Справа № 219/392/2013- к
1-кс/219/18/2013
18 січня 2013 р. Слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Харченко О.П. розглянувши скаргу ПАТ «Укрсоцбанк»на відмову в порушенні кримінальної справи і бездіяльність прокуратури
10.01.2013 року представник ПАТ «Укрсоцбанк»Бистрицька І.О. звернулася до суду із скаргою в якій просить:
1. Поновити строк на оскарження Постанови Радюка А.І., о/у СГСБЄП Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області, від 05.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо громадяна ОСОБА_3, прийняти цю скаргу та розглянути її по суті.
2. Скасувати Постанову Радюка А.І., о/у СГСБЄП Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області, від 05.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо громадяна ОСОБА_3 та направити справу на додаткову перевірку для вирішити питання про притягнення громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності ст. 388 КК України «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації», ст. 382 КК України «Невиконання судового рішення».
3. Визнати незаконною бездіяльність Ткачук В.О. прокурора Артемівської міжрайонної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви банку про кримінальне правопорушення з боку громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4, в діях яких є ознаки злочинів, передбачених ст. 388 КК України «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації», ст. 382 КК України «Невиконання судового рішення».
В обґрунтування скарги вказала, що 24.04.2011 р. ПАТ «Укрсоцбанк»звернувся до Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 388 КК України громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за незаконні дії щодо заставленого майна за ст. 388 КК України. Заяву банка прокуратура переадресувала на Артемівський МВ ГУМВС України у Донецькій області. Протягом квітня-жовтня 2012 р. Артемівський МВ ГУМВС України у Донецькій області ні в усній, ні в письмовій формі не повідомляв банк про рішення, що прийняте по його заяві відносно громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і лише 06.11.2012 р. банк отримав Постанову Радюка А.І., о/у СГСБСП Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області, від 05.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, яку оскаржив до Артемівської міжрайонної прокуратури 12.11.2012 р..На скаргу банку своїм листом від 30.11.2012 р. прокуратура за підписом прокурора Ткачук В.О. відповіла, що не вбачають у діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 388 КК України. У зв'язку з тим, що Артемівська міжрайонна прокуратура відмовила у скасуванні Постанови Радюка А.І., о/у СГСБЄП Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області від 05.05.2012 р. ПАТ «Укрсоцбанк»звернувся 24.12.2012 р. зі скаргою на відмову в порушенні кримінальної справи до прокуратури Донецької області. З останньої 11.01.2013 р. отриманий лист від 02.01.2013 р., з якого убачається, що скарга банка направлена в Артемівську міжрайонну прокуратуру для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства..
У зв'язку з викладеним скаржник вважає,що скарга банку по суті не розглянута і йому необхідно звернутися до суду зі скаргою на відмову в порушенні кримінальної справи. Скаржник також вважає ,що строк на оскарження Постанови Радюка А.І., о/у СГСБЄП Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області від 05.05.2012 р. пропущений з поважної причини, бо вказана постанова не була своєчасно вислана на адресу банку. Вона була вручена кур'єру банка в канцелярії Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області тільки 06.11.2012 р. Факт не надіслання банку поштою оскаржуваної постанови співробітник канцелярії міліції усно пояснила відсутністю поштових конвертів. Намагання банку скасувати незаконну постанову шляхом звернення до прокуратури позитивного результату не мали.
Скаржник посилається у скарзі на правові підстави ,передбачені КПК України 2012 року та просить його скаргу задовольнити.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали та розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду приходжу до висновку, що скаргу слід повернути скаржнику з наступних підстав.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має бути подана після створення ЄРДР, а, по-друге, містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст.3 КПК України 1960р., ст. 5 КПК України).
У відповідності до положень ст. 97 КПК України 1960р. дослідча перевірка за заявою чи повідомленням про злочин з прийняттям одного із рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК України, проводилася протягом десяти діб. При цьому, виходячи з положень ст. 95 КПК України 1960 р., заяви чи повідомлення як привід для проведення дослідчої перевірки визнавались такими лише за умови наявності в них об'єктивних даних (доказів) про реальність події злочину, в іншому випадку прийняття по таким заявам чи повідомленням рішення в порядку ст. 97 КПК України було необов'язковим і це питання вирішувалось правозастосовним органом в залежності від конкретних обставин справи.
