Справа № 440/2884/12
18 січня 2013 року м. Тернівки
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Пономаренко І.П.
при секретарі Аксінінй К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов»язків, суд,-
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він тривалий час працював на підприємствах відповідача та при виконанні своїх трудових обов»язків захворів на професійне захворювання. За висновком МСЕК від 30.11.2006 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 55%, первинно безстроково. Стверджує, що в зв'язку з втратою професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, оскільки фізичний біль, душевні страждання, він втратив професійну працездатність, постійно змушений приймати лікарські препарати. На даний час він відчуває сильний фізичний біль, не може займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль, він втратив впевненість у майбутньому, відчуває депресивний стан. Тому позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 55000 грн.
Позивач надав до суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити повністю, а також справу розглядати за його відсутності.
Представник відповідача ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»надав до суду письмове заперечення та письмову заяву, згідно якої позовні вимоги не визнав повністю та просив в їх задоволенні відмовити у повному обсязі та розглядати справу за його відсутності. Згідно наданого суду письмового заперечення представник вважає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню з підстав пропущення позивачем передбаченого ст. 233 КЗпП України тримісячного строку на звернення до суду за вирішенням спору з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Також вважає, що не доведено та не встановлено наявність факту спричинення моральної шкоди відповідачем позивачеві, протиправності дій відповідача та його вини, й сума виплати за моральну шкоду не може бути стягнена судом. Тому в задоволенні позову просить відмовити.
У зв»язку з чим, згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи письмові докази приходить, до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
В судовому засіданні встановлено, що позивач протягом тривалого часу знаходився в трудових відносинах з підприємствами, правонаступником яких є відповідач ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується копією трудової книжки.
За час роботи на підприємстві в підземних, шкідливих умовах він захворів на професійні захворювання: радикулопатію шийну та попереково-крижову, нейросенсорну приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху), що встановлено згідно акту форми П-4 від 20.10.2006 року.
За висновком МСЕК від 30.11.2006 року позивачеві було встановлено сукупно втрату професійної працездатності у розмірі 55 % первинно, що підтверджується копією довідки МСЕК.
Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що факт спричинення моральної шкоди позивачеві знайшов своє підтвердження доказами, оскільки позивач несе фізичні та моральні страждання внаслідок втрати здоров'я від наявних захворювань, частково втратив професійну працездатність, є інвалідом, змушений постійно тривалий час лікуватися, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, та вимагає від нього додаткових зусиль для подальшої організації свого життя, що також свідчить про заподіяння позивачеві моральної шкоди.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року «Кечко проти України», у випадках, коли з набуттям чинності певного закону, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Разом з тим, судом не можуть бути прийнятті до уваги доводи представника відповідача про те, що при укладенні трудового договору позивачеві були роз»яснені умови праці, попереджено про наявність шкідливих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров»я, через їх безпідставність, оскільки ст. 13 Закону України «Про охорону праці»передбачає, що роботодавець зобов»язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Також судом не можуть бути прийнятті до уваги доводи сторони відповідача про те, що позивачем не було надано висновок МСЕК про наявність спричинення йому моральної шкоди, оскільки в даному випадку позивач звернувся до суду за вирішенням виниклого спору й суд правомочний самостійно встановити факт заподіяння моральної шкоди потерпілому. В судовому засіданні наявність факту заподіяння моральної шкоди потерпілому встановлено судом.
З наведених підстав судом не можуть бути прийнятті до уваги й доводи представника відповідача про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України, так як відповідно до ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я.
З урахуванням вищенаведеного, та враховуючи ту обставину, що страховий випадок з позивачем настав 30.11.2006 року, коли йому вперше було встановлено втрату професійної працездатності у зв»язку з професійним захворюванням у розмірі 55%, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров»я під час виконання трудових обов»язків, грошові кошти в сумі 5500 грн.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір»підлягає до стягнення з відповідача на користь УДКСУ у м. Тернівка Дніпропетровської області судовий збір у сумі 114 грн. 70 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22, 58 Конституції України, ст.ст. 268,1167 ЦК України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов»язків, - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання трудових обов'язків, 5500 (п»ять тис. п»ятсот) грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на користь УДКСУ у м. Тернівка Дніпропетровської області судовий збір у сумі 114 грн. 70 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: І.П. Пономаренко