Справа № 2/0109/3517/2012 Номер провадження 2/123/1167/2013
26.11.2012 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя в складі:
головуючого судді Тонкоголосюка О.В.,
при секретарі Селезньовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого вказує, що 13 серпня 2010 року між Акціонерним товариством «Сведбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», було укладено договір факторингу №4 у відповідності умов якого, Банк відступив право вимоги від ОСОБА_1 коштів (включаючи проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі), право на одержання яких належить Банку на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги - кредитний договір № 1101/1107/52-657 від 4 грудня 2007 року, а позивач набув право вимоги коштів від відповідача.
Банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному об'ємі. Проте відповідач в свою чергу зобов'язання не виконав внаслідок чого в нього перед банком утворилася заборгованість на суму 5922,83,86 грн.. Після відступлення Банком Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив оплату в розмірі 550 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 5372,83 грн., а також судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 214,60 грн.
Представник позивача в судове засідання не явився, надав на адресу суду заяву із проханням розглянути справу за його відсутності, на задоволенні вимог наполягає.
Відповідач пред'явлені до нього вимоги визнав в повному об'ємі.
Вислухав відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
13 серпня 2010 року між Акціонерним товариством «Сведбанк» (офіційна назва до червня 2007 року - Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», було укладено договір факторингу №4, у відповідності умов якого, Банк відступив право вимоги від ОСОБА_1 коштів (включаючи проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі), право на одержання яких належить Банку на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги - кредитний договір № 1101/1107/52-657 від 4 грудня 2007 року, а позивач набув право вимоги коштів від відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 Цивільного Кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ст.1078 Цивільного Кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080 Цивільного Кодексу України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Відповідно до ст.1084 Цивільного Кодексу України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст.514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 Цивільного Кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 30.11.2007 року Акціонерний комерційний банк «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №1101/1107/52-657.
Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, кредитор зобов'язується надати відповідачеві кредит у сумі 4260,00 грн., а відповідач зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки i на умовах, передбачених цим Договором.
Кредитор свої зобов'язання за виконав, надавши кредит у сумі 4260,00 грн.
В порушення умов Кредитного договору, Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 29.08.2008 року мав прострочену заборгованість за кредитом - 5922,83 грн., в тому числі: 3095,07 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 310,73 грн. - заборгованість по процентам, нарахованим Банком за користування кредитом; 1341,9 - заборгованість по комісії, нарахованій банком; 1175,13 грн. - пеня, нарахована банком за порушення терміну здійснення Ануїтетних платежів, що підтверджується довідкою розрахунком заборгованості (додається).
У зв'язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Кредитного договору, Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу Відповідача було направлено повідомлення про зміну умов кредитного договору та вимогу про погашення загальної суми боргу.
Відповідно п. 2.5 Кредитного договору вимога про дострокове повернення Кредиту та сплату процентів за користування ним, направляться Позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дати и надсилання Банком за адресою Позичальника.
Всупереч вищезазначеним умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач лише частково виконав своє зобов'язання. Після відступлення Банком Позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив оплату в розмірі 550 грн..
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед Позивачем за кредитним договором № 1101/1107/52-657 від 30 листопада 2007 року в розмірі 5372,83 грн., де: 3095,07 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1102.63 грн. - заборгованість по комісії, нарахованій Банком; 1175.13 грн. - пеня, нарахована Банком за порушення терміну здійснення Ануїтетних платежів.
У відповідності зі ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов'язання, які встановлюються договором або законом, є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, сплата неустойки, а також відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному об'ємі, в тому числі і вимогах про відшкодування судових витрат.
На підставі ст.ст. 525,526,527,530,610-612,1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213-215,224 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості у розмірі 5372,83 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору - 214,60 грн. Всього 5589,43 грн. (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять гривен сорок три копійки).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя