15 січня 2013 року м. Київ К-20336/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Лосєва А.М.
Муравйова О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року
у справі № А38/308-07 (А17/387-06)
за позовом Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»
до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
про скасування рішень, -
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2007 року позов Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»(позивач) до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (відповідач) задоволено. Визнано недійсними рішення № 0001182306/0 від 11 травня 2006 року в частині застосування до ПП «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 85,00 грн. та № 0001192306/0 від 11 травня 2006 року, № 0001862306/1 від 27 липня 2006 року, № 0001862306/2 від 28 вересня 2006 року про застосування фінансових санкцій.
Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності прийняття оскаржуваних рішення № 0001182306/0 від 11 травня 2006 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 85,00 грн. та рішень про застосування фінансових санкцій.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року апеляційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська задоволено. Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2007 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року та залишення в силі постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2007 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено перевірку магазину, що належить позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 001834 від 26 квітня 2006 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001182306/0 від 11 травня 2006 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 110,70 грн., та № 0001192306/0 від 11 травня 2006 року, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято рішення № 0001862306/1 від 27 липня 2006 року та № 0001862306/2 від 28 вересня 2006 року про застосування фінансових санкцій.
Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з проведенням розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості.
Також, встановлено порушення ПП «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»абзацу 2 статті 7 Закону України від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 329/95-ВР), статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 481/95-ВР), пункту 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, з огляду на зберігання (з метою роздрібної торгівлі) алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно з частинами 7, 8 статті 11-1 Закону № 509-XII позаплановими перевірками вважаються перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках -за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Таким чином, перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог Закону № 265/95-ВР та Закону № 481/95-ВР в розумінні приписів чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є позаплановими, у зв'язку з чим до них застосовуються вимоги Закону № 509-XII, передбачені для проведення саме позапланових перевірок.
Відповідно до статті 11-2 Закону № 509-XII посадові особи податкового органу вправі приступити до проведення як планових так і позапланових перевірок, за умови надання суб'єкту господарської діяльності під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Ненадання зазначених документів суб'єкту господарської діяльності є підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки.
Отже, у разі ненадання працівниками податкового органу направлень та наказу на проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити таких осіб до її проведення. Разом з тим, недотримання податковим органом вимог законодавства під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта господарювання від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства, що виявлені в ході її проведення.
В свою чергу, як встановлено судами, позивачем посадових осіб ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до проведення перевірки допущено, що свідчить про фактичну згоду на її проведення.
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, факт порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР підтверджується дослідженим судом розрахунковим документом, в якому замість найменування «Спрайт» вказано назву іншого напою -«Кока-Кола», а також не заперечується позивачем.
При цьому, колегія суддів вважає, що Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом обґрунтовано відхилено доводи ПП «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»про можливість здійснення режиму попереднього програмування реєстратора розрахункових операцій за групами товарів, а не за їх найменуванням, оскільки, такі твердження суперечать приписам пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону № 329/95-ВР забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Отже, підставою для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на підставі частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР є не лише реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, але і зберігання таких напоїв.
Поряд з цим, судом апеляційної інстанції на підставі прибуткових та видаткових накладних встановлено, що алкогольні напої, на яких акцизні марки були відсутні, отримано позивачем 06 квітня 2006 року, 13 квітня 2006 року та 19 квітня 2006 року, а повернуто постачальникам 30 травня 2006 року, 31 травня 2006 року та 08 червня 2006 року.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Лосєв А.М.
Муравйов О.В.