копія
Справа №2/326/3/2013
16.01.2013
15 січня 2013р. м.Приморськ
Приморський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Булашева Р.Л.,
при секретарі Донєвій О.О.,
за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Приморське КПТІ про визнання права спільної сумісної власності на Ѕ частину житлового будинку,
встановив:
31.10.2010р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнено в судовому засіданні, та вказує, що за час перебування в шлюбі в 2003р. ними було придбано житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 71,0 кв.м., Ѕ частину якого вона просить визнати за нею на праві приватної власності, поділити в натурі спірний будинок, згідно з варіантом №2 судової експертизи для співвласника № 1. Крім того просить відшкодувати судові витрати: судового збору 304,24 грн., витрат на експертизу в сумі 3 300 грн., витрат за отримання технічного паспорту в сумі 536,35 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 2 500 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на доводи та обставини, викладені в позовній заяві, та просили суд задовольнити позов. Зокрема вказують, що добровільно поділити спільно нажитий будинок вони не змогли. Після розірвання шлюбу мають 2-х неповнолітніх дітей, які проживають з позивачкою. Тому просить виділити саме частину будинку по варіанту № 2 як власнику №1 за висновком експерта. В зв'язку з позицією відповідача понесла витрати на звернення до суду, експертизу та правову допомогу.
Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково. Згоден з поділом будинку, проте вважає, що судові витрати потрібно стягнути пропорційно задоволеним вимогам. Його представник також проділяє цю думку.
Вислухавши пояснення позивачки та відповідача по справі та за вимогами ст. 174 ЦПК дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Між сторонами по справі 16.06.2011р. шлюб розірвано (а.с. 6). В судовому засіданні достовірно встановлено та не заперечено сторонами про те, що за період перебування у шлюбі ними було придбане нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 71,0 кв.м. Власником даного будинку є відповідач, згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.07.2003р., укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, та витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 10,11). За довідкою Приморського КПТІ станом на 29.07.2003р. вартість даного житлового будинку складає 18 424 грн. (а.с. 12).
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, а відповідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Судом достовірно встановлено, що спірний будинок було придбано під час шлюбу сторін і є їх спільною сумісною власністю.
За висновком судової будівельно-технічної експертизи № 115/14 від 23.11.2012р., за варіантом № 2 співвласнику № 1 виділяється в рахунок ідеальної Ѕ частки: приміщення житлового будинку літ. «А»: кухня №1-2 площею 7,4 кв.м., кімнату № 1-3 площею 17,6 кв.м., кімнату № 1-4 площею 5,0 кв.м., загалом площею 30,0 кв.м., вартістю 15892,5 грн., прибудови літ. «а»: №1-11 площею 4,6 кв.м., № 1-111 площею 3,2 кв.м., вартістю 4140 грн., веранди літ. «а1»: №1-1 площею 2,7 кв.м., вартістю 1285 грн., які разом мають складати ізольовану квартиру № 1 загальною площею 40,5 кв.м., господарські будівлі і споруди: навіс літ. «Л»вартістю 1579 грн., басейн для забору води літ. «З»вартістю 2445 грн., погреб літ. «Е»вартістю 1712 грн., огорожу № 1 вартістю 1383 грн. та частину споруд спільного сумісного користування зі співвласником № 2: водопроводу літ. «К», хвіртки №2, воріт №3, загалом вартістю 1061,5 грн. Співвласнику № 2 виділяється в натурі а рахунок ідеальної Ѕ частки: приміщення житлового будинку лі. «А»: кімнату №2-7 площею 6,2 кв.м., кімнату № 2-6 площею 8,7 кв.м., коридор № 2-1 площею 3,6 кв.м., комору №2-5 площею 3,8 кв.м., загалом площею 22.3 кв.м., вартістю 11813,5 грн., прибудови літ «а2»: №2-1V площею 8,2 кв.м., вартістю 3033 грн., які разом складають ізольовану квартиру № 2 загальною площею 30,5 кв.м., господарські будівлі і споруди: гараж літ. «Б»вартістю 4010 грн., літню кухню літ. «В»вартістю 10031 грн., вбиральню літ. «Ж»вартістю 392 грн. та частину споруд спільного сумісного користування зі співвласником №1: водопроводу літ. «К», хвіртки №2, воріт №3, загалом вартістю 1061,5 грн. Реальна надана частка співвласника №1 складає 49,3 %. Різниця між величинами ідеальної і реально наданої частки співвласника № 1 складає 421.5 грн. менше або на 0,7 % від загальної вартості житлового будинку, господарських будівель і споруд, які підлягають розподілу між співвласниками та з закругленням відповідає ідеальній Ѕ частці, 50%. Реальна надана частка співвласника № 2 складає 50,7%. Різниця між величинами ідеальної і реально наданої частки співвласника №2 складає на 421,5 грн. більше або на 0,7 % від загальної вартості житлового будинку, господарських будівель і споруд, які підлягають розподілу між співвласниками та з закругленням відповідає ідеальній Ѕ частці.