Таким чином, п. 3 Перехідних положень КПК України стосується внесення до ЄРДР лише тих заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, по яким визначений ст. 97 КПК України 1960р. десятиденний строк дослідчої перевірки на момент набрання чинності КПК України 2012р не закінчився, а рішення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи в межах цього строку не прийнято. Заяви та повідомлення, що подані за межами десятиденного строку дослідчої перевірки, не охоплюються п. 3 Перехідних положень КПК України, оскільки могли бути розглянуті в іншому порядку, як такі, що не містили достатніх даних про наявність ознак злочину. (в іншому разі до ЄРДР мали бути внесені всі заяви та повідомлення подані з початку набрання чинності КПК України 1960р, по яким не було прийнято рішення про порушення або про відмову в порушенні кримінальної справи).
Звертаючись до суду із скаргою на бездіяльність Ткачук В.О.- прокурора Артемівської міжрайонної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви банку про кримінальне правопорушення з боку громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4 скаржник Бистрицька І.О. не надає доказів подання такої заяви банком після набрання чинності КПК України 2012 року. Навпаки вона вказує, що по заяві ПАТ «Укрсоцбанк»вже було постановлене рішення - постанова Радюка А.І., о/у СГСБСП Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області від 05.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи яку банк отримав 06.11.2012 року та оскаржив у прокуратуру. Відмову прокуратури в задоволенні скарги , викладену у листі від 30.11.2012 року суд не може вважати бездіяльністю прокурора у розумінні ст.303 КПК України 2012 року, на яку посилається представник банку. Доводи скаржника про те,що ПАТ «Укрсоцбанк»звернувся 24.12.2012 р. із скаргою на відмову в порушенні кримінальної справи до прокуратури Донецької області і 11.01.2013 р. ПАТ «Укрсоцбанк»отримав лист від 02.01.2013 р. також свідчать про те, що по даній справі вже була проведена досудова перевірка під час дії КПК України 1960 року,про що відомо і самому скаржнику.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За таких обставин суд приходить до висновку що законних правових підстав для відкриття провадження щодо бездіяльності прокурора Ткачук В.О. згідно КПК України 2012 року на застосуванні якого наполягає скаржник не існує.
Окрім того суд зазначає, що як видно із наданих суду матеріалів та доводів представника ПАТ «Укрсоцбанк»скаржник наполягає на застосуванні КПК 2012 року та просить поновити строк на оскарження Постанови Радюка А.І., о/у СГСБЄП Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області, від 05.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо громадяна ОСОБА_3, прийняти цю скаргу та розглянути її по суті та скасувати Постанову Радюка А.І., о/у СГСБЄП Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області, від 05.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо громадяна ОСОБА_3 та направити справу на додаткову перевірку для вирішити питання про притягнення громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності ст. 388 КК України «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації», ст. 382 КК України «Невиконання судового рішення».
Разом з тим суд звертає увагу, що у скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк»наполягає на застосуванні КПК України 2012 року до заявлених ним вимог, але КПК України 2012 року не передбачає скасування оскаржуваної представником постанови та направлення на для додаткової перевірки, вказані дії передбачені КПК 1960 року..
Окрім того суд керується роз*ясненнями ВСС України ,наданими в інформаційному листі від 26.11.2012 року де сказано, що якщо до суду першої інстанції 19 листопада 2012 року чи раніше (згідно з реєстраційним штампом) надійшла скарга на постанову про порушення кримінальної справи, відмову в її порушенні чи закриття кримінальної справи, суд, з огляду на положення п.7 розд.ХІ «Перехідні положення»КПК, має розглянути відповідну скаргу, керуючись положеннями КПК 1960 року. У такому ж порядку розглядаються скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи чи на постанову про закриття кримінальної справи, які надійшли до суду 20 листопада 2012 року або пізніше, якщо вони подані з дотриманням строку оскарження, передбаченого КПК 1960 року, а також скарги на постанову про порушення кримінальної справи, які надійшли до суду 20 листопада 2012 року або пізніше, однак згідно зі штампом відділення поштового зв'язку були подані до 19 листопада 2012 року включно.
