Галицький районний суд Івано-Франківської області
77100, Івано-Франківська область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 -07, 2-13-71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u
Справа № 0904/2332/12
17 січня 2013 року м. Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Гаполяк Т.В.
секретаря судових засідань - Томин Л.В.
в м. Галич у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції, ОСОБА_3, третьої особи -ОСОБА_4, про визнання права власності на майно, виключення його з акту опису та арешту, витребування такого з чужого незаконного володіння, суд -
ОСОБА_2 звернулась до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції, ОСОБА_3, третьої особи -ОСОБА_4, про визнання права власності на телевізор »вартістю 150 грн., ДВД »вартістю 70 грн., 2 розкладні м'які крісла вартістю 300 грн., мікрохвильову піч »вартістю 100 грн., диван вартістю 150 грн., праску «DELFA»вартістю 50 грн., розкладний стіл вартістю120 грн., гладильну дошку вартістю 90 грн., настінну картину з годинником вартістю 120 грн., годинник вартістю 25 грн., ковану підставку для вазонів вартістю 150 грн., килим вартістю 100 грн., комод вартістю 200 грн., пральну машинку »вартістю 800 грн., виключення даного майна з акту опису і арешту майна серії 31922251 від 30 жовтня 2012 року, та зобов'язати повернути таке.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 Разом з позивачем проживає її дочка -відповідач ОСОБА_3, зять та двоє внуків. 30 жовтня 2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Сидорук І.О. при виконанні рішення апеляційного суду Івано-Франківської області про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь третьої особи ОСОБА_4 суми боргу за адресою проживання позивача описано, накладено арешт та вилучено майно яке є її приватною власністю, оскільки частина такого куплено за власні кошти, а частина подарована сином.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, додатково пояснила, що при вчиненні виконавчих дій вона знаходилась вдома разом з малолітніми онуками. ОСОБА_3 вдома не було. Позивач заперечувала щодо проведення виконавчих дій, не пускала до хати та вказувала, що майно яке описують належить їй, однак виконавець без дозволу ввійшов в будинок та провів опис та вилучення майна.
Представник позивача, адвокат ОСОБА_6 позов підтримала, додатково пояснила, що державним виконавцем вчинено виконавчі дії з порушенням закону, оскільки власник будинку заперечувала щодо входження в житло. Крім цього, державний виконавець не зважаючи на пояснення позивача щодо належності їй речей у будинку не перевірив даного факту.
Представник відповідача відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Боберський Р.П. позов заперечив, додатково пояснив, що державний виконавець при вчиненні виконавчих дій, зокрема описі і накладенні арешту на ліквідне майно боржника сам вправі за адресою проживання боржника визначити належність останньому цього майна, провести опис та оцінку такого, накласти арешт на майно. Відтак, при вчиненні виконавчих дій державний виконавець вірно визначив належність майна боржнику ОСОБА_3, описав таке та наклав арешт. Пояснення позивача щодо належності їй цього майна до уваги не брались, оскільки останньою не представлено відповідних документів. Просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнала.
Представник третьої особи ОСОБА_4 -ОСОБА_8 позов заперечив. Вважає що зазначені речі належать відповідачу ОСОБА_3 та її чоловіку, оскільки на його думку позивач за свої доходи не змогла б придбати ці речі. Зазначив, що він, як представник стягувача, був учасником виконавчих дій. При проведенні опису майна за адресою проведення такого знаходились лише позивач з внуками, яка перешкоджала проведенню виконавчих дій, а саме заперечувала щодо входження в житло, однак він, державний виконавець та інші особи потрапили в середину та провели опис та вилучення майна.
Суд заслухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи, свідків, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 В даному будинку разом з нею проживає відповідач ОСОБА_3 разом з чоловіком та двома дітьми.
