обличчі синці.
Свідки ОСОБА_11. і ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердили, що влітку 2010 року вони автомобілем підвозили ОСОБА_5 від будинку ОСОБА_6 до будинку ОСОБА_3 так як вона мала забрати дитину, проте, вказали, що ніякого конфлікту між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 вони не бачили, оскільки висадили її з машини і зразу ж поїхали.
Факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій підтверджено її заявою від 29 серпня 2010 року на ім'я начальника Козятинського районного відділу міліції (а.с.40) та оглянутою в судовому засіданні медичною картою стаціонарного хворого №4257 на ім'я потерпілої (а.с.79,104).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №53-к від 29.03.2012 року у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді гематом в тім'яних та потиличній ділянках голови, синців в ділянках обох очей, на правому плечі, крововиливу під кон'юнктиву правого ока, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо 28.08.2010 року, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
При цьому, в даному висновку зазначено, що вищевказані тілесні ушкодження за механізмом утворення узгоджуються із обставинами, викладеними у поясненнях потерпілої ОСОБА_5 в судовому засіданні, та частково узгоджуються із обставинами, викладеними в поясненнях ОСОБА_3., де він підтверджував, що один раз долонею руки вдарив потерпілу по обличчю, та обставинами, викладеними в поясненнях ОСОБА_4, де він підтверджував, що наніс два удари потерпілій долонею руки по обличчю.
(а.с.101-103)
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_12. пояснив, що виходячи з пояснень потерпілої, які вона дала в судовому засіданні, тілесні ушкодження, які були у неї виявлені, могли бути заподіяні внаслідок дій як ОСОБА_7, так і ОСОБА_4.
При цьому, судово-медичний експерт вказав, що в залежності від обставин нанесення ударів і особливостей організму людини синці від ударів можуть проявлятися на протязі від однієї години до однієї доби.
За наслідками перевірки, проведеної працівниками Козятинського районного відділу міліції по заяві потерпілої, постановою дільничного інспектора міліції Стецюка Р.Ю. від 09.12.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_3. і ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України. При цьому, в постанові зазначено, що в ході перевірки ОСОБА_3. підтверджував, що один раз долонею руки вдарив потерпілу по обличчю, а ОСОБА_4. підтверджував, що наніс два удари потерпілій долонею руки по обличчю.
(а.с.36)
Наявність у потерпілої ОСОБА_5. вищевказаних тілесних ушкоджень станом на 01 вересня 2010 року, виникнення яких можливе 28.08.2010 року, підтверджено також актом судово-медичного обстеження №303 від 03.09.2010 року.
(а.с.47)
Аналізуючи досліджені докази, суд вважає, що показання потерпілої про обставини події є правдивими, оскільки вони підтверджуються вищевказаними висновком судово-медичного дослідження і висновком судово-медичної експертизи, а також частково показаннями підсудних і показаннями свідків ОСОБА_3., ОСОБА_7., ОСОБА_4. і ОСОБА_6. А тому, показання потерпілої суд і покладає в основу висновків про обставини вчинення злочину.
Показання свідків ОСОБА_3. і ОСОБА_7. про те, що потерпіла була в стані алкогольного сп'яніння і при виході з машини біля будинку батьків ОСОБА_3 впала, суд вважає неправдивими, оскільки в цій частині показання вказаних свідків нічим іншим не підтверджені, вони не узгоджуються із показаннями підсудного ОСОБА_3 і до того ж, вказані свідки є заінтересованими у вирішенні справи.
За таких обставин показання підсудних про те, що вони нанесли потерпілій одиничні легкі удари суд вважає неправдивими і розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин.
При цьому, розмежовуючи наслідки від дій підсудних, суд виходить із показань потерпілої, підсудних, пояснень судово-медичного експерта та показань свідків ОСОБА_3., ОСОБА_7 і ОСОБА_4..
Так, ОСОБА_3., яка є матір'ю підсудного ОСОБА_3., вказала, що її син вдарив потерпілу ОСОБА_5 тильною стороною кисті правої руки по правій щоці. Ці її показання узгоджуються із висновком судово-медичного дослідження і висновком судово-медичної експертизи, відповідно до яких у потерпілої серед інших тілесних ушкоджень було виявлено крововилив під кон'юнктиву правого ока.
А тому суд вважає, що це тілесне ушкодження потерпілій було заподіяно саме внаслідок дій ОСОБА_3.
Стосовно синців на обличчі потерпілої, то суд погоджується в цій частині із поясненнями судово-медичного експерта про те, що такі тілесні ушкодження, могли бути заподіяні внаслідок дій як ОСОБА_7, так і ОСОБА_4, і вважає, що такі тілесні ушкодження потерпілій були заподіяні внаслідок дій як ОСОБА_3., так і ОСОБА_4., оскільки вони обидва наносили їй удари в область обличчя, чого самі не заперечують.
