Справа № 22-ц/774/1425/13 Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 48 суддя Багбая Є.Д.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
17 січня 2013 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Повєткіна В.В.
суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.
при секретарі: Горлаковій Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 жовтня 2012 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У березні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини посилаючись на те, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 16 квітня 2010 року. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. 06 березня 2012 року припинили сімейно-шлюбні відносини, зараз мешкають окремо, спільного господарства не ведуть. Загального бюджету не мають. Відповідач матеріальної допомоги їй не надає. Позивач з дитиною зазнає матеріальні труднощі у зв'язку з відсутністю матеріальної допомоги відповідача. Просила суд стягнути аліменти з відповідача на утримання дитини до її повноліття (а.с.1-2).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно із всіх видів заробітку (а.с.55-56).
В апеляційній скарзі (а.с.62-69) ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки:
- батьки мали домовленість щодо проживання дитини з батьком в м. Чернігові, але позивач самовільно змінила місце її проживання, тому згідно з положеннями ст.ст.160,162 СК України не має право ставити питання про стягнення аліментів;
- конкретне місце проживання дитини не відомо, лише те що вона перебуває у м. Ялті;
- відповідач ніколи не відмовлявся виконувати свій обов'язок щодо утримування дитини та більш того заінтересований, що підтверджується позовною заявою про відібрання дитини, яка Деснянським районним судом м. Чернігова;
- судом було порушено п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, оскільки він мав зупинити провадження у справі до розгляду позовної заяви Деснянським районним судом м. Чернігова;
- незважаючи на поважність причини неявки відповідача в судове засідання суд в порушення положень ст.169 ЦПК України не відклав слухання справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку, яка проижває з матір'ю та в утриманні якої відповідач участі не приймає.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони мають неповнолітню дитину, яка проживає з позивачем та потребує утримання з боку відповідача.
Розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини встановлений судом першої інстанції з врахуванням обставин справи.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач самовільно змінила місце проживання дитини, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ці обставини не є предметом розгляду цієї справи.
Як вбачається з доданої відповідачем до клопотання про зупинення провадження у справі ксерокопії рішення Деснянського районного суду Чернигівської області від 22 листопада 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 про відібрання дитини, повернення її за попереднім місцем проживання та визначення її місця проживання з батьком відмовлено (а.с.86-87).
Тому доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України щодо зупинення провадження у справі до розгляду вказаної позовної заяви Деснянським районним судом не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовують позовні вимоги.
Тому відповідно до внесених до ст.311 ЦПК України змін, які набрали чинність з 30 липня 2010 року, розгляд справи у відсутність відповідача не є підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду першої інстанції з одних лише формальних міркувань.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 щодо нез'ясування обставин справи та надання судом першої інстанції, на думку відповідача, неправильного висновку, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і по становив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції не- має.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпро-петровської області від 30 жовтня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: