"14" січня 2013 р. м. Київ К-33733/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
при секретарі Браславській А.В.
за участю представників позивача - Смірнової Н.В., Маляренка Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009
та постанову Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2007
по справі № 6/283/07
за позовом Казенного дослідно-проектного центру кораблебудування
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Казенний дослідно-проектний центр кораблебудування звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві № 0008862370/2 та № 0008852370/2 від 18.01.2007.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2007, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009, скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2006 року, складено акт № 157/23-700/14307618 від 18.08.2006, в якому зафіксовано порушення: пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. п. 6.1, 6.2., 6.5 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: застосовано нульову ставку податку на додану вартість при поставці послуг по укладеному договору комісії № 3/110-Д від 04.08.2004 у травні 2006 року на розробку, виготовлення і постачання документації, яка здійснюється на митній території Україні, де підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість.
На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, 18.01.2007 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0008862370/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 814 797,60 грн., в т.ч.: 1 296 284 грн. основного платежу та 518 513,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0008852370/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 50 508 грн.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.08.2004 між позивачем та нерезидентом було укладено договір комісії № 3/110-Д, згідно якого, перший розробив, виготовив і поставив останньому документацію енергетичної установки і загальнокорабельну документацію великого надводного корабля.
Згідно договору комісії та ВМД № 100000012/6/982640 від 23.05.2006, предметом договору був експорт товарів військового призначення.
При визначенні податкового зобов'язання по податку на додану вартість платник податку застосував 0 ставку, відповідно до ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»виходячи з того, що ним була здійснена поставка товару.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання»товари військового призначення в сукупності чи окремо -це вироби військового призначення, послуги військового призначення, технології військового призначення (технічні дані, технічна допомога, базові технології).
Згідно п. 3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807, міжнародна передача товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.
На виконання вказаних вимог, ДП ДК «Укрспецекспорт»ДГЗІФ «Укрінмаш»оформлено дозвіл Державної служби експортного контролю України № 25475301 від 11.07.2005, в якому зазначено «найменування та опис товару»-предметом експорту є товари військового призначення (ТВП).
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання»митне оформлення та митний контроль товарів здійснюється в порядку, передбаченому Митним Кодексом України.
Митне оформлення ВМД від 23.05.2006 р. було здійснено на підставі вищевказаного дозволу із зазначенням найменування товару -«ТВП», відправник/експортер - Казенний дослідно-проектний центр кораблебудування.
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт); поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, предметом договору комісії № 3/110-Д від 04.08.2004 є експорт товарів спеціального (військового) призначення.
Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.
Таким чином, судами обох інстанцій вірно визначено, що позивач здійснив поставку товарів за межі митного кордону України (експорт товарів) відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», та, відповідно, правомірно застосував п. 6.2 цього Закону.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно наявного у справі наказу Державного концерну «Укроборонпром»від 08.06.2012 № 28 Казенне підприємство «Дослідно-проектний центр кораблебудування»реорганізовано шляхом перетворення у Державне підприємство «Дослідно-проектний центр кораблебудування».
На підставі ст. 55 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну позивача -Казенного дослідно-проектного центру кораблебудування його правонаступником -Державним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Допустити заміну по даній справі позивача -Казенного дослідно-проектного центру кораблебудування його правонаступником -Державним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування».
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009 та постанову Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2007 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)В.В. Кошіль
Судді(підпис)І.В. Борисенко
(підпис)О.А. Моторний