ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/13323-2012 16.01.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Слайсинг»
доКолективного підприємства «Сезон»
третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»
прозобов'язання вчинити дії
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - Кравченко С.Г. (представник за довіреністю).
У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Слайсинг» (далі - Товариство або позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Колективного підприємства «Сезон» (далі - Підприємство) про зобов'язання останнього припинити зловживання своїми правами абонента за договором на відпуск води та послуги каналізації від 22.03.1993, а також постачальника холодної води за договором № 3 по взаєморозрахунках за комунальні послуги від 29.01.1999 шляхом поновлення Товариству надання послуг із водопостачання та водовідведення із подальшою компенсацією їх вартості на підставі діючих тарифів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у супереч договірним умовам не здійснює надання послуг із водопостачання та водовідведення в приміщення позивача, внаслідок чого позивач позбавлений можливості користування своєю власністю.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2012 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - ПАТ «Київводоканал»).
Розгляд справи неодноразово відкладався.
12.12.2012 позивачем через канцелярію суду подано заяву про зміну предмету спору, відповідно до якої він просив суд зобов'язати Підприємство укласти з Товариством договір про надання послуг із водопостачання та водовідведення із подальшою компенсацією їх вартості на підставі діючих тарифів. Вказана заява мотивована тим, що після порушення провадження у справі, відповідачем було фактично виконано заявлену позовну вимогу шляхом поновлення Товариству надання послуг із водопостачання та водовідведення. Однак, незважаючи на фактичне поновлення водопостачання, відповідний договір, який би був підставою для водопостачання позивача та для розрахунків за спожиту воду відповідачем так і не було укладено.
Суд прийняв дану заяву про зміну предмету позову до розгляду.
16.01.2012 позивачем через канцелярію суду подана заява про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Вказана заява мотивована тим, що представник відповідача жодного разу не з'являвся на засідання суду, не надав витребувані судом документи, що унеможливлює доведення позивачем заявлених позовних вимог. Також позивач вказав про часткове добровільне виконання відповідачем первісних позовних вимог. Проте, жодного доказу на підтвердження даного факту не надав.
Судом відмовлено в задоволенні даного клопотання, зважаючи на те, що відсутні передбачені в пункті 5 частини 1 статті 81 ГПК України підстави для залишення позову без розгляду. Зокрема дана норма вказує про можливість залишення позову без розгляду в зв'язку із неявкою представника позивача і не надання ним витребуваних судом матеріалів, а не неявкою відповідача та не виконанням останнім вимог суду.
Суд зауважує, що явка представника позивача обов'язковою не визнавалась, його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов, передбаченим статтею 59 ГПК України.
ПАТ «Київводоканал» у судовому засіданні надані пояснення щодо справи.
Суд відповідно до статті 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач є правонаступником Малого колективного підприємства «Сяйво», що підтверджується копією статуту Товариства (затверджений загальними зборами засновників (учасників), протокол № 4 від 29.02.2012).
З пояснень позивача слідує, що він надає перукарські послуги населенню з 1990 року у нежитловому приміщенні першого поверху блоку побутового обслуговування за адресою: м. Київ, Харківське шосе 144а.
Дане приміщення загальною площею 143 кв. м. орендувалося позивачем до 2006 року, а 15.09.2006 було приватизоване ним.
На даний час позивач користується відповідним приміщенням на праві власності, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаного договору купівлі-продажу, акту передачі нежилого приміщення від 21.09.2006 та реєстраційного посвідченням №027971 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 13.11.2006.
Як убачається з матеріалів справи, 22.03.1993 між підприємством по експлуатації водомірного господарства та збуту води «Водозбут» (Постачальник), правонаступником якого є ПАТ «Київводоканал», та відповідачем (Абонент) було укладено договір №01354/3-09 на відпуск води та послуги каналізації (далі - Договір водопостачання та водовідведення від 22.03.1993).
Відповідно до зазначеного Договору ПАТ «Київводоканал» (постачальник) надає відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: м. Київ, Харківське шосе 144а, а відповідач проводить розрахунки за отримані послуги.
Умовами Договору водопостачання та водовідведення від 22.03.1993 було передбачено, що відповідач повинен зареєструватися як абонент відповідно до діючих правил та представити перелік об'єктів, у тому числі субабонентів, яким подається вода та приймаються стоки.
Додатком до вказаного Договору було визначено співвідношення споживання води по блоку побутового обслуговування за адресою Харківське шосе, 144а, між усіма користувачами (включаючи власників) нежитлових приміщень, які споживають комунальні послуги.
Згідно з додатками до Договору водопостачання та водовідведення від 22.03.1993 визначено виключний перелік підприємств, які споживають комунальні послуги в окремій будівлі блоку побутового обслуговування та наведено розрахунок споживання в процентному співвідношенні для холодного водопостачання та водовідведення та кількість споживання гарячої води окремо по кожному підприємству, виходячи із кількості працюючих та кількості робочих днів та всього в цілому за місяць по блоку побутового обслуговування (по будинку).
На підставі зазначених документів між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3 від 29.01.1999 по взаєморозрахункам за комунальні послуги по блоку побутового обслуговування за адресою Харківське шосе, 144а (далі - Договір по взаєморозрахункам).
Відповідно до даного Договору відповідач виступає у якості постачальника, зокрема, холодної води та каналізації, для відповідача (пункт 1).
Відповідно до пункту 9 Договору по взаєморозрахункам строк його дії встановлено з 01.01.1999 до 31.12.2006.
Враховуючи те, що строк дії Договору по взаєморозрахункам сплив, а відповідач, за твердженням позивача, відмовляється укласти з останнім новий договір на водопостачання та водовідведення, позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем відповідний договір про надання послуг із водопостачання та водовідведення із подальшою компенсацією їх вартості на підставі діючих тарифів.
За таких обставин, позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини позивача та відповідача щодо укладання договору на водопостачання та водовідведення регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Господарським кодексом України (далі - ГК України).
Зокрема, відповідно до статті 13 вказаного Закону послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, є житлово-комунальними послугами.
Згідно з частинами 2, 4 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відтак, укладання між сторонами договору щодо надання комунальних послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства є обов'язковим.
Відповідно до частин 1, 2 статті 184 ГК України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Так, частинами 2-6 статті 181 ГК України передбачено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Відповідно до частини 1 статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у порядку передбаченому статтею 181 ГК України звертався до відповідача з пропозицію укласти відповідний договір про надання послуг із водопостачання та водовідведення, і що відповідачем було відмовлено в укладанні такого договору, або не надана відповідь щодо цієї пропозиції у встановлений даною нормою строк.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем не доведено, що його права станом на момент розгляду спору були порушені відповідачем, підстав для задоволення позову суд не вбачає.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.01.2013
СуддяСташків Р.Б.