Якщо до суду першої інстанції 20 листопада 2012 року чи пізніше (згідно з реєстраційним штампом) надійшла скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи чи на постанову про закриття кримінальної справи, якщо вони подані з порушенням строку оскарження, передбаченого КПК 1960 року, суд приймає постанову про відмову в розгляді відповідної скарги.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як встановлено п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першої цієї статті, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Скаржник у своїй скарзі визнає, що пропустив строк для оскарження постанови від 05.05.2012 року та обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду із скаргою, просить поновити його у зв'язку із тим ,що він в подальшому 24.12.2012 року оскаржував відмову Артемівської міжрайонної прокуратури викладену у листі від 30.11.2012 року отримав повідомлення Донецької обласної прокуратури поштою лише 11.01.2013 року посилаючись на встановлені новим КПК України строки.
Як вказує скаржник постанову про відмову в порушенні кримінальної справи він отримав 06.11.2012 року та подав на неї скаргу до прокуратури 12.11.2012 року за вих.. №49-01-/533 . Ця скарга була розглянута Артемівським міжрайонним прокурором 30.11.2012 року і у задоволенні скарги було відмовлено . У листі від 07.05.2012 року,отриманому 06.11.2012 р скаржнику було роз*яснено про можливість оскаржити відмову в порушенні кримінальної справи в порядку ст..236-1 КПК України 1960 року до суду або до прокуратури. Тож отримавши відповідь прокуратури про відмову в задоволенні скарги представник банку знав, що має змогу оскаржити постанову від 05.05.2012р. до суду вже після 30.11.2012 р..,але незважаючи на це не побажав скористатися належним йому правом та звернутися до суду, а лише 24.12.2012 року повторно подав скаргу на відмову в порушенні кримінальної справи до прокуратури . Такі дії представника ПАТ «Укрсоцбанк»,який є юридично обізнаною людиною суд розцінює як намагання штучно поновити пропущений без поважних причин строк для звернення до суду із скаргою. Про це свідчить також той факт, що скаржник подав скаргу до суду не дочекавшись відповіді на його повторну скаргу ,а лише отримавши листа від 02.01.2012 року про пересилання скарги .
Тож судом достовірно встановлено із наданих представником документів ,що станом на 24.12.2012 року ПАТ «Укрсоцбанк»достовірно знав про відмову Артемівської міжрайонної прокуратури прокуратури ,але до суду із скаргою представник ПАТ «Укрсоцбанк»звернувся лише 16.01.2013 року. Поважних причин пропуску суду не надано,оскільки повторне звернення до прокуратури з того самого приводу не може бути враховане судом як поважна причина. За таких обставин суд вважає ,що скаржником не додано до скарги доказів поважності пропуску строку і тому суд змушений дійти висновку , що зазначена у скарзі причина не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду в розумінні ст. 117 КПК України, а тому слід відмовити в розгляді даної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 117, ч.1 ст. ст..303, 304 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ПАТ «Укрсоцбанк»на бездіяльність Ткачук В.О. прокурора Артемівської міжрайонної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви банку про кримінальне правопорушення з боку громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4, в діях яких є ознаки злочинів, передбачених ст. 388 КК України «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації», ст. 382 КК України «Невиконання судового рішення».
Представнику ПАТ «Укрсоцбанк»Бистрицькій І.О. відмовити в розгляді скарги на постанову Радюка А.І., о/у СГСБЄП Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області, від 05.05.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо громадянина ОСОБА_3 та направлення справи на додаткову перевірку для вирішення питання про притягнення громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності ст. 388 КК України «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації», ст. 382 КК України «Невиконання судового рішення».
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Суддя О. П.Харченко