30 жовтня 2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Сидорук І.О. при виконанні рішення апеляційного суду Івано-Франківської області згідно виконавчого листа № 2-635 від 13 березня 2012 року про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь третьої особи ОСОБА_4 суми боргу за адресою проживання позивача в присутності останньої, понятих та представника стягувача ОСОБА_8 описано, накладено арешт та вилучено наступне майно: телевізор »вартістю 150 грн., ДВД »вартістю 70 грн., 2 розкладні м'які крісла вартістю 300 грн., мікрохвильову піч G»вартістю 100 грн., диван вартістю 150 грн., праску »вартістю 50 грн., розкладний стіл вартістю120 грн., гладильну дошку вартістю 90 грн., настінну картину з годинником вартістю 120 грн., годинник вартістю 25 грн., ковану підставку для вазонів вартістю 150 грн., килим вартістю 100 грн., комод вартістю 200 грн., пральну машинку »вартістю 800 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Відповідно до п. 5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
При проведенні виконавчих дій державним виконавцем, всупереч положенню ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, не перевірено належність описаного, арештованого та вилученого майна боржнику ОСОБА_3, не з'ясовано правовий режим майна (особиста власність, спільна власність), відтак у державного виконавця не було правових підстав описувати, накладати арешт та вилучати згадане майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, зокрема:
- пояснення позивача, яка зазначила, що частину описаного майна придбала за власні кошти, а частину придбав її син ОСОБА_9;
- покази свідка ОСОБА_9, який зазначив, що є сином позивача і в 2003 році придбав для матері будинок по АДРЕСА_1 Після цього разом з матір'ю придбавали меблі. Одружившись пішов жити до дружини, а меблі залишив матері. В подальшому робив матері подарунки, зокрема дарував картину з годинником, підставку для вазонів;
- покази свідка ОСОБА_10, який зазначив, що є зятем позивача і проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 Протягом спільного життя з дружиною вилучених речей не купували, а такі належать його тещі ОСОБА_2
- подані позивачем письмові докази, зокрема копію гарантійного талону телевізору N», товарний чек про купівлю ДВД », товарний чек про купівлю мікрохвильової печі », товарний чек про купівлю праски », квитанцію про купівлю пральної машинки »,
суд приходить до висновку, що описане майно належить позивачу.
Сторонами, іншими учасниками процесу не подано і судом не здобуто доказів, які підтверджують належність описаного майна відповідачу ОСОБА_3 чи іншим особам, відтак слід визнати за ОСОБА_2 право власності на описане, арештоване та вилучене майно, виключити дане майна з акту опису і арешту, витребувати таке з чужого володіння.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 64, 88, 212-215 ЦПК України суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на телевізор на телевізор N»вартістю 150 грн., ДВД »вартістю 70 грн., 2 розкладні м'які крісла вартістю 300 грн., мікрохвильову піч »вартістю 100 грн., диван вартістю 150 грн., праску »вартістю 50 грн., розкладний стіл вартістю120 грн., гладильну дошку вартістю 90 грн., настінну картину з годинником вартістю 120 грн., годинник вартістю 25 грн., ковану підставку для вазонів вартістю 150 грн., килим вартістю 100 грн., комод вартістю 200 грн., пральну машинку »вартістю 800 грн., та виключити дане майна з акту опису і арешту майна серії 31922251 від 30 жовтня 2012 року складеного державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Сидорук І.О.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції повернути ОСОБА_2 на телевізор »вартістю 150 грн., ДВД TURN»вартістю 70 грн., 2 розкладні м'які крісла вартістю 300 грн., мікрохвильову піч »вартістю 100 грн., диван вартістю 150 грн., праску A»вартістю 50 грн., розкладний стіл вартістю120 грн., гладильну дошку вартістю 90 грн., настінну картину з годинником вартістю 120 грн., годинник вартістю 25 грн., ковану підставку для вазонів вартістю 150 грн., килим вартістю 100 грн., комод вартістю 200 грн., пральну машинку »вартістю 800 грн.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький районний суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Т. Гаполяк