"16" січня 2013 р. м. Київ К/9991/26685/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Острович С.Е., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (далі - Управління)
на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2008
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009
у справі № 22-а-42746/08
за позовом ОСОБА_1
до Управління
про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив зобов'язати Управління провести перерахунок та виплату раніше призначеної йому пенсії, починаючи з 01.05.2007, виходячи з розміру 90 відсотків від загальної заробітної плати віце-прем'єр-міністра України.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009, позов задоволено з посиланням на неприпустимість обмеження розміру пенсії, обчисленої відповідно до статей 37, 37-1 Закону України «Про державну службу»підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
На вказані судові акти Управлінням подано касаційну скаргу, в якій скаржник зазначає про неправильне застосування судами положень чинного законодавства та просить повністю відмовити задоволенні позовних вимог, скасувавши оскаржувані рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що з 19.06.1987 по 25.06.1991 ОСОБА_1 обіймав посаду заступника Голови Ради Міністрів Української РСР; у 2000 році позивачеві було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Починаючи з 2005 року, розмір пенсії позивача було обмежено у відповідності з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким з дня набрання чинності цим Законом, при призначенні пенсій відповідно до зазначених в абзацах першому і другому цього пункту законодавчих актів, заробітна плата для обчислення пенсії враховується в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку, тоді як статтею 93 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»було установлено з 1 січня 2005 року максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу)), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, в розмірі 4.100 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків.
Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 положення абзацу третього пункту 13 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) з тих мотивів, що розмір пенсій для окремих категорій громадян, в тому числі і тих, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається у відсотках і не фіксується максимальним граничним розміром пенсії у грошовому еквіваленті. При цьому Конституційний Суд України наголосив на неприпустимості обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень та сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
В силу вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з дня прийняття Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 положення пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не підлягали застосуванню при визначенні пенсії.
З 02.02.2007 набрав чинності Закон України від 21.12.2006 № 514-V «Про Кабінет Міністрів України». Частинами четвертою, п'ятою статтею 61 цього Закону передбачено, що у разі зміни розміру заробітної плати працюючим членам Кабінету Міністрів України відповідно проводиться перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії проводиться виходячи з місячної заробітної плати працюючого члена Кабінету Міністрів України за відповідною посадою на момент виникнення права на перерахунок пенсії з місяця підвищення заробітної плати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(який набрав чинності з 01.01.2008) статтю 61 зазначеного Закону було доповнено частиною дев'ятою такого змісту:
"9. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць".
З 17.05.2008 набрав чинності Закон України від 16.05.2008 № 279- VI «Про Кабінет Міністрів України», відповідно до якого пенсійне забезпечення колишніх членів Кабінету Міністрів України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну службу" (стаття 60).
Таким чином, з огляду на правила дії нормативно-правових актів у часі, згідно з якими з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, у період з 01.01.2008 по 17.05.2008 були відсутні підстави для виплати позивачеві пенсії у розмірі понад десяти тисяч гривень на місяць.
Починаючи ж з 17.05.2008 виплата пенсії позивачеві з огляду на відсилочну норму статті 60 Закону України від 16.05.2008 № 279-VI «Про Кабінет Міністрів України»повинна була здійснюватись в порядку статті 37-1 Закону України «Про державну службу», за змістом якої у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Статтею 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що до сум, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, віднесено на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до частини четвертої цієї ж статті Закону страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, що дорівнюють п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Обмеження, визначені цим положенням Закону, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
А відтак лише починаючи з 22.05.2008 сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, як вихідний критерій для перерахунку пенсії державному службовцю не була обмежена максимальною величиною.
Однак у розгляді цієї справи суди наведеного не врахували, безпідставно проігнорувавши обмеження для виплати пенсії, що було встановлені законами в окремі періоди, охоплені предметом даного позову.
За таких обставин Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати ухвалені у справі рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого суду необхідно з огляду на викладене у цій ухвалі, правильно застосувавши норми матеріального права, встановити підстави та періоди проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням діючих обмежень розміру пенсії у відповідні періоди, та за наслідками цього прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва задовольнити частково.
2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 у справі № 22-а-42746/08 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:С.Е. Острович
І.В. Приходько