Сторони погодились на те, щоб відступити від ідеальної частки, що не становить суттєвого значення, сума різниці -421,5 грн. Витрати по облаштуванню ізольованих квартир покладаються в Ѕ частці на співвласників, проти чого вони не заперечували. Користування спільними об'єктами, які таким чином визнаються у спільній частковій власності за ст. 356 ЦК України відбувається по Ѕ частці.
За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо розподілу судових витрат які складаються з: судового збору в сумі 304 грн. 24 коп., витрат на експертизу в сумі 3 300 грн., витрат за отримання технічного паспорту в сумі 536 грн. 35 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 2 500 грн., то суд виходить з наступного. Судовий збір сплачено позивачем і за ст.88 ЦПК України стягується з відповідача. Так як позов задоволено, то ця сума підлягає також стягненню в повному обсягу. Щодо витрат на проведення судової експертизи, то суд застосовує ст.86 ЦПК, за якою визначено, що в разі призначення судової експертизи за клопотанням обох сторін, витрати несуть сторони в рівних частках. В судовому засіданні від 21.12.2011р., обидві сторони підтримали клопотання, тому і ці витрати розподіляються порівну. Однак, за квитанціями, повну оплату проводила позивачка, тому: 3836,35/2=1918,17 грн. Що стосується оплати правової допомоги, то в справі є угода між ОСОБА_1 з адвокатом, в якій зазначено, що ОСОБА_2 уповноважується вести від її імені справи, надавати допомогу при складанні процесуальних документів, тощо ( а.с. 13). Статтею 84 ч.1,2 ЦПК визначено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. З цього випливає, що угода укладена з адвокатом приватним порядком, то ж такі витрати несуть сторони. Розрахунку граничного розміру компенсації не приведено. Тому ці витрати не підлягають відшкодуванню, та вважаються понесені за рахунок сторони, яка уклала відповідну угоду з адвокатом.
Керуючись ст. ст. 60, 69, 70 ч. 1 СК, України, ст. ст.356, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 10, 50, 84-88, 212, 213, 215 ЦПК України, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1, та провести його поділ з виділом часток в натурі між співвласниками.
Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_1 в рахунок 49,3% від площі вказаного домоволодіння, а саме : в житловому будинку «А»- кухня № 1-2 площею 7,4 кв.м., кімнати №1-3 площею 17,6 кв.м., № 1-4 площею 5,0 кв.м., прибудови -«а»№ 1-ІІ площею 4,6 кв.м., № 1-ІІІ площею 3,2 кв.м., веранди -«а1»№ 1-І площею 2,7 кв.м., господарські будівлі та споруди -навіс «Л», басейн «З», погреб «Е»огороду №1.
Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_3 в рахунок 50,7 % від площі вказаного домоволодіння, а саме: в житловому будинку «А»- кімнати №2-7 площею 6,2 кв.м., №2-6 площею 8,7 кв.м., коридор №2-1 площею 3,6 кв.м., комора № 2-5 площею 3,8 кв.м., прибудови -«а2»№ 2-ІV площею 8,2 кв.м., господарські будівлі та споруди -гараж «Б», літню кухню «В», вбиральню «Ж».
Залишити в спільній частковій власності ОСОБА_3, та ОСОБА_1 по Ѕ частці кожному: водопровід «К», хвіртку № 2, ворота № 3, загальною вартістю 1061,5 грн.
Проведення переобладнань щодо влаштування ізольованих квартир в цьому будинку покласти на ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по Ѕ їх вартості кожному.
На підставі цього визнати право власності на це домоволодіння за ОСОБА_1 на 49,3% його частини, за ОСОБА_3 на 50,7% його частини.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат: 214 грн. 60 коп. судового збору, 1918 грн. 17 коп. витрат на проведення експертизи.
В задоволенні інших вимог за позовом -відмовити.
Оскаржити рішення можливо до апеляційного суду Запорізької області, через Приморський районний суд на протязі 10 діб.
Повний текст рішення складено -16.01.2013р.
Суддя Р.Л. Булашев
Копія вірна: суддя Р.Л. Булашев