Стосовно синців на правому плечі потерпілої, то суд вважає, що такі тілесні ушкодження потерпілій були заподіяні саме внаслідок дій ОСОБА_4. При цьому, суд виходить із показань потерпілої про те, що ОСОБА_4 в коридорі свого будинку наносив їй удари кулаками по обличчю, плечах і в область грудей.
Стосовно інших тілесних ушкоджень, що згідно висновку судово-медичної експертизи були виявлені у потерпілої, а саме, гематом в тім'яних та потиличній ділянках голови, то в ході судового розгляду не отримано будь-яких даних про те, що хто-небудь із підсудних умисно наносив потерпілій удари у вказані частини голови.
А тому, в цій частині суд вважає обвинувачення недоведеним.
Суд кваліфікує дії як ОСОБА_3., так і ОСОБА_4. за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.
Початкова кваліфікація потерпілою дій ОСОБА_3 і ОСОБА_4. за ч.2 ст. 125 КК України як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а відповідно, і початкова кваліфікація їхніх дій судом при порушенні кримінальної справи в ході судового слідства не підтвердилась, оскільки згідно вищевказаного висновку судово-медичної експертизи виявлені у потерпілої вищевказані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Призначаючи підсудним покарання, суд враховує, що вчинений ними злочин є злочином невеликої тяжкості, тяжких наслідків чи значної шкоди злочином не заподіяно.
ОСОБА_3. раніше не судимий (а.с.19), характеризується позитивно (а.с.24).
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують йому покарання суд не вбачає.
За таких обставин суд вважає, що покарання ОСОБА_3. необхідно призначити відповідно до санкції ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу.
ОСОБА_4. раніше не судимий (а.с.20), характеризується позитивно (а.с.25).
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують йому покарання суд не вбачає.
За таких обставин суд вважає, що покарання ОСОБА_4 необхідно призначити відповідно до санкції ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу.
Разом з тим, злочин, передбачений ст.125 ч.1 КК України згідно ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки -у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Оскільки з дня вчинення підсудними злочину два роки минуло 28 серпня 2012 року і протягом цих двох років вони злочинів не вчиняли і не ухилялися від суду, то в силу ч.5 ст.74 КК України їх необхідно звільнити від призначеного покарання.
Потерпіла заявила до підсудних цивільний позов про солідарне відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в сумі 475 грн. 60 коп., яка полягає у витратах, понесених нею на лікування, та стягнення з підсудних по 15000 гривень з кожного у відшкодування заподіяної моральної шкоди. Факт і розмір відшкодування моральної шкоди потерпіла обґрунтовує тим, що внаслідок дій підсудних вона перенесла фізичний біль і моральні страждання, порушився звичний уклад її життя.
Суд вважає, що цивільний позов потерпілої необхідно задовольнити частково.
Так, внаслідок дій підсудних потерпілій заподіяна матеріальна шкода в сумі 475 грн. 60 коп., яка полягає у витратах, понесених нею на лікування (а.с.10-14) та моральна шкода, оскільки внаслідок дій підсудних вона перенесла фізичний біль і моральні страждання та у зв'язку з тілесними ушкодженнями вимушена була стаціонарно лікуватись в лікарняному закладі з 30 серпня по 08 вересня 2010 року (а.с.102 зв.). Відповідно, був істотно порушений звичний уклад її життя.
Суд вважає, що в частині відшкодування матеріальної шкоди позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розміру відшкодування моральної шкоди, то суму відшкодування моральної шкоди, яку потерпіла просить стягнути з кожного із підсудних -15000 гривень, суд вважає надто завищеною, оскільки, тяжких наслідків чи значної шкоди злочином не заподіяно. А тому, суд, виходячи з принципів розумності і справедливості (ст.23 ЦК України), приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди кожним із підсудних необхідно визначити в сумі 4000 гривень.
Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова і моральна шкода, завдана фізичній особі, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла.
Оскільки тілесні ушкодження потерпілій були заподіяні не спільними діями ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а кожним із них окремо, в різному місці і в різний час, то підстав для солідарної відповідальності, що передбачено ч.1 ст. 1190 ЦК України, в даному випадку немає.
А тому, відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України з кожного із підсудних необхідно стягнути на користь потерпілої по 237 грн. 80 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та по 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст.ст.49,74 КК України звільнити ОСОБА_3. від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_3. до набрання вироком законної сили не обирати.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст.ст.49,74 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 237 (двісті тридцять сім) гривень 80 коп. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 4000 (чотири тисячі) гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди. а всього, - 4237 (чотири тисячі двісті тридцять сім) гривень 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 237 (двісті тридцять сім) гривень 80 коп. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 4000 (чотири тисячі) гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди. а всього, - 4237 (чотири тисячі двісті тридцять сім) гривень 80 коп.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно.
Суддя - Секретар -
Дата документу 14.11.2012